Наша відповідальність — поставити адекватну крапку діям, що грубо порушують мир та безпеку (нотатки з конференції IBA)

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

З 29 жовтня по 3 листопада 2023 року у Парижі (Франція) відбулася щорічна конференція Міжнародної асоціації юристів (International Bar Association, IBA). Це наймасштабніший юридичний захід у світі, який формує порядок денний міжнародної юридичної спільноти, визначає тренди на юридичному ринку, дає безпрецедентні можливості для міжнародного нетворкінгу.

Ми розпитали колег, які були делегатами та спікерами щорічної конференції IBA, про враження від заходу.

Микола Стеценко, президент Асоціації правників України, керуючий партнер AVELLUM 

— Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну риторика західних юристів та міжнародної спільноти неодноразово змінювалася. Якою вона є сьогодні, чи відчуваються настрої, що війна в Україні відходить на другорядний план?

— Риторика насправді змінилася, адже цього року в Парижі я ні разу не чув коментарів щодо неоднозначності ситуації у цій війні або червоних ліній. Навпаки, було дуже багато підтримки та, головне, розуміння, що Україна сьогодні бореться за майбутнє міжнародного порядку та демократичного світу. Минулого року на щорічній конференції в Маямі часто лунали коментарі, що треба обережно поводитись із росією, бо вона має ядерну зброю. Зараз підтримка була абсолютною і колеги-юристи із різних куточків світу відразу висловлювали слова подяки, як тільки чули, що ми з України. Ба більше, настрій змінився в сторону розмов про інвестування в Україну. У нас було багато зустрічей, де обговорювались реальні кроки для інвесторів та очікувані від України реформи. Очевидно, що потенційне відкриття переговорів про членство України в ЄС звертає увагу багатьох компаній, які раніше не наважились би інвестувати в Україну під час війни.

Ще варто зауважити, що конференція ІВА в Парижі проходила під великим враженням всього світу від подій у Секторі Гази. І насправді, багато експертів побоювались, що українська тематика відступить на задній план. На щастя, цього не відбулось. Здебільшого тому, що було багато заходів у межах конференції, які присвячувалися саме Україні. Зокрема, яскраве, емоційне й інтелектуальне інтерв’ю з Андрієм Костіним —Генеральним прокурором України, яке провів Марк Елліс, виконавчий директор ІВА. І щорічний сніданок ReOpen Ukraine від АПУ, і сесія Ірини Паліашвілі щодо захисту й відновлення глобального верховенства права.

— Яку, на вашу думку, позицію займає IBA щодо російської агресії й російського юридичного бізнесу сьогодні (після понад 600 днів війни в Україні)?

— ІВА однозначно підтримує Україну. Це було видно із кількості заходів, присвячених Україні. Це також позначилось на щорічному засіданні Ради адвокатських спільнот (BarCouncil Meeting), де гучно звучала підтримка України. І нарешті ІВА вже другий рік поспіль фінансово підтримує юридичну спільноту України, зокрема АПУ. За що ми щиро вдячні ІВА. І хоча російські фірми та учасники не були виключені із лав ІВА, на практиці їхня участь в ІВА зведена до мінімуму, свої зустрічі вони проводять майже таємно і кулуарно. Цивілізованому світу дуже складно вести з ними справи, адже це кидає тінь на них. 

— Наскільки активно у спільноті юристів звучать теми, пов’язані з війною в Україні? Яка тематика перебуває у топі запитів? Яку найбільше обговорюють? Чи не втратили інтерес до України через затягування війни?

— Міжнародну юридичну спільноту цікавить передусім відбудова України. Адже вони бачать у цьому можливість для себе як заробити гроші, так і бути корисними українському народу. Водночас багато юристів цікавляться темою відшкодування збитків, що нанесені російською агресією приватному сектору в Україні. Саме це було головною темою нашого сніданку ReOpen Ukraine. Робота над механізмами компенсації збитків від агресії потребує залучення експертів із різних частин світу і різних напрямів юридичної професії. 

 — Чим вразив та запам’ятався ReOpen Ukraine? 

