Нестримний процес діджиталізації (цифрової трансформації) стихійно поглинає усі сфери суспільного життя, в т. ч. правові відносини та їх нормативне регулювання. Доказом цього є існування в Україні Закону «Про електронний цифровий підпис» та прийняття йому на зміну удосконаленого Закону «Про електронні довірчі послуги».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Первісно Закон України «Про електронний цифровий підпис» приймався з метою удосконалення чинного законодавства та наближення його до законодавства Європейського Союзу, а саме директиви 1999/93/ЄС Європейського парламенту та Ради від 13 грудня 1999 р. про рамки Співтовариства для електронних цифрових підписів. Однак 23 липня 2014 р. на заміну директиві 1999/93/ЄС було прийнято регламент (ЄС) № 910/2014 про електронну ідентифікацію та довірчі послуги для електронних транзакцій у межах внутрішнього ринку та скасування директиви 1999/93/ЄС, який набрав чинності 1 липня 2016 р. Внаслідок цього з'явилась необхідність оновлення системи електронного цифрового підпису й в Україні, у зв'язку з чим було прийнято Закон «Про електронні довірчі послуги» (далі — Закон), який органічно імплементовано у систему взаємодії суб'єктів у сфері електронного цифрового підпису, яка вже була сформована в Україні.
КЕП
Вказаний Закон визначає основні поняття, що використовуються в системі електронних довірчих послуг, та набір інструментарію, необхідний для забезпечення її функціонування. Зокрема, Законом введено поняття кваліфікованого електронного підпису (КЕП), тобто вдосконаленого електронного підпису, який створюється з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Окрім того, передбачено перелік суб'єктів відносин у сфері електронних довірчих послуг, серед яких користувачі електронних довірчих послуг, надавачі електронних довірчих послуг, органи з оцінки відповідності, засвідчувальний центр, центральний засвідчувальний орган, контролюючий орган, а також порядок надання електронних довірчих послуг.
До переліку електронних довірчих послуг входять:
• створення, перевірка та підтвердження удосконаленого електронного підпису чи печатки;
• формування, перевірка та підтвердження чинності сертифіката електронного підпису чи печатки;
• формування, перевірка та підтвердження чинності сертифіката автентифікації веб- сайту;
• формування, перевірка та підтвердження електронної позначки часу;
• реєстрована електронна доставка;
• зберігання удосконалених електронних підписів, печаток, електронних позначок часу та сертифікатів, пов'язаних з цими послугами.
Необхідно зазначити, що відповідно до положень Закону, кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Внаслідок наділення КЕП значення власноручного підпису, законодавець максимально захистив інтереси користувача електронних довірчих послуг з метою неможливості підміни такої особи та визначив, що ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь- яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Вказане свідчить про те, що формування КЕП можливе лише за особистої присутності особи — отримувача кваліфікованого електронного підпису, при цьому навіть наявність в іншої особи нотаріально посвідченої довіреності не надає їй, як представнику, права на формування КЕП в інтересах довірителя.
Сфера застосування
Де ж працює електронний цифровий підпис? Як передбачено положеннями ст. 17 Закону, електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади чи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.
Що це означає для юриста? Найцікавішою для нього є саме частина, що пов'язана з автентифікацією в складових інформаційних систем, в яких здійснюється обробка електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади чи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності. Такі інформаційні системи можна поділити на:
• системи державних послуг;
• системи електронної звітності;
• системи електронного документообігу;
• системи електронних закупівель;
• медичні інформаційні системи;
• інші інформаційні системи.
Для належного надання юридичних послуг юрист не може не використовувати дані, які містяться, наприклад, у відкритих реєстрах, володільцями інформації в яких є органи державної влади. Найпопулярнішими реєстрами, доступ до яких юристи можуть отримати за допомогою ЕЦП (КЕП), є:
• Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
• Державний реєстр речових прав на нерухоме майно;
• Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство;
• Єдиний державний реєстр МВС;
• Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, та інші.
Окремого значення КЕП набуває також під час користування системою електронних закупівель.
Доступ до безлічі інших відкритих даних в інформаційних системах може здійснюватися без застосування електронного підпису.
Бізнес
Дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відкриті як у безкоштовному, так і в платному вигляді, оскільки відомості, доступні для перегляду, відрізняються. Відомості з цього реєстру надаються за допомогою програмних засобів його ведення у паперовій або електронній формах, що мають однакову юридичну силу та містять обов'язкове посилання на Єдиний державний реєстр, крім документів, що містяться в реєстраційній справі та надаються у паперовій формі (наказ Міністерства юстиції України від 10.06.2016 р. № 1657/5 «Про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань»).
В електронній формі відомості з Єдиного державного реєстру надаються через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи (далі — портал електронних сервісів) виключно за умови реєстрації користувача на цьому порталі. У цьому випадку витяги та інші відомості надаються незалежно від місця зберігання реєстраційної справи в паперовій формі, що значно спрощує роботу з даними, розміщеними в реєстрі, та можливість їх використання.
Персональні дані користувача, отримані під час надання витягу з Єдиного державного реєстру, використовуються відповідно до закону та виключно для цілей ведення реєстру.
