Майже за тиждень до обрання членів Вищої ради юстиції за квотою адвокатів, що відбудеться на відповідному з’їзді 24-25 квітня цього року, «Юридична газета» у співпраціі з Асоціацією адвокатів України провели публічну дискусію серед кандидатів до Вищої ради юстиції. Захід відбувся у форматі дебатів. Зокрема участь у ньому взяли суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ Алла Лесько, приватний нотаріус Вікторія Дерев’янко, адвокати Павло Луцюк, Ігор Фомін, Вадим Беляневич, Ростислав Кравець, Катерина Коваль та Олег Бондарчук. Зазначимо, що актуальності заходу надає той факт,що інформація щодо усіх кандидатів на призначення З’їздом адвокатів України є відкритою. А отже, як самі претенденти на зайняття вакантних посад у конституційному органі, так і їхні колеги та читачі нашого видання мали змогу підготувати питання з урахуванням як професійних, так і особистих моментів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
За словами співмодератора заходу, генерального директора видавництва юридичної літератури «Юстініан» Ірини Омельченко, цей захід є можливістю донести позиції кожного із кандидатів як до суспільства загалом, так і своїх колег. У свою чергу Голова Наглядової ради Асоціації адвокатів України Ольга Дмитрієва також зазначила про важливість відкритого та публічного спілкування між кандидатами. «Ми живемо у період політичних та інформаційних революцій, і, на жаль, ці явища мають як позитивні, так і негативні моменти. Зворотньою стороною розвитку інформаційних технологій є те, що люди припиняють спілкуватися особисто, дедалі більше поринаючи у віртуальний простір, у соціальні мережі, де висловлюють один одному якісь претензії або навпаки. Однак це не одне й те саме, ніж коли можна дивитися у вічі співрозмовнику, і розуміти, наскільки людина є відкритою, щирою. Тому вважаю, що обраний формат спілкування дасть змогу почути бачення кожного з кандидатів саме в цьому ключі», – зазначила під час вступної промови пані Дмитрієва. Як розповів під час заходу інший співмодератор адвокат Владислав Власюк, кожному кандидату надаються рівні можливості для викладення власної позиції та програмних засад діяльності. Сам захід був побудований з декількох частин. Перша частина передбачала презентацію себе як кандидата на посаду члена Вищої ради юстиції. Друга – запитання та відповіді кандидатів один одному. Остання частина містила відповіді на запитання, що надійшли на адресу «Юридичної газети», Асоціації адвокатів України,а також відповіді на запитання журналістів та інших присутніх заходу.
Так, розповідаючи про свою роль як члена Вищої ради юстиції, всі кандидати зійшлися на тому, що її робота має бути прозорою, і кожен обов’язково буде докладати для цього зусилля. Так, відповідаючи на питання, адресоване Ростиславу Кравцю Вадимом Беляневичем, чи буде він заявляти самовідвід у разі, якщо ВРЮ розглядатиме справу судді, з яким пану Кравцю доводилося мати справу як адвокату або як стороні у справі, останній заявив впевнено: «Так». Також Ростислав Кравець, відповідаючи на питання читачів та колег, акцентував увагу на тому, що в України достатньо і органів, і законодавчо прописаних механізмів для боротьби із корупцією, зокрема у судовій системі. Кандидат В. Беляневич, також відповідаючи на питання колег щодо його можливого конфлікту інтересів на новій посаді через численні знайомства, зокрема у владних колах, відповів, що не бачить такої проблеми, а у разі, якщо вона і виникне, то законодавство передбачає механізм її вирішення. Крім того, говорячи про подальше реформування судової системи, пан Беляневич на правах члена Конституційної комісії зазначив, що, вірогідніше, буде прийнято рішення про об’єднання таких органів, відповідальних за формування суддівського корпусу, як Вища рада юстиції та Вища кваліфікаційна