Необхідність введення спеціального регулювання правовідносин у сфері секретного винахідництва диктується тим, що на процес засекречування винаходу підпадає під дію двох антагоністичних правових систем – патентної системи та системи правової охорони державної таємниці. Перша з них спрямована на стимулювання науково-технічної творчості та передбачає оперативне інформування громадськості про нове технічне рішення. Система правової охорони державної таємниці, навпаки, обмежує доступ до відомостей, вільне розповсюдження яких може завдати шкоди національній безпеці країни.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Ця суперечність і створює специфіку правовідносин, що мають бути законодавчо врегульовані. Метою правової охорони секретних винаходів є досягнення балансу інтересів основних учасників правовідносин: держави, інтереси якої полягають в обмеженні доступу до відомостей, поширення яких може завдати шкоди безпеці держави; авторів секретних винаходів, інтереси яких полягають у прагненні набути законодавчо встановлені особисті майнові та немайнові права на результати інтелектуальної діяльності, що відповідають критеріям охороноздатності винаходу; роботодавців авторів секретних винаходів і третіх осіб, інтереси яких полягають в отриманні вигоди від створення і застосування у своєму виробництві прогресивних науково-технічних рішень, що володіють абсолютною світовою новизною.
Розглянемо взаємодію двох антагоністичних правових систем США – патентної системи та системи правової охорони державної таємниці. Американського розробника мікросхем ув'язнили за те, що у нього були патенти в Китаї. Американський вчений володів більш ніж 20 патентами на винаходи у Китаї та приховав це від свого роботодавця. Його звинуватили в шахрайстві, а потім у брехні після того, як він заявив ФБР про відсутність у нього цих патентів. Підсумком став вирок – 366 днів ув'язнення. У в'язницю за патент.
Колишній директор Центру електроніки високої щільності Університету Арканзасу (University of Arkansas High Density Electronics Center) Саймон Со-Теонг Анг (Simon Saw-Teong Ang) опинився у в'язниці за те, що володів 24 патентами на винаходи, зареєстрованими в Китаї. На свободі Со-Теонг Анг займався дослідженнями у сфері мікросхем. Спочатку Со-Теонг Анга звинуватили у шахрайстві з використанням електронних засобів зв'язку та підробці паспортів. Звинувачення було пред'явлено йому ще у 2020 р. Усі претензії до інженера випливали з того, що, на думку Міністерства юстиції США, він не розкривав «зв'язку з китайськими компаніями та установами» (ties to companies and institutions in China). У Мін'юсті вважають, що вчений повинен був повідомити про цей «нюанс» безпосередньо керівництву Університету Арканзасу. Також він міг розкрити ці відомості урядовим установам США, з якими вищий заклад освіти (ВЗО), де він працював, пов'язаний контрактними зобов'язаннями.
У звинуваченні йдеться про те, що Анг отримав понад 5 мільйонів доларів федерального фінансування для дослідницьких проєктів, але не розкрив платежі від китайських університетів та китайських компаній, порушуючи політику Університету Арканзасу. У звинуваченні йдеться про те, що він не зміг розкрити цей зовнішній дохід. Звинувачення пояснює, як почалося розслідування, коли співробітник бібліотеки виявив електронного листа між Ангом та китайським дослідником, в якому було виявлено зовнішні контакти.
У міністерстві стверджують, що винахідник має «чисельні нагороди за таланти», присуджені йому урядом Китаю, але інженер відмовився це коментувати. Анг як працівник ВЗО мав розкривати інформацію про свої винаходи своєму роботодавцю. Це було необхідно, щоб саме Університет Арканзасу, а не китайські організації міг користуватися правами інтелектуальної власності на його розробки.
Залишається невідомим, що саме вплинуло на винесення обвинувального вироку – наявність у Саймона Со-Теонг Анга винаходів у Піднебесній або той факт, що він не згадував про них під час влаштування на роботу в Університет Арканзасу. Тепер він буде змушений провести у в'язниці рік та один день свого життя. Спочатку його хотіли посадити на 20 років.
