Євроінтеграційний напрямок розвитку України знайшов своє відображення у змінах до міграційного законодавства. Такі новели викликані як прагненнями українського законодавця спростити міграційні правила для іноземних інвесторів, так і посиленням вимог щодо перетину кордону в контексті запровадження Безвізового режиму між Україною та Європейським союзом.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Восени 2017 р. набули чинності зміни до законодавства України, які стосувалися саме процедур, пов’язаних з трудовою міграцією та спрощенням інвестиційного клімату в Україні. Було внесено зміни до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», «Про зайнятість населення». Водночас навесні 2018 р. набули чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими було посилено відповідальність іноземних громадян за правопорушення у сфері міграції.
На хвилі Євроінтеграції
Зазначені зміни позитивно були сприйняті іноземним бізнесом та іноземним громадянами, адже деталізувалася і значно спрощувалася процедура отримання дозволу на застосування праці іноземних громадян в Україні та отримання посвідок на проживання в Україні. Таким чином було лібералізовано підхід до можливості залучення українськими підприємствами іноземних працівників (за умови виплати заробітної плати на рівні 10 мінімальних), значно скорочено перелік необхідних документів та строки їх розгляду.
Варто нагадати, що було розширено перелік підстав для отримання посвідок на тимчасове проживання для іноземних інвесторів. Іноземний громадянин, який вніс до статутного капіталу української юридичної особи інвестицію у розмірі 100 тис. євро, може отримати посвідку на проживання в Україні строком на 3 роки без офіційного працевлаштування.
Також було розширено перелік категорій іноземних громадян, які мають можливість отримувати посвідки на тимчасове проживання в Україні більше ніж на 1 рік: інвестори, іноземні ІТ-професіонали, працівники творчих професій тощо.
Новітні технології та тенденції
Однак нещодавно уряд презентував дві Постанови: №321 від 25.04.2018 р. «Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання» (далі – Постанова №321) та №322 від 25.04.2018 р. «Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, які набули чинності 01.06.2018 р.» (далі – Постанова №322), які дещо суперечать замінам до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 2017 р. (далі – Закон).
Кардинальними змінами до порядку оформлення і видачі посвідок на тимчасове та постійне проживання іноземним громадянам стало запровадження нового бланку посвідок з безконтактним електронним носієм, що виготовляється у формі пластикової картки типу ID-1. Відтепер строк дії посвідки на тимчасове проживання становить 1 рік, окрім передбачених у Законі винятків. Посвідки на постійне проживання видаються строком на 10 років, після чого підлягають обов’язковому обміну.
Варто зазначити, що з 01.06.2018 р. має відбуватися оформлення документів для малолітніх та неповнолітніх іноземних громадян: вони будуть отримувати окремий документ за заявами їхніх законних представників. Раніше відомості про малолітніх осіб вносилися до документів їхніх батьків. Отже, кількість посвідок на тимчасове і постійне проживання на території України зросте у будь-якому випадку.
Конфлікт законодавства
Варто звернути увагу на той факт, що фактично скасовується і заміщується інститут продовження строку дії посвідок на тимчасове проживання. У Постанові №321 ми не знайдемо процедури продовження строку дії посвідки за наявності підстави, що посвідка підлягає обміну у разі закінчення строку її дії. Всупереч положенням Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», у положеннях якого взагалі не згадується механізм обміну посвідок, Постановами №321 та №322 визначаються підстави та процедури його реалізації.
Суттєвим нововведенням є запровадження абсолютно нових строків розгляду і вирішення питань щодо оформлення посвідок на тимчасове проживання. Так, ч. 1 ст. 5-3 Закону визначено, що уповноважені суб’єкти, які вирішують питання щодо оформлення та видачі посвідок, мають вирішувати такі питання протягом 10 днів. Аналогічне положення стосовно строків передбачаються щодо розгляду питань у разі продовження строків дії посвідок на тимчасове проживання.
Однак у п. 5 нового Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання (Постанова №322) встановлюється, що посвідка видається протягом 15 робочих днів. Відповідно, більший строк встановлюється щодо граничного терміну подання посвідки для обміну.
Очевидною є колізія норм Закону та Постанов №321 і №322, причина виникнення яких є незрозумілою та необґрунтованою: акти Кабінету Міністрів України мають прийматися лише на підставі норм закону і не мають розширювати їхні положення, а тим паче їх замінювати.
У Перехідних положеннях Постанов №321 та №322 прямо зазначено, що видані раніше документи (у формі паперової книжечки) є дійсними протягом строку, на якій вони були видані. Проте варто пам’ятати, що як і для громадян України, після досягнення 25 і 45 років посвідки мають бути переоформлені. У такому випадку іноземному громадянину вже не вклеюватимуть фото, як це було передбачено раніше, а видаватимуть посвідку нового зразка.
Чекаємо на чергові зміни
Безперечно, такі зміни є значним кроком уперед та узгоджуються з останніми тенденціями документування громадян України. Однак, на жаль, очевидними є суперечності між нормами спеціального Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та нещодавно прийнятими урядом України підзаконними нормативно-правовими актами.
Відсутність системного і злагодженого підходу в нормотворчій діяльності органів виконавчої та законодавчої влади ускладнюють сприйняття механізму реалізації уповноваженими суб’єктами та іноземним громадянами. Також проблемним питанням залишається необхідність належного технічного та кадрового забезпечення Державної міграційної служби України, які дозволити б нормальну взаємодію іммігрантів та іноземних інвесторів з нашою державою.