Іноземні інвестори, які планують вести бізнес у тій чи іншій країні, як правило, попередньо проводять аналіз привабливості такої юрисдикції, враховуючи аспекти правового регулювання та податкової системи. Під час такої попередньої оцінки часто беруться до уваги дані авторитетних міжнародних установ. Однією з найвідоміших таких установ є Світовий Банк, який щорічно публікує оцінку регулювання бізнесу під назвою Doing Business, в якій визначається сприятливість правового регулювання для ведення бізнесу за різними критеріями.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Згідно з даними МЗС, на сьогодні одним з найбільш актуальних питань є створення привабливого бізнес-клімату для інвестування. При цьому в Україну щорічно надходять іноземні інвестиції, а до основних країн-інвесторів можна віднести Кіпр, Німеччину, Нідерланди, Австрію, Велику Британію, Британські Віргінські Острови, Швейцарію та Італію.
В Україні, відповідно до ст. 7 розд. 2 Закону України №93/96-ВР від 19.03.1996 р. «Про режим іноземного інвестування», для іноземних інвесторів за загальним правилом встановлюється національний режим інвестиційної діяльності, тобто надано рівні умови діяльності з вітчизняними інвесторами. Також ст. 9 цього закону передбачає, що іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації. У разі припинення інвестиційної діяльності на території України іноземному інвестору гарантується повернення його інвестиції в натуральній формі або у валюті інвестування без сплати мита, а також доходів від інвестицій у грошовій або товарній формі. Окрім цього, законодавство також гарантує безперешкодний і негайний переказ за кордон прибутків та інших коштів в іноземній валюті, одержаних на законних підставах внаслідок здійснення іноземних інвестицій.
Якщо іноземні інвестори вважають, що їхні права було порушено, вони можуть скористатися механізмами захисту іноземних інвестицій, передбаченими у двосторонніх інвестиційних договорах, які на сьогодні укладено з 78 країнами, а також у багатосторонніх договорах, що регулюють питання захисту інвесторів. Міжнародні інститути, які розглядають інвестиційні спори (Лондонський міжнародний третейський суд, Постійна палата третейського суду та Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів), систематично захищають інтереси іноземних інвесторів в Україні. Зокрема, в останній із цих установ на користь інвестора були винесенні рішення у таких справах: Tokios Tokeles v. Ukraine 26.07.2007 р., Inmaris Perestroika Sailing Maritime Services GmbH and Others v. Ukraine 01.03.2012 р., OAO Tatneft v. Ukraine 29.07.2014 р. та ін.
У зв’язку з кризовою ситуацією в економіці у 2014-2015 рр. НБУ ввів обмеження на виведення валюти з України, серед яких було передбачено заборону на повернення за кордон коштів, отриманих іноземними інвесторами від продажу корпоративних прав, дивідендів (крім повернення дивідендів за акціями, що обертаються на фондових біржах), чим фактично обмежив можливість повернення інвестицій. Однак у 2016 р. було прийнято рішення дозволити репатріацію дивідендів, нарахованих іноземним інвесторам за 2014-2015 рр., та почався курс на лібералізацію валютного регулювання.
Спрощення правового регулювання бізнес-процесів
Варто зазначити, що в Україні відбувається поступове реформування законодавства, що має на меті спрощення ведення бізнесу для інвесторів. Тому правове регулювання основної організаційно-правової форми для ведення бізнесу в Україні – товариства з обмеженою відповідальністю – також пристосовується до вимог часу. Закон України №2275-VIII від 06.02.2018 р. «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який набуде чинності 17.06.2018 р., надає низку можливостей для здійснення інвестицій шляхом придбання корпоративних прав у ТОВ. Зокрема, передбачено механізми укладання корпоративного договору, надання безвідкличної довіреності, можливість утворення наглядової ради, зменшення кількості відомостей, які обов’язково вказуються у статуті, забезпечення інтересів міноритаріїв у разі внесення змін до ключових положень у статуті.
Особливо варто відзначити спрощення процедури реєстрації зміни власника частки, які регулюються пп. 5 п. 6 гл. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього закону. Після укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ покупець вноситиме зміни лише до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій (ЄДР), оскільки вносити до статуту ТОВ інформацію про учасників товариства більше не вимагається. Найчастіше зміни до ЄДР вносяться або через управління юстиції чи місцеві ради, або шляхом внесення змін до реєстру нотаріусом одразу після посвідчення договору купівлі-продажу частки. Такий механізм значно спрощує та пришвидшує набуття покупцем права власності на частку в статутному капіталі ТОВ.
