На порядку денному у нас сьогодні реформи. Саме реформи, за численними заявами представників нинішньої української влади, є пріоритетними напрямами розвитку вітчизняної суспільно-правової дійсності. Таке реформування, зі слів вищого керівництва держави, стане рішучим кроком нашої держави до переформатування чинних усталених правовідносин та дасть змогу вийти на новий рівень розвитку на шляху до стандартів Європейського Союзу.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Так, Стратегія сталого розвитку "Україна-2020", затверджена Указом Президента України від 12.01.2015 №5/2015, та Коаліційна угода 2014 р., підписана більшістю Верховної Ради VIII скликання, містять ряд положень про зміни в різних сферах державного управління, направлених на оновлення правил гри в контексті публічної адміністрації з метою спрощення функціонування бізнесу, залучення іноземних та вітчизняних інвестиції, забезпечення прискорення економічного розвитку тощо.
І важливу роль у контексті такого реформування мають саме зміни в системі органів юстиції. Їхня актуальність обумовлюються численним обсягом сфер впливу та здійснюваних правовстановлюючих актів/юрисдикційних операцій, що здійснює Міністерство та його структурні підрозділи, направлені на встановлення прав, обов'язків та інтересів громадян, громадських організацій та суб'єктів підприємницької діяльності. Всі ці сфери потребують ефективного реформування. Отже, революція вітчизняної юстиції (органів юстиції як на центральному, так і місцевому рівні) на сьогоднішній момент в Україні є нічим іншим як рятувальним жилетом в сфері забюрюрокритизованості, корупції, сукупності різних формальностей та декларативних законодавчих норм, а також відсутності належного фінансово-матеріального забезпечення системи. І тому своєчастність такої реформи актуальна як ніколи. Водночас правильність та коректність її проведення суттєво змінить не лише підходи до здійснення характерних раніше принципів функціонування реєстраційної системи, державної виконавчої служби, реєстрації прав власності, антикорупційної та загальноправової політики держави, але й значно спростить роботу самого державного апарату тощо. При тому самі реформи цінні тоді, коли вони отримують практичні втілення у реальному житті, а не тільки в сотнях сторінок офіційних концепцій та опублікованих документів.
Проте, як стверджують у владі, перші кроки на цьому шляху вже зроблені. Так, наразі у структурі Міністерства юстиції України розпочато процес з запровадження численних змін у підходах до структури міністерства та залучення іноземних, зокрема грузинських, експертів до впровадження ефективних реформ в українську правову дійсність. І досить вартісно те, що наразі значні кроки такого реформування стосуються оновлення підходів до професійного підбору кадрів та принципів роботи самого Міністерства.
“Юридична газета” намагається проаналізувати офіційні заяви та коментарі чиновників органів юстиції і створити єдину картину того, яка революція системи органів юстиції в найближчому майбутньому очікує українську правову реальність. Але про все по порядку.
Спочатку було Міністерство...
Реформу системи органів юстиції варто розпочинати з реформування самого Міністерства. Напевно, саме таку мету має теперішнє керівництво Мін'юсту, розпочинаючи так звану революцію організації роботи його структурних підрозділів. Нагадаємо, що майже місяць тому на прес-конференції 20 січня, присвяченій запланованим реформам у структурі міністерства, перший заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова повідомила, що Міністерство юстиції розпочинає оптимізацію системи юстиції, в результаті якої буде приблизно вдвічі скорочена кількість структурних підрозділів. Проте, як заявила тоді посадовець, у системі органів юстиції безліч проблем. До них вона відносить такі, як: відсутність мотивації працівників через низьку заробітну плату, бюрократія, надлишкова кількість керівників відносно загальної кількості працівників у системі, подвійне підпорядкування.“Щоб вирішити ці проблеми, ми розробили пакет оптимізації, який включає в себе скорочення чисельності підрозділів системи юстиції з 45 до близько 25. Також ми скорочуємо на 20% чисельність центрального апарату. Задля ліквідації подвійного підпорядкування ми зменшуємо кількість керівників та збільшуємо підрозділи»,– розповіла перший заступник міністра юстиції.