— АПУ провела свій знаковий щорічний сніданок ReOpen Ukraine. Ми щиро вдячні всім спонсорам цього заходу — провідним юридичним фірмам України, що об’єднали зусилля для акцентування уваги міжнародної спільноти на проблемах відшкодування збитків від дій агресора. Ключовим спікером сніданку став Бернар-Анрі Леві — французький кінорежисер і філософ, один із провідних інтелектуалів світу й один із найбільших глобальних прихильників України протягом багатьох років. У своєму виступі пан Леві розкрив тему трансформації думки французького суспільства про війну в Україні та допомогу Франції. Так само панель спікерів цього заходу включала видатних юристів із різних сфер, що поділились своїми поглядами і порадами з аудиторією. В обговоренні взяли участь: Антон Кориневич, посол з особливих доручень МЗС України, головний представник України з питань міжнародно-правового переслідування РФ; Маркіян Ключковський, виконавчий директор Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України; Жан-Марк Тувенен, академічний радник, генеральний секретар Гаазької академії міжнародного права, професор права в Університеті Париж-Нантер, член робочої групи з розробки та впровадження міжнародно-правових механізмів відшкодування шкоди, завданої Україні внаслідок збройної агресії РФ; Олексій Філатов, старший партнер, керівник практики вирішення спорів AEQUO; Світлана Романова, директорка з правового забезпечення групи Метінвест.

Анна Огренчук, президентка Асоціації правників України (2021–2023), керуюча партнерка LCF Law Group

— Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну риторика західних юристів та міжнародної спільноти неодноразово змінювалася. Якою вона є сьогодні, чи відчуваються настрої, що війна в Україні відходить на другорядний план?

— Пам’ятаєте тезу «Justice delayed is justice denied», тобто відкладене правосуддя є відмовою у правосудді. Мені здається, що сьогодні вона набуває нового сенсу і передає всю суть необхідності правосуддя, відновлення справедливості, встановлення правди. І визначає чи не головне: дотримання принципу невідворотності покарання сьогодні — мир без агресії в майбутньому. Це — наша відповідальність перед наступними поколіннями, наше головне завдання і ключова справа для кожного юриста: поставити логічну та адекватну крапку діям, що грубо порушують глобальний мир та безпеку. І справедливе покарання вимірюється не лише судовим переслідуванням вищого військово-політичного керівництва рф та командирів, пропагандистів, а й відповідальністю країни, що має заплатити і заплатить за нанесену шкоду.

І ми, як юристи, як ніхто розуміємо необхідність здійснення правосуддя. Бо непокаране зло стає ще більшим злом. І поки така агресія триває, і доти, як вона буде вирішена, не тільки на полі бою, а й в судах, то ніякої мови про другорядні плани та втому немає, бути не може і не буде. Ба більше, втоми від війни я не бачу і в сфері політико-дипломатичної, військової підтримки. Україна отримала позитивний сигнал від європейських партнерів щодо вступу до ЄС. Тільки за останні декілька днів Київ відвідали глава Пентагону, міністр оборони Німеччини та президент Євроради.

Юристи теж об’єднані у потужну коаліцію справедливості. «Право, а не війна» — така одна із головних тез Annual Conference 2023 IBA. І збройний конфлікт в Україні — одна із основних тем у юридичній агенді. Причому не в контексті констатації факту наявності вчинення рф воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду і глибокого занепокоєння, а конкретних механізмів, рішень, пошуку нових алгоритмів протидії агресії. Про важливість України і протидії повномасштабній агресії рф свідчить й участь у конференції таких топспікерів, як прокурори МКС, зокрема Карім Хана та Фату Бенсуди, яка до нього очолювала офіс МКС і, до речі, за її каденції в 2020 році було завершене попереднє розслідування щодо ситуації в Україні. МКС визнав наявність воєнних злочинів і злочинів проти людяності, вчинених рф. Були присутніми голова Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень МГП та прав людини Ерік Мьосе і багато інших експертів з МГП та МКП, практиків, які працювали в трибуналах.

За цей тиждень роботи конференції, ми на різних майданчиках обговорювали необхідність реформування ООН та архітектуру колективної безпеки загалом, включно з Радою Безпеки ООН, де рф залишається постійним членом. Як удосконалити та осучаснити інструменти притягнення до відповідальності за міжнародні злочини, як компенсувати або якими мають бути механізми повернення депортованих рф українських дітей. 

Я пам’ятаю, як ми тільки розпочинали дискусію про створення Трибуналу щодо агресії. Всі розмови починалися із «якщо він буде». Сьогодні це вже — «як він працюватиме». За ці понад 630 днів повномасштабної війни ми дійшли до конкретних рішень у питанні компенсацій та репарацій. Наразі є готовність міжнародних партнерів подолати суверенний імунітет рф для подальшого стягнення збитків на основі окремої міжнародної угоди. Думаю, так само ми дійдемо згоди і щодо визнання екоциду 5 злочином у Римському Статуті або до вчинення геноциду в Україні. Принаймні, наскільки мені відомо, МКС досліджує атаки на енергетичну інфраструктуру та депортацію дітей у цьому контексті. 