Під час звинувачення в шахрайстві у 2020 р. помічник генерального прокурора з національної безпеки Джон Демерс (John Demers) назвав дії Анга «ознакою бажання Китаю незаконно отримати доступ до американських технологій». У заяві Міністерства юстиції про обвинувальний висновок йдеться, що дії Анга негативно вплинули на роботу NASA та ВПС США.
Тим часом ув'язнення Анга у в'язниці з цим більше не пов'язане. Звинувачення в шахрайстві було знято з нього одразу після того, як агенти ФБР викрили його у брехні. На запитання, чи носять якісь патенти у Китаї його ім'я, Анг відповів негативно. Ймовірно, ФБР мали докази зворотного, оскільки пізніше його звинуватили в наданні завідомо хибних показань. Анг визнав себе винним у брехні. 16 червня 2022 р. йому було винесено вирок, озвучений суддею Тімоті Бруксом (Timothy Brooks) з Окружного суду у м. Фейєтвілль (штат Північна Кароліна, США). Суд засудив Анга до одного року та дня тюремного ув'язнення саме за надання неправдивих свідчень щодо наявності у нього патентів у Китаї.
Як показало розслідування, загалом на рахунку Анга було 24 винаходи, зареєстровані в КНР.
США та Китай на 17 червня 2022 р. перебували у стані торгової війни, розв'язаної ще 2018 р. експрезидентом США Дональдом Трампом. Однак навряд чи ув'язнення Саймона Со-Теонг Анга пов'язане з цим конфліктом між державами.
Подібні випадки траплялися набагато раніше (причому США, як правило, не церемоняться з інженерами, якщо ті справді співпрацювали з Китаєм). Наприклад, на початку 2011 р. американського інженера Ношира Говадіа (Noshir Gowadia) було засуджено до 32-х років ув'язнення за передачу Китаю секретних відомостей. Ця інформація, вказана на сайті ФБР, допомогла Китаю створити крилату ракету, стійку до виявлення інфрачервоними сенсорами.
Ношир Говадіа, який народився у 1944 р., брав участь у проєктуванні стелс-бомбардувальника B-2 Spirit, працюючи в компанії Northrop Corporation. Його заарештували за шпигунство у 2005 р. – причому на користь не тільки Китаю, але й також Німеччини, Ізраїлю та Швейцарії. Обвинувальний вирок було винесено через шість років після арешту. Його визнали винним за 14 із 17 пунктів.
У березні 2013 р. влада США домоглася п'яти років в'язниці для китайського інженера Лю Сісіна (Liu Sixing) за незаконний експорт секретної комерційної інформації про військові технології. Це колишній працівник корпорації L-3 Communications. Його звинуватили в крадіжці інформації про авіаційні технології США та передачу їх Китаю.
Контроль за діяльністю інженерів та зв'язок з Китаєм через роки не втратила актуальності. Так, у листопаді 2021 р. над колишнім інженером корпорації Broadcom Пітером Кімом (Peter Kim) теж нависла загроза ув'язнення. Це ветеран Broadcom із 20-річним досвідом роботи в компанії. Йому можуть дати 180 років ув'язнення за передачу секретних технологій компанії китайцям.
Закон про дотримання секретності у винахідництві (англ. Invention Secrecy Act of 1951) – федеральний закон США, прийнятий із метою недопущення розголошення інформації про нові винаходи та технології, які, на думку окремих федеральних відомств, є потенційною загрозою для національної безпеки США.
Закон 1951 р. про секретність винаходів зробив практику засекречування патентів постійною. Відповідно до цього закону оборонні відомства мають представляти до Відомства з патентів і торгових марок секретний список «чутливих» технологій у форматі «Списку категорій безпеки патентів» (англ. Patent Security Category Review List, PSCRL). Цей список був складений у 1971 р. і регулярно оновлюється.
Рішення про засекречування нових винаходів здійснюється оборонними відомствами, а саме армією США, військово-морським флотом США, ВПС США, Агентством національної безпеки, міністерством енергетики США, NASA та міністерством юстиції США.