Промовистим є також той факт, що наразі керівництво Міністерства юстиції прагне запровадити у відомстві нову кадрову політику, в основі якої входить і створення таких нових структурних підрозділів, як Комітет реформ, Моніторинговий центр та Кадрова комісія. До того ж кадрова комісія на сьогодні фактично уже створена і очолив її грузинський експерт Гія Гецадзе, якого розпорядженням КМУ від 4.02.2015 призначено заступником Міністра юстиції України.
Крім того, під новою кадровою політикою, за переконанням очільників Міністерства, розуміється не лише змінена система підбору нових кадрів, а й перевірка ефективності роботи нинішніх працівників системи юстиції. «Нова кадрова політика полягає у тому, що усі співробітники мають пройти перевірку. Якщо перевірка встановить, що працівник працював належно і не був помічений у корупції, він отримає можливість підвищення. Ми пропонуємо так званий соціальний ліфт для всієї системи», – повідомила тоді Н. Севостьянова.
Важливо, що такі заяви є цілком серйозними і отримають практичну реалізацію. Зокрема, як зазначено на офіційному сайті Міністерства, для забезпечення прозорості та відкритості процесу добору нового персоналу залучені провідні рекрутингові компанії зі світовим ім’ям. Так, на умовах pro bono співпрацю з відомством здійснює Human Capital українського офісу міжнародної аудиторської компанії Ernst&Young. «Ми перевіримо ефективність роботи керівників системи юстиції за попередній рік. За його результатами стане відомо, хто з них залишиться на своїх посадах. Щодо звільнених посад ми разом з Ernst&Young Human Capital запропонуємо нові критерії і профіль вакансій, завдяки чому визначимо найбільш кваліфікованих претендентів на зайняття вільних посад», – зазначила 20 січня перший заступник міністра юстиції.
До того ж, за заявами очільників відомства, нова кадрова політика та оптимізація діяльності органів системи Міністерства юстиції як в центральному апараті, так і на місцевому рівні, є тільки одним із складових елементів реформування системи юстиції.
За інформацією керівництва Мін'юсту, така оптимізація позитивно позначиться на фінансовому забезпеченні державних службовців, які працюють у Міністерстві. За раніше заявленою інформацією чиновників, “процес скорочення передбачає збереження нинішнього заробітного фонду” таким чином, щоб забезпечити збільшення зарплат у системі юстиції, тобто зекономлені на скорочені штату кошти будуть розподілені між працівниками, які працюватимуть вже в оптимізованій структурі.
Уже 6 лютого Ernst&Young Human Capital провів перше незалежне тестування керівників вищої ланки Міністерства юстиції України, що, за слова міністра Павла Петренка, стало початком процесу оновлення кадрової структури відомства.
Водночас сам по собі відбір досить серйозний. «Перший блок – мотиваційний лист. Кандидат – учасник тестування повинен буде пояснити, чому саме він має зайняти посаду, якими характеристиками він для цього володіє. Крім того, він повинен буде прописати план дій для свого підрозділу на наступний рік. Другий блок складається із відкритих 10 запитань, з допомогою яких будуть визначатися лідерські якості, третій – 15 запитань професійного характеру із варіантами відповідей», - розповіла керівник групи Human Capital, партнер EY в Україні Ольга Горбановська.
Також 9 лютого на офіційному сайті Міністерства юстиції з'явилася інформація про оголошення конкурсу на заміщення посади заступника міністра з питань європейської інтеграції (документи на конкурс щодо зазначеної посади приймаються до 12.00 16.02.2015, а сам конкурс відбудеться 19.02.2015 о 10.00). Вимоги до кандидатів досить ґрунтовні: кандидати повинні мати вищу юридичну освіту, вільно володіти українською та англійською мовами, мати досвід роботи із міжнародними організаціями та донорами, бути обізнаними із механізмами функціонування статутних органів Європейського Союзу, Ради Європи, ООН, знати основні права ЄС, положення Угоди про Асоціацію тощо. “На першому етапі відбору, під час заповнення анкети кандидати повинні будуть описати досвід ведення переговорів з європейськими партнерами, зокрема інституціями ЄС, продемонструвати обізнаність із механізмами функціонування інституцій Європейського Союзу, компетенцією його основних органів, а також процесами ухвалення рішень у рамках ЄС, з основами європейського права (acquis communautaire), зокрема положеннями нормативних актів ЄС (директив, регламентів, рішень) з урахуванням компетенції міністерства. Крім того, кандидати також повинні окреслити своє бачення щодо виконання положень Угоди про Асоціацію з ЄС та продемонструвати розуміння практичних методів адаптації українського законодавства до положень європейського права та його гармонізації із стандартами ЄС”, - зазначається в оголошенні на офіційному сайті Міністерства.
