16 липня 2019, 11:58

«Енергетичний» діалог

Відповіді на деякі питання учасників ринку електричної енергії

Опубліковано в №30-31 (684-685)

Максим Сисоєв
Максим Сисоєв «Dentons, МЮФ» партнер київського офісу міжнародної юридичної фірми Dentons, Співголова енергетичного комітету Американської торговельної палати

Як буде здійснюватися оплата за електроенергію? Чи взагалі буде здійснюватися після 01.07.2019 р.? Коли запрацює ринок?


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Відповідно до ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі — Закон), починаючи з 01.07.2019 р. гарантований покупець, а саме новостворене Державне підприємство «Гарантований покупець», буде зобов'язаний закуповувати електроенергію, вироблену виробниками за «зеленим» тарифом, а також суб'єктами господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку.

Згідно з п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Закону, на державне підприємство, що здійснює діяльність з оптового постачання електричної енергії (наразі Державне підприємство «Енергоринок»), до початку діяльності гарантованого покупця як окремого підприємства виконує функції, права та обов'язки гарантованого покупця, зокрема щодо укладення відповідно до Закону договорів купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом організації проведення аукціонів з розподілу квот підтримки та укладення договорів з переможцями аукціонів. Дію цього положення підтвердила Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі — НКРЕКП) у повідомленні на сайті НКРЕКП 30.05.2019 р. (текст доступний за посиланням).

Вбачається, що Державне підприємство «Гарантований покупець» не почне повноцінну діяльність до 01.07.2019 р. Однак Державне підприємство «Енергоринок» наразі не може здійснювати відповідні функції гарантованого покупця відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності зі здійснення функцій гарантованого покупця. Тому НКРЕКП 10.06.2019 р. розмістило зміни до зазначених ліцензійних умов, за якими Державне підприємство «Енергоринок» зможе виконувати функції гарантованого покупця відповідно до Закону.

Через необхідність проведення публічних обговорень протягом щонайменше місяця, можна очікувати, що зміни будуть прийняті НКРЕКП лише у липні. Проте є сподівання, що затримка у затвердженні змін до ліцензійних умов не створить затримок у здійсненні платежів Державним підприємством «Енергоринок» у липні, а також що зазначене підприємство здійснюватиме їх на підставі Закону, не очікуючи змін до ліцензійних умов.

Енергоринок ліквідується, створюється гарантований покупець. Звідки він візьме гроші для сонця?

Відповідно до ст. 33 Закону, тариф на послуги оператора системи передачі (Державне підприємство «НЕК «Укренерго») з передачі електричної енергії включає як окрему складову витрати оператора системи передачі, що здійснюються ним у разі покладення на нього спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії. Згідно зі ст. 62 Закону, забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії є одним з таких обов'язків.

Для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат гарантованого покупця на виконання спеціальних обов'язків з купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом та за аукціонною ціною гарантований покупець надає оператору системи передачі послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел (ст. 65 Закону). Такі послуги мають надаватися на підставі типового договору і покривати відповідні витрати гарантованого покупця для розрахунків з виробниками.

Варто зазначити, що структура тарифу на послуги передачі, встановленого НКРЕКП 07.06.2019 р. (Постанова №954) для Державного підприємства «НЕК «Укренерго» на ІІ півріччя 2019 р., передбачає 12 282 557 000 грн для покриття витрат оператора передачі щодо збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Відповідно до нещодавніх коментарів представників оператора системи передачі, структуру тарифу та розмір тарифу НКРЕКП може змінювати залежно від потреб для покриття зазначених витрат.

Чи буде розрив в оплаті виробникам електроенергії з сонця? Який? 1‑2‑3 місяці?

Порядок купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом (далі — Порядок), затверджений Постановою НКРЕКП від 26.04.2019 р. №641, який набере чинності з 01.07.2019 р., передбачає такий порядок розрахунків гарантованого покупця з виробниками за «зеленим» тарифом:

  • до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу виробникам за «зеленим» тарифом із забезпеченням їм пропорційної оплати прогнозної товарної продукції за перші 10 днів розрахункового місяця;
  • до 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу виробникам за «зеленим» тарифом із забезпеченням їм пропорційної оплати прогнозної товарної продукції за перші 20 днів розрахункового місяця;
  • протягом 2‑х робочих днів після затвердження НКРЕКП розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, що затверджується після укладення виробником за «зеленим» тарифом та гарантованим покупцем акту купівлі-продажу за результатом місяця.

Щодо перших двох платежів, які має здійснювати гарантований покупець, за умови наявності платежів з боку Державного підприємства «НЕК «Укренерго», найімовірніше, не повинно бути затримок. Щодо останнього платежу, то потенційно можуть бути затримки на перших етапах впровадження нового ринку, оскільки спочатку будуть відпрацьовуватися відповідні процедури отримання актів купівлі-продажу та затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Відповідно до Порядку, очікується, що гарантований покупець отримуватиме кошти від Державного підприємства «НЕК «Укренерго» на підставі договорів про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел не пізніше ніж за день до останнього дня виплат виробникам за «зеленим» тарифом, на підставі інформації щодо прогнозованого виробітку за відповідні періоди, наданих гарантованим покупцем, а також затвердження НКРЕКП розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Звичайно, спочатку можуть бути затримки у зв'язку з налагодженням взаємодії щодо надання відповідної документації та інформації між учасниками процесу.