Основою успішного бізнесу є залучення висококласних спеціалістів та ефективна система нагляду. Враховуючи, що іноземні інвестори часто залучають до ведення бізнесу спеціалістів з власної країни, для сприяння такого залучення Закон України №2058-VIII від 23.05.2017 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення бар'єрів для залучення іноземних інвестицій» передбачає спрощення отримання дозволу на застосування праці іноземних працівників шляхом скасування вимог про встановлення заробітної плати на рівні 10 мінімальних заробітних плат для внутрішньокорпоративних цесіонаріїв, відряджених іноземних працівників, іноземних високооплачуваних професіоналів, іноземних ІТ-професіоналів, засновників, учасників та бенефіціарів (контролерів) юридичної особи, створеної в Україні, а також випускників провідних університетів, незалежно від рівня заробітної плати, що виплачується таким спеціалістам. Надання іноземним інвесторам, які мають істотну участь в українських підприємствах, але не працевлаштовані на них, можливості отримати посвідку на проживання в Україні також покращує можливості для позаштатного нагляду за діяльністю таких підприємств, якщо вони розпоряджаються інвестованими активами.
Інвестиції та іноземна валюта. Що нового?
У межах адаптації законодавства України до законодавства ЄС 01.12.2016 р. НБУ презентував нову Концепцію валютного регулювання, яка покликана зробити валютне регулювання прозорим та зрозумілим, створити впорядковану систему валютного законодавства. Дозвільні процедури заміняються повідомленням з метою збору статистичних даних. Відповідно, скасовується видача індивідуальних ліцензій для здійснення валютних операцій, а також граничні строки закриття контрактів для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які зараз становлять 120 днів, та низка інших обмежень, встановлених НБУ.
Проект Закону України «Про валюту» надійшов до Верховної Ради України 19.03.2018 р., а 17.05.2018 р. уже був прийнятий у першому читанні. Головним принципом законопроекту є свобода здійснення валютних операцій, яка по суті забезпечує правомірність усіх операцій, що прямо не заборонені законом. Під регулювання підпадають «валютні цінності» (гривня, іноземні валюти та банківські метали).
Варто зазначити, що у проекті не віднайшли своє регулювання питання обігу криптовалют. Серед іншого, в законопроекті пропонується спростити систему валютного ліцензування та закріпити лише два види ліцензій НБУ: банківську, яка містить право на проведення операцій з валютою, та ліцензію на операції з валютою для небанківських фінансових установ.
Планується, що майбутній закон також буде інструментом систематизації нормативно-правового регулювання валютних операцій. Зокрема, передбачається, що чинність втратять більшість нинішніх нормативно-правових актів у галузі валютного регулювання (наприклад, Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» №15-93 від 19.02.1993 р., Указ Президента України №734/99 від 27.06.1999 р. «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства», Закон України №185/94-ВР від 23.09.1994 р. «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та ін.). Проект закону в основному містить лише загальні принципи валютного регулювання, тому слідом за ним передбачається також розробка нових підзаконних актів, які будуть детально регламентувати питання, щодо яких в законопроекті викладені лише загальні принципи.
Валютна лібералізація в дії
Склалася така практика, що багато іноземних інвесторів фінансують свій бізнес в Україні шляхом надання фінансової допомоги та/або позик (як правило, в іноземній валюті). Однак, враховуючи тимчасові обмеження НБУ, іноземні інвестори були позбавлені можливості достроково повертати такі кредити. Торкнулася лібералізація також повернення позик/кредитів в іноземній валюті. До Постанови Правління НБУ №410 від 13.12.2016 р. «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» з літа 2017 р. поступово вносяться зміни, які розширюють можливість бізнесу достроково повернути кредити у валюті шляхом встановлення винятків. Зокрема, такими винятками є погашення кредитів/позик на користь іноземного банку-кредитора, якщо загальна сума такого дострокового погашення за кредитними договорами/договорами позик, що обслуговуються в межах одного банку, протягом календарного місяця не перевищує 2 млн доларів США тощо.
Наступним кроком у межах лібералізації можна вважати Постанову Правління НБУ №19 від 01.03.2018 р. «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», відповідно до якої для погашення кредитів нерезидента-позико давця резидент-позичальник може залучити інший кредит у нерезидента і при цьому він звільняється від обов’язку продати валютні надходження, отримані за цим кредитом, на міжбанківському ринку. Також іноземним інвесторам дозволили здійснювати купівлю/ перерахування іноземної валюти з метою повернення за кордон дивідендів за корпоративними правами/акціями за період до 2017 р. (включно) з 13.06.2016 р. на суму до 7 млн доларів США на місяць.
Отже, у 2017-2018 рр. спостерігається впевнена тенденція до лібералізації законодавства в контексті покращення інвестиційної привабливості України та надання інвесторам механізмів для реалізації власних інтересів. Проте ефективність наданих механізмів залежатиме від дієвості судової системи та рівня економічної свободи.