Адвокатське співтовариство продовжує брати активну участь у формуванні складу Вищої ради юстиції (далі – ВРЮ). 12.06.2015 продовжить свою роботу черговий з’їзд адвокатів України, який добере ще одного члена ВРЮ від адвокатського співтовариства.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Усі ми пам’ятаємо, як проходили минулі адвокатські з’їзди, а тому розуміємо всі ризики, які пов’язані з відсутністю єдності в адвокатському співтоваристві. Зважаючи на це, «Юридична газета» поцікавилась у провідних адвокатів держави, як вони бачать вихід з тієї ситуації, яка сьогодні склалась в адвокатському середовищі.
Коментарі:
Інна Рафальська, голова Ради адвокатів міста Києва
Адвокатура України має спрямовувати свої зусилля на здобуття гідного місця у професійному європейському співтоваристві. Для досягнення спільної мети усіх адвокатів Національній асоціації адвокатів України необхідно у найкоротший строк:
Приєднатися до Загального кодексу правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства ( Страсбурзі , жовтень 1988 року) , імплементувати його положення до Правил адвокатської етики адвокатів України та профільного закону.
- Забезпечити закріплення у Конституції та законах суспільне значення , роль та місце адвокатури України у правовій державі
- Забезпечити законодавче закріплення визнання державою Основних положень про роль адвокатів, прийнятих VIII Конгресом ООН з запобігання злочинам у серпні 1990 р.
- Забезпечити на законодавчому рівні вплив адвокатської спільноти на реформування правоохоронної системи, системи органів прокуратури та судів.
- Забезпечити на законодавчому рівні пропозиції адвокатури з реформування кримінальної юстиції, кримінального процесу, реальну процесуальну рівність сторін обвинувачення та захисту;
- Забезпечити беззаперечне дотримання органами досудового слідства, судами прав адвокатів та гарантованих державою імунітетів; Жодне порушення професійних прав та гарантій адвокатської діяльності не повинно бути залишено поза увагою керівництва НААУ, з послідовним залученням винних посадових осіб до відповідальності;
- Забезпечити реальний вплив адвокатської спільноти на формування державних цільових програм у галузі права та розбудови правової держави;
- Забезпечити прийняття Верховною Радою України необхідних змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», після широкого обговорення пропозицій адвокатами у регіонах.
- Забезпечити приведення професійних стандартів, Правил адвокатської етики України до європейських професійних стандартів, зокрема, але не виключно, щодо забезпечення реальної незалежності під час здійснення професійної діяльності, свободи висловлювань, обстоювання правової позиції у суспільній та політичній діяльності, залучення до професійних правил обовʼязку дотримання адвокатської таємниці, приведення у відповідність до загальноприйнятих професійних стандартів поняття конфлікту інтересів та принципу лояльності щодо інтересів клієнта, можливість добровільного об’єднання у професійні організації тощо.
- Розробити та обговорити у регіонах стратегічні напрями діяльності НААУ на поточний рік; презентувати стратегію розвитку НААУ на наступний період.
- Розробити та затвердити, після обговорення у регіонах план роботи, НААУ на поточний та подальші роки.
- Забезпечити реальну повноважність регіональних органів адвокатського самоврядування для виконання покладених чинним законодавством функцій.
- Забезпечити прозорість діяльності Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України, її підконтрольність та підзвітність адвокатському співтовариству;
Саме це обʼєднує нас в єдину організацію, яка має бути сильною, відповідальною та корисною для кожного адвоката.
_______________________________________________________________________
Валентин Загарія, голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Чвари у професійному самоврядуванні вважаю протиприродними і не хочу брати у них участі. Вважаю, необхідним і достатнім у ситуації, що склалася в країні, – це забезпечити належне (в моєму розумінні, це відповідно до закону) функціонування Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Попри всі негаразди.
Популярною нині версією, що начебто пояснює витоки наших проблем, є ухвалений у 2012 р. Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Це зручний варіант відповіді, бо відповідальність перекладається на законодавців. От проведуть реформи… Втім, на мій погляд, як і в більшості інших випадків, усе «впирається» у практику застосування закону, в конкретні особистості. Якими б ідеальними не були норми, допоки не буде бажання їх виконувати, а сили фахівців спрямовуватимуться на пошук прогалин та використання останніх для отримання ситуативних переваг, ладу в професії не буде. Ми покладаємо сподівання на обіцяні реформи інституту адвокатури, але вони не матимуть жодного ефекту, бо нормотворенням не вирішиш проблеми правозастосування, не зміниш свідомості людей.
