29 вересня 2015, 16:20

Особливості захисту прав українських моряків у відносинах з іноземними роботодавцями

Опубліковано в №39 (485)

Олександра Новікова
Олександра Новікова «Юридичне бюро Сергєєвих» юрист
Карина Вершиніна
Карина Вершиніна «Юридичне бюро Сергєєвих» адвокат, старший юрист

Специфіка захисту прав моряків пов'язана з рядом чинників, що випливають з глобального характеру судноплавства. Так, на морський транспорт припадає три чверті усіх світових перевезень, а моряки є ключовою ланкою, яка забезпечує його функціонування. Серед українських моряків, яких за різними даними нараховується близько 70-80 тис., поширена тенденція працевлаштування на суднах іноземних судновласників. Як наслідок, на трудові правовідносини, залежно від обставин, розповсюджується законодавство держави прапора, держави порту заходу судна, держави реєстрації компанії-судновласника та/або роботодавця тощо. Також необхідно враховувати віддаленість судна від країни проживання моряка, а часом і від берега, що ускладнює зв'язок з моряками, надання юридичної та медичної допомоги, якщо необхідно.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Найчастіше моряки звертаються зі скаргами щодо наступних порушень їх прав: невиплата заробітної плати; невиплата допомоги за хворобою (sick pay) та відмова в наданні медичної допомоги (medical attention), зокрема, у покритті витрат на медичну допомогу за наявності підтверджувальних документів; невиплата компенсації у зв'язку з втратою моряком працездатності; невиплата компенсації у зв'язку зі смертю моряка.

Поряд з зазначеним основним спектром порушень прав моряків судновласниками та/ або роботодавцями, моряки також зіштовхуються з порушенням правил репатріації, недотриманням вимог до житлових приміщень на борту судна, умов праці, відпочинку, харчування та столового обслуговування тощо. Варто зазначити, що найчастіше звернення до юристів, у зв'язку з невиплатою належних морякам платежів, відбувається вже після репатріації. Питання, що виникають до репатріації щодо порушень та несприятливих умов роботи на борту здебільшого вирішуються інспекторами Міжнародної федерації транспортних робітників, профспілками, адміністраціями портів заходу судна та морськими адміністраціями держав прапору судна.

Трудові спори, що виникають через невиплату заробітної плати екіпажу, на перший погляд, не можуть бути надто ускладненими, адже обов'язки роботодавця щодо заробітної плати є безумовними. Однак, рівень витрат часу та енергії на врегулювання такого спору зазвичай перевищує необхідний для найскладнішої компенсаційної справи.

Основна проблема полягає в тому, що масова невиплата заробітної плати свідчить про неблагонадійність роботодавця — його неплатоспроможність, намір продати судно з метою уникнення відповідальності перед членами екіпажу або поставити судно на тривалий час на ремонт. У таких випадках арешт судна за морською вимогою не буде результативним.

У будь-якому екіпажі судна завжди є активна група, яка ініціює звернення до юристів, влади порту заходу судна, адміністрації прапора, в Міжнародну федерацію транспортних робітників і профспілки. У той же час, жодна справа не обходиться без моряків, які побоюються, що у разі якої б то не було активності з їх сторони, вони ризикують потрапити в, хоча і нелегітимні, «чорні списки» і мати труднощі з подальшим працевлаштуванням. Внаслідок розбіжностей у колективі, екіпаж не наважується на арешт судна довгий час, за який може змінитися власник, або ж судно зайде в порт держави з несприятливими умовами для арешту судна. Варто зазначити, що трудові спори цієї категорії вкрай рідко вирішуються в позасудовому порядку.

Доказовою базою у справах щодо невиплати заробітної плати екіпажу судна, як правило, є трудовий договір моряка, посвідчення особи моряка з пропискою по судну та документ (довідка-депонент, відомість тощо), що підтверджує суму заборгованості.