Наказом Міністерства юстиції України від 23.03.2016 р. № 784/5 «Про затвердження Порядку функціонування порталу електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи» саме і визначається, що реєстрація користувача на порталі електронних сервісів здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису. При цьому отримання витягу з реєстру є не єдиною корисною для юриста функцією цього порталу, яка підвищує рівень надаваних послуг. Так, Порядком передбачено наступний перелік його функціоналу за умови реєстрації користувача:
• створення персонального кабінету юридичної особи, іншої організації чи фізичної особи- підприємця;
• подання документів в електронній формі для державної реєстрації;
• перегляд стану розгляду поданих документів та інформування заявника в обраний ним спосіб про проходження етапів розгляду відповідних документів;
• подання документів в електронній формі для ліцензування видів господарської діяльності, отримання документів дозвільного характеру;
• отримання витягу з Єдиного державного реєстру у електронній формі, в т. ч. з установчими документами юридичної особи, актуальними на дату отримання такого витягу;
• доступ учасника, керівника юридичної особи до інформації про факт подання або прийому документів, поданих для проведення реєстраційних дій щодо такої юридичної особи.
Нерухомість
Безцінною допомогою юристу у наданні юридичних послуг є можливість отримання відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка забезпечується ідентифікацією особи- користувача саме за допомогою кваліфікованого електронного підпису відповідно до «Порядку доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2015 р. № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відомості про наявність чи відсутність у особи нерухомого майна у власності чи користуванні, перебування такого майна під іпотекою чи наявність будь-яких інших обтяжень, підстави виникнення права власності чи користування дають юристу змогу оцінити перспективи забезпечення вимог клієнта до такої особи та виконання можливого рішення суду. При цьому функціонал послуг Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в кабінеті електронних сервісів передбачає також можливість:
• отримати інформаційну довідку про зареєстровані речові права на нерухоме майно за вказаною адресою, реєстраційним номером об'єкта нерухомості, кадастровим номером земельної ділянки, ідентифікаційними даними фізичної чи юридичної особи;
• перевірити документ (інформацій ну довідку, витяг, виписку, свідоцтво чи дублікат свідоцтва) шляхом зазначення типу, індексного номера документа, дати та часу (до секунд) його формування;
• отримати інформацію про стан розгляду заяви (запиту) шляхом здійснення пошуку та перегляду інформації про стан розгляду заяви або запиту, що були подані державному реєстратору у паперовому вигляді. При цьому необхідно зазначити реєстраційний номер заяви та дату, час її реєстрації;
• поставити об'єкт нерухомого майна на контроль, що дозволяє отримувати миттєві повідомлення про початок та хід реєстраційної процедури відносно нього, а також зміну його статусу в реєстрі.
Вказане свідчить про значимість використання електронного підпису не лише юристами під час надання правової допомоги, іншими особами у професійних цілях, але й громадянами з метою захисту своєї власності і бізнесу від незаконних, шахрайських чи інших несподіваних сторонніх дій третіх осіб.
Транспорт
Окрім необхідності виявити наявність у власності боржника нерухомого майна, що забезпечить виконання його зобов'язань перед клієнтом, важливо отримати інформацію про наявність іншого цінного майна, яким можуть бути транспортні засоби. Відкриті відомості про наявність у власності, наприклад, автомобілів можна отримати через доступ до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, порядок доступу до якого врегульовано постановою КМУ № 260 від 25.03.2016 р. «Деякі питання надання інформації про зареєстровані транспортні засоби, їх власників та належних користувачів».
Інформація може бути надана у вигляді витягу в електронній формі через офіційний веб- сайт МВС на підставі запиту, який формується програмними засобами ведення реєстру шляхом вибору запитувачем критеріїв пошуку для його формування. Такими критеріями можуть бути:
1) про зареєстровані за юридичною особою транспортні засоби:
• повне найменування юридичної особи;
• ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (код згідно з ЄДРПОУ);
2) про зареєстровані за фізичною особою транспортні засоби:
• прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) власника та дата його народження (у разі наявності інформації);
• реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта власника (для фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);
3) про транспортний засіб — ідентифікацій ний номер (VIN) запитуваного транспортного засобу;
4) про належного користувача:
• номерний знак відповідного транспортного засобу;
• прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) власника транспортного засобу та дата його народження (у разі наявності інформації);
• марка та модель транспортного засобу.
При цьому реєстр розрізняє відомості, що можуть бути отримані на платній та безоплатній основі.
Витяг з реєстру в електронній формі надається за запитом юридичних та фізичних осіб через офіційний веб- сайт МВС за умови ідентифікації таких осіб з використанням кваліфікованого електронного підпису чи іншого альтернативного способу ідентифікації особи за умови дотримання вимог законодавства у сферах електронних довірчих послуг, електронної ідентифікації особи та захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах. Альтернативним способом ідентифікації фізичної особи є використання електронної системи ідентифікації Bank ID, що використовує базу клієнтських даних банків, до моменту її сертифікації.
Отже, для цього реєстру існують альтернативні засоби ідентифікації, окрім КЕП.
Висновки
Тож не слід недооцінювати необхідність наявності та використання юристами в своїй професійній діяльності засобів ідентифікації, зокрема кваліфікованого електронного підпису, що дозволить отримати потрібну для надання якісних послуг інформацію. Дані з названих вище відкритих реєстрів — це важливі відомості, необхідні в роботі, а інші інформаційні системи взагалі можуть бути невід'ємною частиною практики, як-то системи державних закупівель. Тут вже без ЕЦП (КЕП) ніяк.