— Яку, на вашу думку, позицію займає IBA щодо російської агресії та російського юридичного бізнесу сьогодні (після понад 600 днів війни в Україні)?

— IBA з перших годин повномасштабного вторгнення, стала надійним партнером для АПУ у цій боротьбі з протидії агресії рф: на всіх можливих правових фронтах, у гуманітарній сфері.

Разом ми збирали та продовжуємо збирати за допомогою мобільного додатка EyeWitness to Atrocities докази воєнних злочинів та фіксувати збитки, завдані юридичним та фізичним особам.  Вже завантажено понад 32 тис фото- та відео- потенційних доказів. IBA та Офіс Генерального прокурора підписали меморандум про співробітництво, що також передбачає використання EyeWitness як інструменту для збору доказів міжнародних злочинів рф в Україні.

IBA стала ключовим партнером у розробці методології моніторингу судових проваджень у справах про воєнні злочини. АПУ спільно з USAID та Українською Гельсінською спілкою з прав людини розпочали цей проєкт і сьогодні ми маємо вже практичний результат, розуміємо де є прогалини і над чим працювати, щоб національна система правосуддя мала довіру не лише серед українців, а й у світі. Незабаром буде оприлюднений повний звіт.

У травні цього року IBA ухвалила резолюцію із закликом до урядів держав — членів ООН підтримати та схвалити створення Спецтрибуналу по агресії. АПУ є амбасадорами Трибуналу і ми чимало разів разом обговорювали його можливі формати серед юридичної спільноти. Але окрема подяка IBA за те, що акцент зроблений на міжнародній складовій. Україна вважає, що ця інституція має бути максимально міжнародною, бо інакше ми не подолаємо імунітет, а це єдиний спосіб зупинити путіна. 

Крім того, українські правники отримали значну підтримку від розгалуженої мережі юристів IBA по всьому світу, котрі на знак солідарності доклали зусиль pro bono у багатьох сферах. Це не лише воєнні злочини, а й питання повернення активів, антимонопольного законодавства, шкоди довкіллю.

— Наскільки активно у спільноті юристів звучать теми, пов’язані з війною в Україні? Яка тематика перебуває у топі запитів? Яку найбільше обговорюють? Чи не втратили інтерес до України через затягування війни?

— Надзвичайно активно. І не просто звучать, а є у конкретних рішеннях. Ви, наприклад, знаєте, що процес створення Міжнародного реєстру збитків вже завершений. Тривають консультації про другий і третій етапи механізму репарацій: компенсаційну комісію і компенсаційний фонд.

Трибунал — на порядку денному. І сьогодні вже ні у кого немає сумнівів, що він буде створений. У межах універсальної юрисдикції тривають розслідування на національних рівнях. І це ще один інструмент міжнародного права, що в результаті не дасть змоги воєнним злочинцям уникнути покарання. У вересні в Києві було відкрито польовий офіс МКС. 

Це все красномовно говорить не про втому від України, від війни, а про жагу до справедливості. Ми вже втратили багато часу, коли не відреагували належним чином на окупацію частини території Молдови, Чечні, Грузії, України, на злочини в Сирії. І тепер ці помилки визнаються, їх треба виправляти, щоб розірвати коло безкарності. 

— Чим вразив та запам’ятався ReOpen Ukraine? 

— У межах Annual Conference 2023 АПУ разом з IBA провела бізнес-сніданок ReOpen Ukraine. Вже вдруге ми його проводимо. І цього року у нас був спецгість — режисер, філософ, журналіст Бернар-Анрі Леві. Він щойно перед зустріччю повернувся з Бахмуту. Мені запам’яталась його думка, що сьогодні всі диктатори світу дивляться, що ж буде з Україною. Україна — це тест: чи розправлять крила диктаторські режими, чи будуть знищені. Саме тому рф повинна програти цю війну, а Україна — має перемогти.

До речі, бізнес-сніданок я б теж визначила, як тест — цікава Україна чи всі втомилися. Я скажу так: ми зібрали повний зал. І за цей рік, що минув, у багатьох питаннях ми зробили суттєвий крок. Юристи-міжнародники кажуть, що міжнародне правосуддя — це гра в довгу. Але саме тому — воно невідворотнє.

Іван Городиський, к.ю.н, адвокат, директор Центру Дністрянського, віцепрезидент Асоціації правників України

 — Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну риторика західних юристів та міжнародної спільноти неодноразово змінювалася. Якою вона є сьогодні, чи відчуваються настрої, що війна в Україні відходить на другорядний план?

