Адміністративна відповідальність за порушення норм Закону України «Про лобіювання»

Вслід за набранням чинності Закону України «Про лобіювання», що відбулось 14 березня 2024 року в другому читанні та в цілому був прийнятий проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порушення законодавства в сфері лобіювання» (підписано Президентом України 16 квітня 2024 року). Закон встановлює відповідальність за порушення норм закону про лобіювання – коротко про основні положення прийнятого акту в нашому інформаційному бюлетені.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Заборона здійснення лобіювання

Прийнятий Закон змінами до пункту 5 частини першої статті 24 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) запроваджує новий вид адміністративного стягнення – «заборона здійснення лобіювання». 

Змінами до частини сьомої статті 30 КУпАП передбачається, що таке адміністративне стягнення може застосовуватися строком на один рік за рішенням суду в тому випадку, якщо воно передбачене санкцією статті (частини статті) особливої частини Кодексу.

На сьогодні таке стягнення передбачене лише в одному випадку – в разі повторного протягом року неподання або несвоєчасного подання звіту субʼєктом лобіювання, разом із штрафом у розмірі від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до змін, внесених до статті 285 Кодексу, Постанова суду про адміністративного стягнення заборони здійснення лобіювання у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється Національному агентству з питань запобігання корупції для внесення до Реєстру прозорості запису про зупинення статусу суб’єкта лобіювання.

Штрафи за порушення норм Закону України «Про лобіювання»

Окрім накладення адміністративного стягнення у вигляді заборони здійснення лобіювання, прийнятим Законом також запроваджуються штрафи за низку порушень законодавства у сфері лобіювання:

• за здійснення лобіювання без набуття статусу субʼєкта лобіювання або якщо такий статус припинений/зупинений передбачений штраф у розмірі 50 – 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, повторне протягом року – 200 – 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частини перша та друга нової статті 18846-1 КУпАП);

• за не повідомлення про наявність обставин, що виключають можливість особи бути суб’єктом лобіювання при реєстрації субʼєктом лобіювання – штраф 500 – 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина третя нової статті 18846-1 КУпАП);

• за неподання або несвоєчасне подання звіту - штраф у розмірі 50 – 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, повторно протягом року – 300 – 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із забороною здійснення лобіювання на один рік (частини перша та друга нової статті
  18846-2 КУпАП);

• неподання або несвоєчасне подання заяви про зупинення або припинення статусу суб’єкта лобіювання або заяви про виключення з Реєстру прозорості відомостей щодо фізичної особи, яка здійснює лобіювання від імені юридичної особи – штраф 100 – 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина третя нової статті 18846-2 КУпАП);

• порушення обмежень щодо предмета лобіювання або бенефіціара лобіювання – штраф 1000 – 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина четверта нової статті 18846-2 КУпАП).

Справи за відповідними статтями розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів. При цьому право складати протоколи про адміністративні правопорушення покладається на Національне агентство з питань запобігання корупції.

Особи, на яких накладається відповідальність

Відповідно до Примітки до статті 18846-2, суб’єктом правопорушень, санкції за які передбачені у цій статті (неподання або несвоєчасне подання звіту; неподання або несвоєчасне подання заяви про припинення статусу субʼєкта лобіювання; порушення обмежень щодо предмета лобіювання або бенефіціара лобіювання) є фізичні особи та керівники юридичних осіб, які відповідно до Закону України «Про лобіювання» зареєстровані як суб’єкти лобіювання». Щодо статті 18846-1 жодних спеціальних уточнення субʼєктного складу не зроблено.

Передбачається, що Закон набере чинності з дня введення в дію Закону України «Про лобіювання» (тобто, через два місяці після початку роботи Реєстру прозорості, або
1 січня 2025 року).

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ: Загальна інформація, надана в цьому інформаційному бюлетені, не є юридичною консультацією, не може вважатися юридичним джерелом і не може замінити пораду юриста, який ознайомився з фактами вашої справи. Надана інформація є точною на дату публікації, але візьміть до уваги, що законодавче регулювання постійно змінюється.