Проте початок реформування структури і кадрів самого Міністерства — тільки перший крок до реформування його структурних підрозділів, зокрема ДВС та Укрдержреєстру.
Переформат: робота ДВС та Укрдержреєстру по-новому
Згідно з постановою уряду від 21.01.2015 № 17 з метою оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції, раціонального використання бюджетних коштів та на виконання п. 9 розділу III “Прикінцеві положення” Закону від 28.12.2014 №76-VIII “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, законодавчих актів України” щодо скорочення чисельності працівників державних органів на 20 % КМУ постановляє:
1. Ліквідувати Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу, поклавши на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їхніх обтяжень, юридичних та фізичних осіб — підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, якщо їхня реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності.
- Установити, що Міністерство юстиції є правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у сферах, зазначених у п. 1 цієї постанови.
Цим же документом КМУ затвердив утворення комісій з ліквідації Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби та призначив їхнє керівництво, тобто перший етап з ліквідації/реорганізації цих державних структур уже розпочано.
Відповідаючи на запит “Юридичної газети” щодо реальних кроків реалізації зазначених вище норм вказаної постанови КМУ, Департамент кадрової роботи та державної служби Міністерства, наданий нам прес-службою Мін'юсту, повідомив, що наразі “у зв’язку з цим у структурі апарату Міністерства юстиції утворено Департамент державної виконавчої служби та Департамент державної реєстрації. Наразі здійснюються відповідні організаційні заходи щодо укомплектування зазначених структурних підрозділів апарату Міністерства”.
До того ж, за заявами міністра юстиції П. Петренка, реформування Державних реєстраційної та виконавчої служб очікується завершити за приблизно два роки. Проте, як було зазначено посадовцем, прийняття відповідних законодавчих актів очікується до середини поточного року.
Держреєстрація по-новому: пропозиції для реформи
До одних із основних сфер реформування структури Мін'юсту належить і зміна принципів роботи Державної реєстраційної служби. Нагадаємо, за інформацією радника міністра юстиції України, грузинського експерта Джаби Ебаноідзе, Міністерство юстиції працює над Концепцією реформування системи реєстрації прав на нерухомість.
Так, презентуючи неофіційну версію документа на прес-конференції 30 січня, він зазначив, що основна увага такого реформування зосереджуватиметься на питанні зміни принципів діяльності, якими раніше займалася Державна реєстраційна служба. Основною метою реформування, за його словами, є створення хорошої гнучкої реєстраційної системи, що сприятиме ефективному розвитку суспільства та боротьбі з корупцією, залученню інвестицій тощо.
Розроблена експертами Концепція передбачає створення в Україні системи front-office і back-office, за допомогою якої здійснюватиметься процедура державної реєстрації прав на нерухоме майно поетапно: адміністратори front-оffice прийматимуть документи від громадян, а back-office здійснюватимуть реєстрацію таких прав без безпосереднього контакту з заявником. У такий спосіб громадянин-заявник спілкуватиметься тільки з адміністратором front-office. Водночас документ містить декілька цікавих моментів. Зокрема, по-перше, на цьому першому етапі реформування роботи Укрдержрестру пропонується передбачити можливість нотаріусів вчиняти такі дії (тобто планується розширити функції нотаріусів щодо реєстрації прав на об’єкти нерухомості), а у перспективі також залучення приватних осіб до процедури. По-друге, є пропозиції щодо створення місцевих front-office за прикладом центрів надання адміністративних послуг за участю приватних спеціалістів (рієлторів, адвокатів тощо), що, на думку експерта, допоможе розвантажити державні установи такого типу і, в свою чергу, звільнить клієнтів від необхідності стояти у величезних чергах.