Чи можна це використати як форс-мажор перед кредиторами та заморозити виплати за кредитами, доки не поновиться оплата?

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за певних умов здійснення господарської діяльності. Слід зазначити, що не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Виходячи з положень вищезазначених актів, ознаками форс-мажорних обставин є такі: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин, мають надзвичайний характер, є невідворотними та унеможливлюють виконання зобов'язань за певних умов здійснення господарської діяльності.

Закон України «Про торгово-промислові палати в України» у ст. 14‑1 надає деталізований перелік обставин, які можуть вважатися форс-мажорними: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна загроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами та стихійним лихом, а саме епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Отже, якщо всі необхідні підзаконні акти будуть прийнятті, але гарантований покупець, Державне підприємство «Енергоринок» або Державне підприємство «НЕК «Укренерго», їх не виконуватимуть, для виробників за «зеленим» тарифом буде достатньо складно доводити форс-мажорні обставини, оскільки відбуватиметься порушення зобов'язань контрагентами виробників, що не є обставиною непереборної сили.

Якщо не всі законодавчі акти будуть прийнятті для організації платежів та через це відбуватимуться затримки, виробники матимуть більше підстав доводити наявність форс-мажорних обставин. Однак ст. 14‑1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» містить лише певні дії державних органів (тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту). Неприйняття актів для організації оплат гарантованим покупцем не підпадає під такі дії, а тому, вірогідно, буде достатньо складно отримати відповідний сертифікат від торгово-промислової палати або довести факт настання форс-мажорної обставини в цьому випадку.

Як відомо автору, від виробників за «зеленим» тарифом не надходили заяви щодо звільнення від відповідальності на підставі форс-мажорних обставин під час тимчасового зупинення діяльності НКРЕКП через відсутність кворуму, а також відмови НКРЕКП у коригуванні встановлених величин «зелених» тарифів у гривні внаслідок коливання курсу обміну гривні та євро. Тобто, найімовірніше, не варто очікувати, що після впровадження ринку електроенергії, починаючи з 01.07.2019 р., заяви щодо форс-мажорних обставин внаслідок дій гарантованого покупця, Державного підприємства «Енергоринок» або Державного підприємства «НЕК «Укренерго» будуть успішними.

Слід зазначити, що можливість використання тих чи інших обставин як форс-мажорних залежить від змісту договору з відповідним кредитором. Його положення необхідно аналізувати у світлі законодавчих норм та судової практики відповідних форс-мажорних обставин.

Чи можна отримати відшкодування за розрив в оплаті? Чи держава також буде це використовувати як форс-мажор?

Маловірогідним є те, що держава використовуватиме відсутність необхідних законодавчих актів або коштів для оплат як форс-мажорних обставин, зважаючи на законодавчі положення, зокрема на той факт, що прийняття відповідних актів залежить від волі держави, а тому відсутній один з елементів форс-мажорних обставин. Щодо можливості отримати відшкодування, відповідно до ст. 9‑1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», держава гарантує закріплення на законодавчому рівні на весь строк застосування «зеленого» тарифу вимог щодо закупівлі в кожному розрахунковому періоді електричної енергії, виробленої на об'єктах електроенергетики.

На підставі схожих положень Закону України «Про електроенергетику» у 2015 р. виробникам за «зеленим» тарифом вдалося відстояти в судах, а також під час подальшої взаємодії з НКРЕКП, право на компенсацію не повною мірою виплачених платежів за «зеленим» тарифом внаслідок відмови НКРЕКП скоригувати встановлені у гривні величини «зелених» тарифів у кінці 2014 р. та на початку 2015 р. під час коливання курсу обміну гривні та євро. Можна очікувати, що у випадку можливого розриву в оплатах за «зеленим» тарифом, починаючи з 01.07.2019 р., виробникам за «зеленим» тарифом також вдасться відстояти право на компенсацію.

Банки зупинили чи призупинили фінансування через можливий розрив в оплаті, а також доки не запрацював ринок. Які прогнози щодо поведінки банків?

Банки та фінансові установи розглядають, як розвиватиметься ситуація з імплементацією ринку електричної енергії. З відомої нам практики, проекти, які вже протягом певного часу розглядалися фінансовими установами, найімовірніше, будуть фінансуватися. Щодо нових проектів сонячної енергетики, вірогідно, фінансові установи візьмуть паузу, щоб бути більш впевненими в можливості отримати відповідні оплати.

 

Ця інформація не вважається юридичною консультацією (зокрема, ТОВ «Дентонс Юроп»), а є лише особистою думкою автора.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати