Впродовж останніх років Уряд України не лише продекларував, але й зініціював низку законопроектів та прийняв інші нормативні документи з метою зменшення тиску на бізнес, недопущення протиправних дій правоохоронних органів щодо бізнесу. Верховна Рада прийняла, а Президент підписав так звані законні закони «Маски-шоу стоп» та «Маски-шоу стоп 2». Вже ходять чутки про те, що незабаром побачимо проект закону «Маски-шоу стоп 3».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Крапля дьогтю
Для справедливості варто зазначити, що ці закони принесли деякі позитивні зміни для бізнесу. Наприклад, обов'язкова присутність адвоката під час проведення обшуків, обов'язкова відеофіксація їх проведення, матеріальна відповідальність слідчого, прокурора за шкоду, завдану їхніми незаконними рішеннями тощо.
Однак правда життя полягає в тому, що недобросовісні представники в правоохоронних органах, на жаль, не перевелися. В умовах будь-яких адміністративних заборон, у гонитві за службовими показниками або через корупційну умотивованість вони продовжують спроби тиску та навіть знищення бізнесу.
До вашої уваги зовсім свіжий факт із життя конкретного представника малого і середнього бізнесу. Рана, яка ще кровоточить. Сподіваюся, що на момент, коли ви будете читати цей текст, наші адвокати разом з експертами вже допоможуть цьому «хворому», хоча зовсім уникнути спричинення шкоди не вдасться.
Життєвий приклад
Листом керівника правоохоронного органу про призначення експертного дослідження до приватного експертного підприємства надходить рапорт оперативного працівника про те, що він виявив «злочинне угрупування» у складі директора товариства «Р», бухгалтера та деяких інших працівників цього підприємства, які нібито ухилилися від сплати податків в особливо великих розмірах шляхом заниження обсягів реалізації продукції цього підприємства на загальну суму 29 633 269 грн. Цей факт встановив оперативник за результатами зіставлення реальних обсягів реалізації та обсягів, задекларованих у податковій звітності цього товариства. Разом з рапортом оперативника експерту були надані податкові декларації з ПДВ підприємства за 3 місяці. Жодного первинного документа експерт не отримував.
У цей же день експерт виконав, підписав і відправив на адресу замовника (правоохоронного органу) висновок експертного дослідження про те, що він «за результатами зіставлення реальних обсягів реалізації та обсягів, задекларованих у податковій звітності товариства «Р», встановив розбіжність, а саме заниження обсягів реалізації товариством «Р» на загальну суму 29 633 269 грн, що може призвести до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4 938 016 грн».
Висновок експертного дослідження разом з рапортом оперативника стали підставою для відкриття кримінального провадження з усіма відповідними наслідками.
Головне, для чого все це було задумано — суд провів санкціонований обшук у класичному варіанті «маски-шоу» тільки без «стоп», оскільки під час проведення обшуку було вилучено весь товар, що позбавило можливості здійснювати будь-які господарські операції на підприємстві.
The show must go on
На цьому правоохоронці не зупинилися. Наступною ухвалою суду, за ініціативою слідчого, на підставі того ж рапорту та висновку експертного дослідження, було заарештовано весь вилучений товар підприємства на загальну суму понад 5 млн грн.
Таким чином, з формальної позиції, обшук (маски-шоу) та арешт товару підприємства відбулися відповідно до закону — за ухвалою слідчого судді. Однак, на мою думку, такі дії були необґрунтованими, оскільки фактично суд був введений в оману за допомогою висновку експертного дослідження так званого «судового експерта». До того ж експертиза була проведена без жодного первинного документа і з порушенням елементарних вимог «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень».
Необґрунтованість і навіть безпідставність такого висновку експертного дослідження стороні захисту була очевидною одразу після початку роботи над цією справою. Однак це розуміли тільки ми, оскільки адвокати нашого об'єднання спеціалізуються, насамперед, на податковій та економічній проблематиці. Ми знаємо, що такі речі не настільки очевидні більшості юристів. Перше, що ми зробили з метою найбільш оперативного і найбільш ефективного захисту інтересів товариства «Р» та його посадових осіб — зініціювали проведення рецензії висококваліфікованих судових експертів-економістів на цей «злощасний» висновок експертного дослідження.
В рецензії експерти аргументовано проілюстрували всю нікчемність зазначеного висновку експертного дослідження. За допомогою цієї рецензії ми аргументували свою позицію захисту і були почуті в суді. Слідчий суддя, який заарештував товарно-матеріальні цінності товариства «Р», зняв арешт, оскільки завдяки аргументам, наведеними експертами в рецензії, він зрозумів безпідставність позиції звинувачення. Я впевнений, що і слідству, і прокурорам не залишиться іншого виходу як погодитися з позицією захисту (адвокатською), наведеними в рецензії аргументами та закрити це кримінальне провадження.
Це лише один невеликий приклад того, як адвокатам нашого об'єднання вдається результативно допомагати бізнесу за допомогою такого інструменту захисту як рецензія на висновок експерта або експертного дослідження.