Як відомо, через судові спори та процедурні особливості проведення останніх зʼїздів адвокатів (чи-то етапів зʼїзду) робота Вищої ревізійної комісії адвокатури та Ради адвокатів України заблокована. Три місяці назад через брак фінансування ВКДКА мала всі підстави також призупинити діяльність. Рада адвокатів України не могла ухвалити рішення про перерахування коштів (як вона зазвичай це робила), оскільки з’їзд формально тривав і за законом вона не працювала. Нашу пропозицію щодо системного вирішення питання фінансування ВКДКА на з’їзді адвокатів, на жаль, не почули в організаційному комітеті. Ми почали шукати можливі варіанти продовження роботи. Довелося звільнити частину співробітників секретаріату, чергове засідання провели в економ-режимі в Академії адвокатури, а також звернутися з проханням по допомогу до регіональних рад адвокатів. Проблему тоді висвітлили усі спеціалізовані ЗМІ, зокрема ваша газета. На допомогу за власною ініціативою прийшло одне відоме адвокатське бюро, яке перерахувало кошти у розмірі місячних витрат комісії. Також відгукнулися деякі ради адвокатів… Тож роботу ВКДКА на певний час забезпечили, хоча й довелося вдатися до непопулярних та дещо принизливих кроків.
Завдяки цьому ВКДКА сьогодні є фактично єдиним працюючим органом із вищих органів адвокатського самоврядування. Доречно тут зазначити, що жоден член ВКДКА, враховуючи керівництво, не отримує зарплату за свою роботу в комісії. Фактично, це такий «приємний» додатковий обов’язок. І за якість виконання цього обов’язку особисто мені не соромно. Наведу лише одну цифру: за весь період діяльності ВКДКА лише 1,8% ухвалених рішень були скасовані в судовому порядку. Переконаний, коли людина зайнята своєю роботою, часу на чвари і розколи просто не вистачає.
_____________________________________________________________________
Петро Бойко, Голова Ради адвокатів Київської області
Після набуття чинності нового Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» перше, що ми зробили (і це є дуже важливим), – сформували органи адвокатського самоврядування. Вони є як на місцях, так і в центрі. Тобто є система координат, яка може працювати. І сьогодні тільки від адвокатів залежить те, яким змістом ми можемо наповнити цю систему координат, як вона працюватиме. А саме головне і для тих, хто очолює ці органи адвокатського самоврядування, і для рядових адвокатів, – зрозуміти,що органи адвокатського самоврядування саме так і називаються, що адвокати самостійно визначають напрями своєї діяльності: чим повинні займатись ради, які вчиняти дії для захисту прав та гарантій адвокатської діяльності та брати у них активну участь.
От тут у нас є проблеми. Одна частина адвокатів є взагалі пасивною – відсторонилась від цих процесів, займаючись своєю роботою, – і їм абсолютно однаково, що взагалі відбувається всередині адвокатського корпусу України. Друга частина – активна. Одні з них займаються постійною критикою, завжди незадоволені, але якихось конкретних пропозицій для покращення ситуації не надають. Інші – адвокати, які справді беруть активну участь у розвитку інституту адвокатури України: вони беруть на себе відповідальність, надають певні ідеї, втілюють позитивні зміни. Наприклад, у нашій Раді адвокатів Київської області працює дуже дієвий Комітет захисту професійних прав адвокатів та реалізації гарантій адвокатської діяльності, система навчання, що працює на регулярній основі – щоп’ятниці проводимо семінари для підвищення кваліфікації адвокатів і так далі. На сьогодні ми зробили дуже великий крок у питанні розвитку адвокатури. Наші органи працюють, сформувалась певна категорія активу, який бере на себе відповідальність. Тобто ми можемо рухатись дуже активно.
Звичайно, конфлікт в адвокатському цеху є, його не можна приховати. Це конфлікт особистостей, якихось власних нереалізованих амбіцій. Я не впевнений, що можна його вирішити швидко, оскільки у цьому конфлікті інтереси адвокатури непомітно стали другорядними, а інтереси сторін-опонентів стали домінуючими у всьому. В якусь мить дехто втратив інтелігентність, мудрість, виваженість і став прокладати шлях у досягненні мети розмахуючи кулаками, фальсифікуючи документи, та влаштовувати судові тяжби.
Такі амбіції не дружать з розумом, тому конфлікт риватиме у тих чи інших формах і я не бачу, коли він може скінчитися.
Розколу в адвокатурі не боюсь, бо учасники конфлікту - це невелика кількість. Це не вся адвокатура і, як показав останній з’їзд адвокатів України, у нас немає розколу.
______________________________________________________________________
Василь Кисіль, старший партнер ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»
Я був оптимістично налаштований тоді, коли у кінці 90-х рр. існували законопроекти, пов’язані зі змінами в адвокатурі. Сьогодні для мене абсолютно незрозумілі амбіції окремих осіб. Я бачу, що об’єктивних підстав для нинішньої ситуації в адвокатурі немає. Є виключно суб’єктивні, на мій погляду, підходи декого із очільників цієї адвокатури. Вони ніяк не можуть обрати ще одну особу до ВРЮ, знову будуть збиратися із цієї причини. З одного боку, це непогано, демократично. Основна проблема, яка сьогодні є в юрбізнесі, і в юридичному середовищі – це декларовані зміни у судовій системі, які по суті не відбуваються. Це основна проблема. Я не знаю, як і чому це затягується, але той динамізм, який є сьогодні, він, думаю, не влаштовує ні громадян, ні юридичну спільноту.