Вже неодноразово в новинах обговорювалися питання введення нового механізму боротьби з корупцією за допомогою впровадження винагороди викривачам «корупціонерів». Цього разу у Верховній Раді на розгляді знаходиться законопроект №3450 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо упорядкування окремих питань захисту викривачів». Зокрема, законопроектом пропонуються зміни щодо створення єдиного порталу для отримання інформації про корупціонерів, а також щодо врегулювання питання про те, хто буде захищати викривачів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Щодо єдиного порталу
Пропонується запровадження Єдиного порталу повідомлень викривачів, який забезпечуватиме захищене та анонімне повідомлення інформації про факти корупції. Повноваження із забезпечення ведення Єдиного порталу повідомлень викривачів покладається на Національне агентство з питань запобігання корупції. Обов'язок забезпечувати функціонування внутрішніх каналів повідомлення про можливі факти корупції покладається на всі державні органи, а обов'язок забезпечувати функціонування регулярних каналів — на органи прокуратури, Національної поліції, НАБУ, ДБР та агентства. При цьому держателем та відповідальним за адміністрування Єдиного порталу повідомлень викривачів є Національне агентство, яке визначає Порядок ведення Єдиного порталу повідомлень викривачів.
Отже, що ж дає функціонування Єдиного порталу повідомлень викривачів? Викривачам забезпечується конфіденційність та анонімність і можливість контролю запитанням розгляду повідомлення. Однак невідомо, як «технічно ефективно» працюватиме такий портал. Для системи правоохоронних органів діяльність такого Єдиного порталу повідомлень викривачів забезпечуватиме фільтрацію повідомлень про факти вчинення корупційних злочинів, оскільки до правоохоронних органів передаватимуться лише матеріали про факти, які містять ознаки кримінальних правопорушень.
Наскільки необхідною є діяльність такого Єдиного порталу — покаже практика. Проте вже зараз виникають питання щодо того, як забезпечуватиметься відсутність витоку інформації, а також чи не буде так званий «фільтр», навпаки, «гальмувати» процес активних дій у боротьбі з корупцією. Адже поки інформація з повідомлення викривача пройде Єдиний портал та отримає «висновок відповідності для передачі правоохоронним органам», пройде певний час, тому пропозиція хабаря може втратити свою актуальність. У будь-якому випадку, досудове розслідування все одно здійснюватиметься в порядку, визначеному для досудового розслідування всіх кримінальних правопорушень.
(для перегляду натисніть на зображення)
Щодо захисту прав викривачів
У чинному законодавстві України передбачається, що захист викривачів здійснюють адвокати центрів БПД та Національне агентство з питань запобігання корупції. Водночас пропонується виключити право Національного агентства з питань запобігання корупції брати участь у судових спорах як третя особа щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до викривача, а також виключити можливість Національного агентства з питань запобігання корупції звертатися з позовами в інтересах викривачів.
Загалом, виключення питання представництва інтересів викривачів Національним агентством з питань запобігання корупції можна назвати логічним, оскільки останнє не є органом представництва та захисту осіб у суді. Надання йому статусу учасника в кожному окремому спорі також є незрозумілим, адже не відбувається порушення прав та інтересів такого органу. Відповідно, його участь, навіть як третьої особи, лише завантажуватиме орган та ускладнюватиме судові процеси під час розгляду відповідних спорів. На мою думку, в таких спорах Національне агентство з питань запобігання корупції може бути джерелом доказів щодо надання інформації та документів для підтвердження окремих фактів під час розгляду спорів щодо застосування негативних заходів впливу до викривачів.