Іншою, досить розповсюдженою проблемою є травматизм та захворювання на суднах. В умовах покладення на судновласника відповідальності за охорону здоров'я моряків та за захист від фінансових наслідків травмування чи смерті, судновласники, відповідно до Стандарту А4.2. параграф 1 (с) Конвенції Міжнародної організації праці 2006 р. Про працю в морському судноплавстві, передбачають фінансове забезпечення виплати відповідної компенсації. Таким забезпеченням виступає страхування ризиків у клубах взаємного страхування або страхових компаніях. При тому, що спектр застрахованих ризиків значний, більше ніж 40% всіх претензій пов'язано із виробничим травматизмом.

Моряк, госпіталізований за кордоном у зв'язку з хворобою або травмою, має право на медичну допомогу (medical attention) коштом іноземного роботодавця до моменту одужання або репатріації. Моряк, репатрійований непридатним, в результаті хвороби або травми, повинен мати право на медичну допомогу (в тому числі госпіталізацію) коштом судновласника/роботодавця за умови надання медичних висновків та документів, що підтверджують витрати на лікування. Таким чином, умовою відшкодування витрат на медичну допомогу моряку є підтверджувальні документи, які, разом з їх перекладом на англійську мову, надсилаються судновласнику/роботодавцю або клубу взаємного страхування (страховій компанії).

Якщо моряк госпіталізований за кордоном у будь-якому порту через хворобу або травму, йому виплачується допомога за хворобою (sick pay), розмір якої передбачений трудовим договором або колективною угодою, до тих пір, поки він не буде репатрійований. Після репатріації моряк також має право на допомогу за хворобою (sick pay), доки він залишається хворим. Проте, трудові договори та колективні угоди встановлюють максимальний строк таких виплат, який, зазвичай, становить 130 днів. Підставою для отримання такої допомоги є медичні документи, що підтверджують хворобу моряка.

Крім вищезазначених виплат, моряк, який втратив працездатність внаслідок травми або хвороби, отриманої на борту судна або внаслідок роботи на судні, має право на отримання компенсації. Так, право моряка на компенсацію може передбачатися законодавством прапора судна, у тому числі на основі міжнародних актів (в першу чергу, йдеться про Конвенцію Міжнародної організації праці 2006 р. Про працю в морському судноплавстві), колективною угодою, укладеною між судновласником і профспілкою моряків, інкорпорованою в трудовий договір моряка або тільки трудовим договором моряка, якщо колективна угода не укладалася.

Таким чином, для підготовки претензії щодо виплати компенсації у зв'язку з втратою працездатності, необхідно опиратися на: трудовий договір моряка; медичний огляд – сертифікат (свідоцтво) про проходження медичного огляду моряка, яким було визнано такого моряка придатним для роботи в морі; посвідчення особи моряка з пропискою по судну; медичні висновки та рекомендації, надані моряку за кордоном та після репатріації; довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією тощо.

Окремо підкреслимо, що у значній кількості справ роботодавець та клуб взаємного страхування (страхова компанія) вимагають відповідних медичних висновків від призначеного ними лікаря, тому що таке положення передбачене в багатьох колективних угодах.

Практика свідчить, що більшість нещасних випадків (падіння у трюм, з палуби, травми під час вантажних операцій тощо) трапляється з рядовими членами екіпажу, тоді як члени командного складу страждають на захворювання, спричинені значною психо-емоціональною напругою внаслідок високого ступеню відповідальності на займаній посаді. Серед них: інсульт, інфаркт, аневризма, діабет тощо. Відомою є проблема неоднозначних формулювань у трудових договорах та колективних угодах, відповідно до яких моряк має право на отримання компенсації лише внаслідок виробничого травматизму/нещасного випадку. Разом з цим необхідно враховувати те, що відповідно до законодавства деяких країн «зручного прапору», а також рекомендацій Міжнародної морської організації та Міжнародної організації праці, травматизм є широким поняттям і включає не тільки погіршення здоров'я внаслідок нещасного випадку, але і внаслідок захворювання. Проте, задля підтримання правової позиції у справі, доцільним стане висновок експерта в галузі медицини, який підтвердить зв'язок між професійною діяльністю та непрацездатністю.

Важкі умови праці, виробничий травматизм, захворювання, перебування далеко від дому та берегу взагалі, що позбавляє моряків можливості отримати необхідну медичну допомогу негайно, часом мають трагічні наслідки.