— Україна залишається у фокусі уваги і це — добра новина. Однак це накладає і зобов'язання. Усі наші події і помилки, у правовій сфері зокрема, прискіпливо відслідковуються. Адвокати з Чикаго підходили до мене і розпитували про справу щодо підозри в корупції голови Верховного Суду. Кіпрські колеги цікавляться конфіскаційними процесами щодо російських активів в Україні. Ми маємо відчувати додаткову відповідальність і діяти в такий спосіб, щоб наша підтримка була безумовною.

— Яку, на вашу думку, позицію займає IBA щодо російської агресії та російського юридичного бізнесу сьогодні (після понад 600 днів війни в Україні)?

— Проукраїнську загалом, однак ІВА глобальна організація й є різні юристи з різними поглядами. Тому зупинятися у просуванні українського бачення ситуації не можна.

— Наскільки активно у спільноті юристів звучать теми, пов’язані з війною в Україні? Яка тематика перебуває у топі запитів? Яку найбільше обговорюють? Чи не втратили інтерес до України через затягування війни?

— Вона трансформується із підтримки України у вивчення тих уроків і викликів, які постали у зв'язку із агресією рф. Наприклад, йдеться вже не про конфіскацію російських активів через агресію, а про розробку універсальних правових підходів до конфіскації майна держав-агресорів. І це варто розглядати як наш шанс зробити внесок у глобальну боротьбу за верховенство права, одночасно захищаючи наші інтереси.

Злата Симоненко, радниця Sayenko Kharenko

— Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну риторика західних юристів та міжнародної спільноти неодноразово змінювалася. Якою вона є сьогодні, чи відчуваються настрої, що війна в Україні відходить на другорядний план?

— Геополітична ситуація не стабільна, що призводить до різнопланових дискусій щодо війни в Україні та світі. На сьогодні ключове питання – це період закінчення війни та її результат. Підтримка України не зменшується, однак все більше задаються питання про цільове використання наданої фінансової допомоги, збройної допомоги, досягнення України протягом майже двох років війни та процедури використання активів російського бізнесу для покриття витрат на відбудову України. 

— Яку, на вашу думку, позицію займає IBA щодо російської агресії та російського юридичного бізнесу сьогодні (після понад 600 днів війни в Україні)?

— IBA не змінює своєї позиції від початку повномасштабної війни та висловлює однозначну підтримку України, категорично виступає проти війни та використовує всі допустимі легітимні публічні майданчики для комунікації своєї позиції. Щодо російського юридичного бізнесу, то його представники брали участь в конференції, однак публічної комунікації своєї позиції не було помічено. 

— Наскільки активно у спільноті юристів звучать теми, пов’язані з війною в Україні? Яка тематика перебуває у топі запитів? Яку найбільше обговорюють? Чи не втратили інтерес до України через затягування війни?

— У міжнародному юридичному середовищі тема України та робота з нею є однією ключових дискусій на конференції. Міжнародні юристи все більше цікавляться інвестиційними проєктами в Україні, їхніми супроводженнями, проєктами з міжнародним арбітражем та боротьбою з корупцією. Під час конференції неодноразово лунали слова підтримки та готовність публічно активно співпрацювати за напрямами забезпечення прозорості роботи державних органів, відбудови України та забезпечення фінансової стабільності. Особливу увагу міжнародні колеги звертали саме на роботу з російським активам, які заморожені або арештовані на території ЄС, США задля їхнього стягнення на користь України для відбудови зруйнованих територій. 

Олексій Дідковський, співкеруючий партнер Asters, член Правління Асоціації правників України 

— Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну риторика західних юристів та міжнародної спільноти неодноразово змінювалася. Якою вона є сьогодні, чи відчуваються настрої, що війна в Україні відходить на другорядний план? 

— Після майже двох років повномасштабної війни міжнародні партнери продовжують допомагати Україні, але, на жаль, тієї ейфорії, яка була на початку, вже немає. Світ поступово переключається на інші конфлікти, кризи та внутрішні проблеми. Наша задача — продовжувати бути потужним голосом, який буде промотувати Україну на міжнародному рівні, розказувати про можливості для бізнесу, залучати міжнародні інвестиції, ділитися проєктами з відбудови та допомагати міжнародним бізнесам заходити на український ринок. 

Окремо можу поділитись враженнями колег з інших міжнародних заходів, присвячених відбудові, зокрема, з потужної виставки та конференція Rebuild Ukraine у Варшаві та інфраструктурного форуму в Лондоні. Ключові тези, які лунали на обох заходах: іноземний бізнес зацікавлений заходити в Україну, але, по-перше, мало знає про особливості ведення бізнесу, правове регулювання, реальні інвестиційні проєкти, а, по-друге, очікує реформ, прозорості, надійного страхування інвестицій від воєнних ризиків.

