Закон України «Про акціонерні товариства» (далі – Закон про АТ) був прийнятий ще у 2008 р. та з цього часу зазнавав багато змін, але фундаментально залишився в редакції, яка була прийнята більше ніж 10 років тому.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
25.11.2019 р. у Верховній Раді України з метою приведення положень українського законодавства, що регулює діяльність акціонерних товариств (далі – АТ) у відповідність до іноземних практик і стандартів, був зареєстрований законопроєкт «Про акціонерні товариства» №2493 (далі – Законопроєкт), яким запропоновано викласти в новій редакції Закон про АТ.
Основними цілями Законопроєкту є вдосконалення механізмів функціонування приватних АТ та врегулювання питання відповідальності їхніх посадових осіб. Законопроєктом пропонується наступне:
- Запровадження електронних загальних зборів, за допомогою яких можна значно спростити процедуру та скоротити час, необхідний для прийняття рішення найвищим органом управління АТ (наприклад, коли акціонери чи їхні представники не мають можливості прибути у певне місце в необхідний час). Додатково передбачається можливість скликання позачергових загальних зборів за скороченою процедурою та проведення таких загальних зборів шляхом електронного голосування. Водночас обмежено право вибору щодо системи, за допомогою якою можуть бути проведені електронні загальні збори: встановлено, що електронне голосування на загальних зборах відбувається через авторизовану електронну систему Центрального депозитарія цінних паперів.
- Скасування обмежень щодо максимального строку повноважень членів наглядової ради приватного АТ. Передбачається, що у статуті приватного АТ може бути встановлений будь-який строк повноважень членів наглядової, тоді як у чинній редакції Закону про АТ зазначено, що члени наглядової ради не можуть обиратися більше ніж на три роки.
- Однорівнева структура управління приватними АТ. Запроваджується однорівнева структура управління, в якій органами управління АТ є загальні збори та рада директорів. До складу ради директорів входять виконавчі члени (виконавчі директори) та невиконавчі члени (невиконавчі директори), частина з яких може бути незалежними членами ради директорів. Однорівнева структура управління передбачає поєднання функцій контролю та управління за діяльністю АТ в єдиному колегіальному органі – раді директорів. Також передбачена можливість формування одноосібного виконавчого органу у приватних АТ, якщо кількість акціонерів не перевищує 10 осіб.
- Виключення норм, що регулюють існування в акціонерних товариствах ревізійної комісії (ревізора).
- Компетенція корпоративного секретаря. Говорячи про корпоративне управління АТ, неможливо не приділити увагу особі, яка відповідає за ефективну поточну взаємодію АТ з акціонерами, іншими інвесторами, координацію дій АТ із захисту прав та інтересів акціонерів, підтримку ефективної роботи виконавчого органу або наглядової ради. Такою особою є корпоративний секретар, якому присвячено окремий розділ Законопроєкту, де висвітлюються основоположні питання, що стосуються корпоративного секретаря: призначення, припинення повноважень та компетенція. Корпоративний секретар призначається на посаду наглядовою радою або виконавчим органом, якщо інше не буде встановлено у статуті АТ або положенні про корпоративного секретаря. Відповідно до Законопроєкту, за рішенням наглядової ради або ради директорів повноваження корпоративного секретаря в будь-який час та з будь-яких підстав можуть бути припинені або корпоративний секретар може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень. Додатково встановлений перелік функцій, які належать до повноважень корпоративного секретаря. Однак Законопроєкт дозволяє передбачати іншу компетенцію, якщо це буде визначено статутом або положенням про корпоративного секретаря.
- Прогалини корпоративного управління. Аналізуючи запропоновані зміни в корпоративному управлінні приватних АТ, варто відзначити, що виконавчим директором або корпоративним секретарем може бути тільки фізична особа, тоді як у країнах з розвиненим корпоративним законодавством повноваження з прийняття рішень виконавчим органом або функції корпоративного секретаря можуть передаватися спеціальним компаніям.
- Врегулювання питання відповідальності посадових осіб АТ. Посилюється відповідальність посадових осіб. Наприклад, члени наглядової ради або виконавчого органу несуть відповідальність за бездіяльність у тому випадку, якщо власний капітал АТ за даними річної звітності становить менше ніж 50% від зареєстрованого статутного капіталу. Також передбачається, що відшкодування збитків, завданих посадовими особами АТ їхніми діями (бездіяльністю), здійснюється за рішенням суду, а посадова особа має повернути АТ кошти в кількості (або сумі), яка дорівнює прибутку, отриманому такою посадовою особою прямо чи опосередковано за таким правочином, до того як суд визнав правочин недійсним. Якщо рішення, що призвело до збитків, приймалося колегіально, такі особи несуть солідарну відповідальність перед АТ.
- Спрощення реорганізації АТ. Сьогодні реорганізація АТ потребує здійснення багатьох дій та тривалого часу на проведення всієї процедури. Згідно із Законом про АТ, впродовж процедури виділу, перетворення або ліквідації АТ проведення загальних зборів має відбутися тричі. Натомість положення Законопроєкту передбачають суттєве спрощення зазначених вище процедур АТ – проведення лише одних загальних зборів. Додатково врегульовується питання участі експертів під час проведення реорганізації.
Підсумовуючи запропоновані зміни, які стосуються приватних АТ, варто зазначити, що хоча Законопроєкт спрямований на покращення корпоративного управління та адаптацію національного законодавства до законодавства ЄС, однак він не враховує досвід іноземних країн, який значно полегшив би управління приватними АТ.