Нещодавно Президентом України було зареєстровано законопроект №6232 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». У пояснювальній записці до нього зазначено, що його прийняття сприятиме подоланню процесуальних проблем, які перешкоджають ефективному судовому захисту в Україні.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Законопроект містить безліч нововведень, серед яких – запровадження системи «Електронний суд», завданням якої є спрощення доступу до правосуддя, забезпечення прозорості правосуддя та прискорення розгляду справ.
Варто зазначити, що на сьогоднішній день в Україні вже діє система «Електронний суд», яку ще називають електронним доступом до правосуддя. Вона забезпечує швидкий і зручний доступ громадян до інформації про рух судової справи, час і місце її розгляду, обмін процесуальними документами між судом та учасниками процесу із застосуванням електронного цифрового підпису. Скористатися нею може кожен, хто зареєстрований у системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу і має особистий електронний цифровий підпис, адже тільки за умови його наявності електронний документ буде прийнятий та зареєстрований у суді.
Враховуючи, що для подальшого розвитку системи електронного правосуддя необхідне впровадження відповідних норм у процесуальне законодавство, в законопроекті містяться такі процесуальні засади.
По-перше, ним передбачено, що в Україні діятиме Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, яка має забезпечити обмін документами в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу. Для цього адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки в обов'язковому порядку повинні зареєструвати у цій системі офіційні електронні адреси. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси у добровільному порядку.
Вказані особи можуть подавати процесуальні та інші документи, вчиняти процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використання власного електронного цифрового підпису. При цьому законопроект передбачає, що представник, який подає документи у справі в електронній формі, додає до них довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним цифровим підписом.
По-друге, законопроектом визначено, що суд проводить розгляд справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі мають бути переведені у електронну форму, матеріали справ будуть зберігатися, як правило, в електронному вигляді.
Вказана новела є дуже позитивною, і реалізація цих положень має стати одним з пріоритетних напрямків удосконалення системи судочинства, оскільки електронне судочинство значно спрощує доступ до справи її учасників, скорочує часові, фінансові та організаційні витрати, пов’язані з пересилкою матеріалів з одного суду до іншого та ознайомленням з ними учасників.
Подавати до суду документи в електронній формі з використання власного електронного цифрового підпису буде вигідніше і фінансово, оскільки законопроект містить положення, відповідно до яких при поданні процесуальних документів, зокрема позовної заяви, ставка судового збору буде менша, ніж при поданні такого ж позову у паперовому вигляді. До того ж, у такому разі, згідно з пропонованими нормами, судовий збір сплачується виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та з використанням платіжних систем через мережу Інтернет.
Прикінцеві і перехідні положення законопроекту визначають, що переведення судочинства у режим «Електронного суду» відбуватиметься поступово. Справи, розгляд яких розпочато за матеріалами у паперовій формі до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи і не закінчено, продовжують розглядатися за матеріалами у паперовій формі.
Варто звернути увагу і на те, що право учасників справи подавати до суду документи у паперовій формі залишиться у них і після впровадження системи «Електронний суд».
Крім того, передбачається, що у судах функціонуватиме система автоматизованого арешту коштів, яка є складовою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи і повинна у встановлених законом випадках забезпечити негайне накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках. Інформація щодо арешту коштів вноситься суддею до системи автоматизованого арешту коштів на підставі відповідної ухвали суду.
Ще однією новелою законопроекту є запровадження поняття електронних доказів. Такими визнається інформація у електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, котрі мають значення для справи, зокрема електронні документи (у т.ч. текстові файли, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані у електронній формі. Вони можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах та ін.), серверах, у системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в т.ч. у мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом.
Законопроект також містить нововведення стосовно оформлення і видачі виконавчих документів – вони викладаються у електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи і підписуються електронним цифровим підписом судді. Протягом 5 днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу або рекомендованим чи цінним листом.
Підсумовуючи, можна стверджувати, що перехід від застарілого документарного судочинства до електронного має забезпечити оперативність, прогнозованість та зручність взаємодії між учасниками судового процесу і судом і допоможе зробити правосуддя більш прозорим і менш корумпованим.