До того ж, пропонована Концепція містить норми про єдиний документ, який закріплюватиме права на об’єкти нерухомості. Таким головним єдиним документом, на думку пана Ебаноідзе, має бути витяг з реєстру. Крім того, радник міністра вважає, що окремим напрямом майбутнього реформування має стати реформа діяльньності БТІ (та її архіву) та земельного кадастру щодо спрощення оформлення прав на всі об’єкти нерухомого майна включно з землею. Ебаноідзе вважає, що функції БТІ, земельного кадастру і реєстрації прав потрібно об’єднати в одній установі.
Виконання судових рішень: майбутнє покращення
“Щодо реформування Державної виконавчої служби зазначаємо, що, згідно з постановою КМУ від 21.01.2015 № 17, розпочато процес оптимізації системи органів юстиції, зокрема, ліквідації Державної виконавчої служби України, як центрального органу виконавчої влади, з одночасним покладенням функцій у сфері примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) на Міністерство юстиції”, - зазначається в офіційній відповіді на запит “Юридичної газети” щодо реформування роботи ДВС, наданій нам Департаментом взаємодії з органами влади Міністерства юстиції.
До того ж Департамент Мін'юсту вказує, що метою такої оптимізації є, передусім, підвищення показників виконання рішень шляхом удосконалення системи та процедури примусового виконання загалом. “Отже, розпочата реформа спрямована на забезпечення побудови найбільш ефективної структури органів державної виконавчої служби, визначення чіткої їх підпорядкованості, що в свою чергу також сприятиме раціональному використанню бюджетних коштів, скороченню та оновленню кадрового складу тощо”, - зазначають у структурних підрозділів Міністерства.
Проте далі за загальними фразами у відповіді Департаменту інформується про те, що “наразі з метою реформування існуючої в Україні системи примусового виконання рішень розроблена Концепція реформування системи органів державної виконавчої служби, яка передбачає два етапи: системне вдосконалення процедури примусового виконання рішень та запровадження змішаної системи примусового виконання рішень шляхом введення інституції приватних виконавців”. На аргументування такої позиції зазначається, що “на сьогодні механізм примусового виконання рішень регулює Закон України «Про виконавче провадження». Однак сучасні реалії потребують прийняття нових законів, які концептуально по-новому визначатимуть механізм правового регулювання у сфері примусового виконання рішень”. Водночас, як зазначено у відповіді Департаменту, згідно з цією Концепцією встановлення ефективного інструментарію примусового виконання рішень та дебюрократизації процесу примусового виконання, що підвищить ефективність виконання рішень органами примусового виконання рішень та покращить статистичні показники у роботі органів державної виконавчої служби.
Одночасно відомство зазначає, що “вдосконалення процедури примусового виконання рішень потребує суттєвих змін до чинного законодавства, зокрема, в частині:
- зниження корупційних ризиків у діяльності державних виконавців, зокрема за рахунок прозорості процедури виконавчого провадження, автоматичного розподілу справ (виконавчих проваджень), підвищення мотивації праці державних виконавців, посилення контролю за виконанням рішення;
- посилення інституційної спроможності виконавців (розширення можливостей отримання інформації про боржників та їхнє майно, спрощення доступу інформаційних ресурсів, які містять відповідну інформацію, запровадження єдиного реєстру боржників тощо);
- вдосконалення процедури виконання проблемних категорій рішень (рішення зобов’язального характеру, рішення, виконання яких ускладнено наявними мораторіями, рішення, боржниками за якими є державні органи тощо);
- посилення відповідальності за невиконання рішень тощо”.
Також, якщо цитувати інформацію Департаменту, з цією метою планується вжити низку заходів, серед яких, зокрема, впровадження нового програмного забезпечення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, налагодження швидкої системи пошуку інформації про майно боржника та накладення арешту на майно боржника тощо.