Юридичний бізнес також готується до відбудови — міжнародні юридичні фірми шукають українські юридичні фірми для майбутньої співпраці, формують Ukrainian Desk. Очевидно, що вони закладають фундамент для подальшої роботи та участі у проєктах. 

— Яку, на вашу думку, позицію займає IBA щодо російської агресії та російського юридичного бізнесу сьогодні (після понад 600 днів війни в Україні)? 

— З перших днів повномасштабного вторгнення ІВА та її керівництво публічно засудили агресію росії та надавали гуманітарну підтримку Україні. Однак організація позиціонує себе «поза політикою» і це викликає певні сумніви. Вважаємо, що виключати політичний аспект найбільшої світової організації юристів, які працюють у сфері міжнародного права, захищають права та свободи людини, представляють інтереси клієнтів у справах, пов'язаних із війною, просто неможливо.

Радію, що цього року юридичний ринок України був дуже потужно представлений на щорічній конференції. Був радий побачити колег по ринку, обмінятися думками та новинами. Водночас хотів би відзначити, що конференцію відвідало набагато менше юристів з росії, ніж це було раніше. Ті, хто відвідав конференцію, почувались «не дуже комфортно» під час спілкування (якщо таке було) з міжнародними колегами. 

— Наскільки активно у спільноті юристів звучать теми, пов’язані з війною в Україні? Яка тематика перебуває у топі запитів? Яку найбільше обговорюють? Чи не втратили інтерес до України через затягування війни?

— Ми маємо визнати, що, на жаль, Україна — вже не тема #1. Тому наша задача сфокусовати інтерес та активно «продавати» Україну як країну з великим інвестиційним потенціалом як зараз, так і в час відбудови. 

Тож у топі тем — відбудова України та пов'язані з нею можливості. Постійно чую тезу, зокрема на заходах про Build back better. Це означає, що зараз задача не просто відбудувати країну, а відбудувати її краще ніж було до цього, з урахуванням найкращих міжнародних практик та стандартів. Це про ESG — сталий розвиток, енергоефективність, відновлювані джерела енергії, повторне використання матеріалів, вирішення питання з утилізацією відходів, використання технологій тощо.

Світлана Романова, директорка з правового забезпечення Групи Метінвест

— Наскільки активними в юридичній спільноті є теми, пов’язані з війною в Україні?

— На мою думку, активність цих тем у міжнародній юридичній спільноті дещо вщухла. Те, що для українців — особистий біль і принципова позиція, для західних юристів — здебільшого можливість заробітку. І те, що викликало жвавий інтерес і обговорення на початку війни, тепер наражається на фактичну неготовність системи міжнародного права і його інституцій швидко змінюватись і брати на себе відповідальність за відправляння правосуддя й забезпечення справедливості щодо жертв російської агресії. 

— Яка тематика перебуває у топі запитів? Яку найбільше обговорюють? 

— Відповідь на це питання залежить від того, про який сегмент авдиторії ми говоримо. У той час, коли на рівні українських бізнесів продовжує лунати запит щодо документування збитків і можливостей отримання компенсації, міжнародні юридичні кола вже констатують невизначеність і неготовність міжнародно-правової системи до швидкого і дієвого забезпечення правосуддя.

— Чи, за вашими спостереженнями, не втратили інтерес до України через затягування війни?

— З погляду настроїв, які панують на юридичному ринку, мені здається не дуже коректним пов'язувати охолодження інтересу до України із тривалістю війни. Радше на ентузіазм юридичної спільноти впливає відсутність ефективних правових механізмів вирішення проблеми і інертність, яка панує не лише на рівні окремих країн, але й, насамперед, на міжнародному рівні. Спроби балансування інтересів правової справедливості з геополітичними інтересами світових гравців — ось що лежить в основі втрати фокусу на проблемах України і постраждалих від війни.  

— Чим вразив та запам’ятався ReOpen Ukraine?

— Слово — теж зброя. Потужна і могутня. Тому ми всі повинні говорити про те, що важливо, про те, у що ми віримо, — у справедливість. А оскільки справедливість — універсальна цінність, яка немає національностей і кордонів, то говорити про неї на найвищому рівні –— наш прямий обов’язок. Не лише заради себе, але й заради майбутнього всіх, хто живе і буде жити після нас. Наш шлях вперед — єднання. І «ReOpen Ukraine 2023» вкотре показав, що цей шлях правильний.