комісія суддів України. «Усім відома позиція Венеціанської комісії про те, що наявна система врядування та самоврядування занадто громіздка, але ми розуміємо, що так склалося історично... Я не можу наразі озвучити однозначно свою думку, але попередньо можу сказати, що я був би прихильником об’єднання ВРЮ та ВККС, оскільки мета у них одна – формування високоякісного суддівського корпусу. Щодо Ради суддів України, я вважаю, що зарано говорити про те, що її якимось чином треба приєднувати до цих двох органів», – зазначив кандидат. Відповідаючи на питання читачів «Юридичної газети» щодо оцінки діяльності та ефективності з погляду реформування ролі громадських активістів, організацій, зокрема ініціативи "Реанімаційний пакет реформ", адвокат Катерина Коваль відокремила декілька слушних моментів. Так, за її словами, фаховість цих експертів, безперечно, необхідно використовувати під час обговорення законопроектів, залучати їх до участі у комітетах, оскільки їхні поради та рекомендації бувають дуже важливими і влучними. Водночас пані Коваль зазначила, що сьогодні в нас дуже поширено таке явище, як політична доцільність чи політичне лобіювання. «Є організації, які використовується політичними опонентами чи навпаки лобістськими організаціями. Тому, якщо якесь питання лобіюється тією чи іншою організацією, політичною силою тощо, я проти, щоб використовувалися такі громадські організації. Яскравий приклад – нещодавній штурм Вищого господарського суду України. За людьми, які це робили, 100% хтось стоїть, кому потрібен був тиск на суд», – зазначила К. Коваль. Також адвокат зазначила, що не підтримує політичного лобіювання виборів до Вищої ради юстиції, і додала, що наразі більшість кандидатів до ВРЮ від адвокатури мають політичних лобістів. І щодо громадських організацій не можна виключати, що вони також будуть здійснювати такий тиск. Адвокату Ігорю Фоміну від читачів дісталося трохи провокативне питання юридичної оцінки люстраційних законів, зокрема Закону України «Про очищення влади», тобто чи вважає він, що цей закон відповідає Конституції України та європейським стандартам. Так, на думку пана Фоміна, незважаючи на те, що в Україні останнім часом приймаються революційні закони, на жаль, протягом року не має реальних зміну судовій системі. Власне, така ситуація певною мірою сприяла тому, що зазначений кандидат вирішив піти до ВРЮ. «Я взагалі не вірю, що будь-який закон може щось змінити, я впевнений, що змінювати мають люди, які цей закон виконують. У нас дуже багато різних законів, у нас є рівність сторін у будь-якому процесі, але вона теоретична. У нас є незалежний суд, але він також незалежний теоретично», – зазначив І. Фомін. Також, на його переконання, він не є і не був прибічником цього закону, і вважає, що має бути загальна якась норма, яка визначить певний критерій до професійних суддів, тобто чого ми від них очікуємо, щоб ті судді, які пройшли його і мають бажання працювати далі, мали таку змогу незалежно від того, обіймали вони якісь там керівні посади чи ні. Відповідаючи на питання протидії корупції у судах, і яка роль ВРЮ в цьому процесі, адвокат Олег Бондарчук зазначив, що боротьба із корупцією – це не притаманна для Вищої ради юстиції функція, для цього є відповідні органи. «Якщо судді помічені у корупції, відповідні органи мають реагувати, а Вища рада юстиції розглядає питання дисци-плінарної відповідальності, питання порушення кодексу суддівської етики тощо. Якщо говорити з погляду очищення судового корпусу, судової влади від суддів, які дискредитували її, то у ВРЮ є повноваження застосовувати до таких суддів дисциплінарні стягнення або ставити питання звільнення. Тоді справді таким чином Вища рада юстиції має очищувати судову систему від таких суддів, – це її повноваження», – наголосив пан Бондарчук. Щодо необхідних кроків реалізації судової реформи, то кандидат зазначив, що перший крок було зроблено рік тому, коли прийняли Закон України «Про відновлення довіри до судової влади». Суддівському самоврядуванню було надано змогу обрати нових голів у судах, було створено Тимчасову спеціальну комісію з розгляду дій суддів, зокрема тих, які виносили рішення щодо Майдану тощо. Також, на його переконання, саме судова влада загальмувала проведення реформи, оскільки на своєму з’їзді минулого року (літо 2014 р. – прим.