“З метою підвищення інституційної спроможності органів державної виконавчої служби, оперативної взаємодії з органами влади та отримання інформації про майно та кошти боржника, планується запровадження електронної взаємодії з Національним банком України, Державною автомобільною інспекцією, Державною казначейською службою України, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та іншими органами.
Також передбачається створення відкритого реєстру боржників, до якого матимуть доступ інші органи влади, банківські установи, а також фізичні і юридичні особи. Функцією цього реєстру буде не лише можливість отримувати інформацію щодо боржника іншими органами, фізичними та юридичними особами, а також стимулювання боржника до виконання рішення.
З метою систематизації інформації щодо конфіскованого та арештованого майна і отримання достовірної та оперативної інформації Концепцією передбачається запровадження електронного обліку такого майна”, - всі ці кроки, за інформацією Департаменту, планується здійснити в найближчому майбутньому.
Крім того, це ще не все. До всього вище зазначено, варто приєднати плани зі створення авторизованих офісів, за допомогою яких стягувачу буде надана змога направляти виконавчі документи для виконання в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису та запровадження електронної взаємодії із судами та іншими органами, шляхом автоматичного направлення виконавчого документа до єдиної бази виконавчих документів для виконання (такий механізм також анонсує Департамент). “Зазначене надасть можливість стягувачу швидко, в зручний для нього спосіб, пред’явити до виконання виконавчий документ без необхідності звернення до суду для його отримання”, - зазначено у відповіді Департаменту Міністерства нашому виданню.
Реформа юстиції на місцях
Реформування органів юстиції, розпочате із центрального апарату, отримає належне продовження і на місцевому рівні. Так, 10 лютого Міністерство юстиції оголосило відкритий конкурс на зайняття вакантних посад у територіальних органах юстиції. Конкурс оголошено за підсумками кадрового тестування та співбесід, що його Мін’юст провів 6 лютого спільно із компанією Ernst&Young, за результатами якого із 85 керівників органів юстиції вищої ланки 47 вимушені будуть покинути свої посади. Саме таку інформацію озвучила на брифінгу перший заступник міністра юстиції Н. Севостьянова.
За її словами, нині вакантними є 11 посад керівників територіальних органів юстиції, в 17 областях немає заступників керівників, які будуть курувати напрям виконання рішення судів. Ще в 14 областях, за словами Н. Севостьянової, немає заступників, які курують напрям роботи у сфері реєстрації. Було зазначено, що відкритий конкурс на зайняття вакантних посад в областях проходитиме впродовж 30 днів до 11 березня (включно). «Більшість із чинного складу не змогли на високому рівні показати свої професійні якості або ми відчули відсутність бажання змінювати систему на місцях. Такого ніколи не було за всю історію міністерства юстиції, оскільки призначення керівного складу – це завжди була номенклатура міністра, і міністр в областях призначав людей, яких вважав гідними цих посад», - зазначила посадовець.
До того ж, за її словами, вимоги до претендентів зведені до двох основних вимог: вища юридична освіта та 5 років професійного стажу. До того ж, під час подання своєї кандидатури на конкурс кандидатам пропонують заповнити заяву, анкету, особову картку та декларація про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за минулий рік.
Визначатиметься із кваліфікаційною приналежністю до роботи в органах юстиції голова кадрової комісії Гія Гецадзе. Документи на конкурс, за інформацією Міністерства, будуть прийматися онлайн або в офісі Мін’юсту на вул. Городецького, 13, де працюватиме кадровий центр. Після проходження тестування відбуватиметься співбесіда із кадровою комісією, в межах якої кандидат повинен буде окреслити своє бачення реформ на тому напрямі, який він планує очолити.
“Ми хочемо подолати корупцію, зокрема побутову корупцію низького рівня. Змінюється час, змінюються умови роботи, тому ласкаво просимо в команду реформ”, - наголосила перший заступник міністра юстиції.
Думки експертів зі згаданої теми читайте в рубриці Коментарі.