«Швидка допомога»
На жаль, практика роботи свідчить про те, що з різних причин (в результаті замовного характеру, низької кваліфікації експертів або їх помилкового підходу до конкретної проблематики) безпідставні експертні висновки трапляються достатньо часто. Зазвичай за допомогою таких експертних висновків вводиться в оману сторона звинувачення і суд.
Найпершою та найефективнішою «швидкою допомогою» бізнесу, підприємствам реального сектору економіки та їхнім посадовим особам є рецензії незалежних висококваліфікованих фахівців, носіїв спеціальних знань у тих же сферах на хибні висновки експертів.
Вище я навів приклад такого нікчемного висновку експертного дослідження фахівця-економіста приватного експертного підприємства. За нашими спостереженнями, державні експертні установи більше «грішать» хибними експертними висновками. Це можна пояснити різними причинами. Насамперед, службовою залежністю експертів у таких установах, їх корпоративністю тощо. На ринку приватних експертів існує значна конкуренція. Наприклад, адвокат, як представник захисту, лише один раз може співпрацювати з недостатньо кваліфікованим експертом. Окрім того, як у нашому наведеному прикладі, ми обов'язково поставимо питання перед дисциплінарною палатою Міністерства юстиції України про позбавлення цього експерта свідоцтва на право зайняття експертною діяльністю (хоча цей конкретний експерт отримав своє свідоцтво тільки у 2017 р.). Отже, такому некваліфікованому експерту набагато важче існувати на незалежному професійному ринку. Проте це вже інша історія.
На мою думку, наведений приклад з реальної історії конкретного підприємства ілюструє важливість такого інструменту захисту бізнесу як рецензія на висновок експерта. На практиці адвокатів нашого об'єднання безліч таких фактів. В цьому контексті не може не дивувати позиція багатьох юристів (передусім, адвокатів) стосовно того, що рецензія на висновок експерта є неналежним і недопустимим доказом, а отже, не має права на існування. Особливо, якщо вона виконана поза Порядком проведення рецензування висновків судових експертів та висновків експертних досліджень, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України №775/5 від 25.05.2018 р.
Цей «мудрий» Порядок визначає, що такі рецензії мають право на існування та є законними, якщо вони виконані лише працівниками державних експертних установ. Однак на практиці саме в незаангажованості, незалежності та об'єктивності експертів державних експертних установ адвокатам найчастіше доводиться сумніватися. Нехай вибачать мене порядні та гідні працівники державних експертних установ, які там працюють, але таких прикладів безліч. Чого варта тільки практика відзиву із судів експертних висновків керівництвом окремих спеціалізованих державних експертних інституцій.
Проте зазначений Порядок — це тільки підзаконний акт. На мою думку, в цьому випадку він сумнівно аргументований та унормований. Чинне законодавство не містить жодної норми, яка забороняла б рецензії на висновки експертів. До того ж аналогічні за змістом документи, які піддаватимуть критичному аналізу сумнівні висновки експертів, можуть містити іншу назву (наприклад: «Висновок спеціаліста», «Пояснення спеціаліста» тощо).
Я вважаю, що посадовці та просто юристи, які намагаються заборонити існування рецензій на висновки експертів та експертних досліджень, таким чином намагаються не допустити, щоб суд побачив і дослідив іншу позицію, відмінну від тієї, яка викладена зацікавленою стороною або стороною в питаннях, які не належать до юридичних, а потребують спеціальних знань.
Дуже зручно: сторона у кримінальному, цивільному або будь-якому іншому процесі якимось чином (можливо, «неправедним» шляхом) отримала конкретний «замовний» висновок експерта у сфері, від якої юрист-суддя об'єктивно далекий. Залишається тільки уберегти суддю у цій справі, щоб він не дізнався про слабкість або некоректність такого висновку експерта. Інакше чого ж боятися якоїсь рецензії? Адже без рецензії, можливо, заангажований або «замовний» висновок експерта суд сприйме саме так, як це потрібно відповідним «режисерам».
Якщо висновок про належність і допустимість доказів все одно виносить суд, якщо останнє слово в оцінці доказів за судом, то чому окремі посадовці так бояться, щоб інша позиція у сфері спеціальних знань не потрапила на розгляд суду? Про що думають і яку мету переслідують адвокати, які займають аналогічну позицію та інколи декларують її під час проведення круглих столів і навіть у ЗМІ? Вони на боці клієнта? Сторони захисту?
Наостанок варто зазначити, що рецензія на висновок експерта або висновок експертного дослідження, виконана фахівцем, який має наукові або інші спеціальні знання у відповідній галузі, хоча і не є співробітником спеціальних державних експертних установ, безсумнівно, вважається документом, процесуальним джерелом (засобом встановлення) доказів у будь-якому судовому процесі (в тому числі у кримінальному). В жодному випадку не якась абстрактна, а конкретна рецензія на конкретний висновок експерта або експертного дослідження може бути визнана судом (за умови її професійного виконання) належним і допустимим доказом у господарському, адміністративному, цивільному чи кримінальному процесі. Шкода, що Верховний Суд нашої держави до сьогодні не висловив своєї позиції з цього приводу.