ред.) не обрала членів до Вищої ради юстиції, на відміну від тих самих адвокатів чи вчених, а зробила це пізніше (осінь 2014 р. – прим. ред.). Заради справеливості зазначимо, щоз такою думкою погодилися не всі учасники дебатів, зазначивши, що якраз гальмуванням у питанні формування складу Вищої ради юстиції тоді була Верховна Рада України, а не суддівський корпус. Адвокат Павло Луцюк, відповідаючи на питання щодо люстраційних процесів і можливих необхідних змін до них зазначив, що, незважаючи на те, що не з усім погоджується, але це вже компетенція парламенту - запроваджувати ті чи інші закони: «Я справді багато в чому не згоден із тими процедурами, які запроваджені відповідно до чинного законо-давства щодо очищення влади, але я не балотуюся в законодавчий орган, який має таку компетенцію. Я балотуюсь на посаду члена Вищої ради для того, щоби закон виконувався та дотримувався, а не порушувався апріорі. Не можна викорінити без-законня беззаконним методом», – зазначив пан Луцюк. Суддя Алла Лесько зазначила під час дискусії про важливість і необхідність існування вищих спеціалізованих судів у судовій системі. «Ми можемо дуже багато дискутувати на тематику багаторівневості судової системи, але це питання слід оцінювати в сукупності відповідно до стану судочинства, судоустрою нашої правової культури. Не можна брати досвід жодної країни і переносити його на Україну, не враховуючи наших реалій. Безумовно, я вважаю, що повинні існувати вищі спеціалізовані суди», – зазначила пані Лесько. За її словами, на сьогодні, за умови відсутності надходжень справ із Луганської та Донецької областей та АР Крим, ВССУ розглядає на рік понад 60 тис. справ. «Особисто, я за 2014 р. розглянула близько 1600 проваджень. От і відповідь на питання, чи потрібен такий суд, якщо він розглядає таку кількість скарг? Тобто у суспільстві є певна потреба у таких судах. Більше того, всім відомо, що свого часу Верховний Суд України просто не міг впоратися із тією кількістю справ, яка до нього надходила. До чого це призвело, також всім відомо», – повідомила суддя.
Кандидати до Вищої ради юстиції:
Адвокат Ігор ФОМІН:
«Для мене настав той час, коли я маю віддати свій борг суспільству... Для того, щоб ця система працювала як має працювати»
Адвокат Катерина КОВАЛЬ:
«Найголовніший принцип під час обрання членів ВРЮ полягає в їхній політичній незаангажованості»
Адвокат Павло ЛУЦЮК:
«У мене великий досвід, і я певен, що зможу бути корисним у ВРЮ. Я не йду у цей орган, щоб заробляти гроші»
Адвокат Ростислав КРАВЕЦЬ:
«Сьогодні треба зупинитися вносити зміни до законодавства. Слід зосередитися на виконанні чинних законів»
Приватний нотаріус Вікторія ДЕРЕВ’ЯНКО:
«ВРЮ має стати активним учасником створення у правовій системі країни превентивного механізму, який би унеможливив надалі виникнення злочинних угрупувань у системі державного управління та судової влади»
Адвокат Олег БОНДАРЧУК:
«Інтерес суспільства у тому, щоб ВРЮ у своїй діяльності передусім керувалася принципом верховенства права»
Суддя ВССУ Алла ЛЕСЬКО:
«Якщо вдасться сформувати ВРЮ, якій суспільство зможе довіряти, з цього почнеться довіра до судової влади»
Адвокат Вадим БЕЛЯНЕВИЧ:
«Необхідно довести до кінця справи, пов’язані із масовим порушенням прав громадян під час відомих подій на Майдані»