У випадку смерті моряка під час або внаслідок роботи на судні, номінований ним особисто найближчий родич або бенефіціар, а за відсутності такого — спадкоємець, має право на отримання компенсації, на репатріацію тіла коштом судновласника/роботодавця та на покриття витрат на поховання.

Ця категорія справ передбачає вивчення всіх деталей події, що трапилася з моряком, аналізу трудового договору і колективної угоди, медичних довідок, які могли б підтвердити наявність захворювання/скарг моряка до моменту його смерті, виписки з суднового журналу та актів розслідувань уповноважених органів, якщо смерть відбулась на борту судна, свідоцтва про смерть і довідки про причини смерті (лікарського висновку про смерть). Причина смерті вкрай важлива для оцінки можливих перспектив справи, оскільки багато трудових договорів та колективних угод містять застереження про те, що в результаті хронічних захворювань або захворювань, що підлягають важкій діагностиці, в результаті яких помер моряк, компенсація не виплачується.

Крім того, для доказової бази в таких справах, важливу роль має сертифікат (свідоцтво) про проходження медичного огляду моряка, яким було визнано такого моряка придатним для роботи в морі. Оскільки найчастіше, судновласники/роботодавці моряків, відмовляючись виплачувати компенсацію, посилаються на той факт, що захворювання моряка, в результаті якого він помер, було отримано до моменту початку роботи моряка в цій компанії або на цьому судні, і він просто не знав про своє захворювання або ж навпаки знав про нього, але приховав його. У зв'язку з чим, саме свідоцтво про проходження медичного огляду моряка, яким його було визнано придатним за станом здоров'я для роботи в морі, і є спростуванням вищезазначених доводів роботодавця. Такий огляд проводиться ліцензованими Міністерством охорони здоров'я України медичними центрами, і є обов'язковим документом під час працевлаштування моряків, що передбачено міжнародними актами. Цей медичний сертифікат є основним документом, що підтверджує належний стан здоров'я моряка до моменту початку його роботи на борту судна.

Враховуючи чисельність факторів та особливостей, які впливають на результат вирішення справ щодо захисту прав українських моряків у відносинах з іноземними роботодавцями, очевидно, що такий захист потребує комплексного підходу та врахування усіх чинників, що передували працевлаштуванню, а також особливостей праці моряків безпосередньо на борту судна.

0
0

Останні коментарі

Найблільш вагомою особливістю захисту прав українських моряків у відносинах з іноземними роботодавцями є те, що ці правовідносини регулюватимуться у переважній більшості питань законодавством держави прапору судна. Відтак, українські юристи не здатні надати кваліфіковану правову допомогу у звязку з відсутністю знань національного законодавства дежави прапору (не згадуючи навіть судову практику й той факт, що все національне морське законодавсто буде на іноземній мові). Відтак, моряку необхідно звертатися за допомогою до місцевих юристів. Знайти надійну й кваліфіковану юридичну фірму лише частина проблеми, інша частина - оплата їх послуг, які в середньому 200 євро за годину. В цьому аспекті позитивна робота проводиться Seafarers' Rights International, які підготували керівництва для юридичної допомоги по кожній з державі і ведуть реєстр надійних юридичних контор.
Дякуємо за Ваш коментар. Не можемо з Вами погодитись, що українські юристи не здатні надати кваліфіковану правову допомогу морякам, оскільки Юридичне бюро Сергєєвих вже 15 років успішно надає таку допомогу. На наш погляд, в Україні морякові варто звертатися до спеціалістів в галузі саме морського права, які мають реальний практичний досвід вирішення відповідних проблем, а також достатнє теоретичне підґрунтя. Якщо Вам доводилося працювати з моряками чи членами їх родин, то Ви знаєте, що їм з багатьох причин досить важко спілкуватися з юристом-іноземцем, а тим більше вивчати застосовне законодавство та об'єктивно оцінювати умови колективної угоди та трудового договору. Зазначимо також, що інформація про Юридичне бюро Сергєєвих міститься в згаданому Вами реєстрі Seafarers' Rights International Lawyers Network.

Додати коментар

Відмінити Опублікувати