Для більш детального розуміння зниження рівня соціального забезпечення населення слід передусім проаналізувати стан індексації заробітної плати та пенсії, зростання цін на продукти першої необхідності за останні декілька років.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
З грудня 2013 р. в Україні залишаються незмінними державні соціальні стандарти та гарантії – прожитковий мінімум і мінімальна заробітна плата.
Так, зокрема, прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, який є базою для розрахунку мінімальної пенсії, до кінця 2015 р. становитиме лише 949 грн, хоча за прийнятим ще у січні 2014 р. Державним бюджетом України на 2014 р. він мав двічі зрости протягом року на 6,8% і з 1 жовтня становити 1014 грн. Так само пропорційно на 6,8% повинна була зрости і мінімальна заробітна плата.
Проте Урядом було ініційовано «замороження» всіх соціальних стандартів та гарантій на рівні грудня 2013 р.
Важливо і те, що було прийнято ряд законів України, які мали на меті затвердити особливий порядок індексації грошових доходів громадян до кінця 2014 р. Це і Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», прийнятий 31.07.2014, і Закон України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», яким також передбачено, що Кабінетом Міністрів України затверджується особливий порядок індексації грошових доходів населення протягом 2015 р.
Однак, попри наведені законодавчі норми, Кабінет Міністрів України не затвердив особливого порядку індексації грошових доходів населення на серпень-грудень 2014 р., а також станом на 27.04.2015 не затверджено особливий порядок індексації грошових доходів населення на 2015 р.
У свою чергу Бюджетним кодексом та Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» фактично зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Водночас сьогодні річний рівень інфляції у державі становить 25% .
Також, за останніми даними Держстату, середня зарплата в Україні порівняно з 2014 р. зменшилася на 557 грн [http://www.ukrstat.gov.ua]
Окрім вище зазначеного, це означатиме, що державні допомоги, які надаються відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сімʼям», «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», «Про державну допомогу сімʼям з дітьми» тощо, а саме допомога малозабезпеченим сімʼям, соціальна допомога дітям з інвалідністю та надбавка на догляд за дітьми з інвалідністю, допомога при народженні дитини, допомога на дитину до досягнення нею трирічного віку, допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомога на дітей одиноким матерям, допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що перебувають у прийомних сімʼях та дитячих будинках сімейного типу та інших, не будуть збільшуватися протягом 2015 р. Водночас для багатьох сімей державна допомога є основним джерелом існування, особливо, якщо це стосується сімей, які доглядають за дітьми з інвалідністю з важкими формами інвалідності, багатодітних сімей, тощо. Такий стан справ призведе до ще більшого зубожіння вразливих сімей та розшарування основних верств населення.
Спостерігається стрімке зростання цін на продукти харчування, промислові товари та послуги. Відбулося значне подорожчання вартості проїзду на всіх видах транспорту та нафтопродуктів. Усі ці чинники роблять населення України все біднішим.
Крім того, рекордних цінових стрибків зазнали тарифи на житлово-комунальні послуги, ціни на газ та електроенергію для населення. І це при тому, що збільшені ціни і тарифи на житлово-комунальні послуги не враховані під час розрахунку прожиткового мінімуму, на основі якого розраховуються пенсії та соціальні допомоги.
У таких складних цінових умовах українські громадяни, а особливо пенсіонери, опинилися за межею не тільки бідності, але й фізичного виживання. Це вже не можна назвати затягуванням пасків.
Ще у 2012 р. фахівці зазначали, що реальний прожитковий мінімум має становити не менше 3000 тис. грн – той невеликий мінімум, якого вистачить людині на їжу. Профспілки наполягали, що середня зарплата в Україні має становити 8000 тис. грн. Сьогодні цей показник становить близько 3000 грн (для порівняння, середня зарплата у сусідній Польщі становить 1350 дол., у Чехії – 1460, це при тому, що у Польщі продукти харчування вдвічі-втричі дешевші, ніж в Україні). [http://www.newsru.ua/finance/17jun2012/overdraft.html).
Статтею 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» встановлена необхідність моніторингу його фактичної величини. Але набори продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, які використовуються Мінсоцполітики для обчислення фактичних величин прожиткових мінімумів, і набори товарів та послуг, які використовують Держстат для розрахунків індексів споживчих цін, не збігаються і не корелюються один з одним.
Тому необхідно використовувати однакові набори продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг для розрахунків теоретичних і фактичних прожиткових мінімумів та індексів споживчих цін, оскільки їхнє значення на затвердження величин прожиткових мінімумів на наступний рік ніяк не впливає і практично всі ці величини затверджуються значно менше ніж досягнуті. Тобто затверджені прожиткові мінімуми на поточний рік апріорі не підтримують рівень життя населення.
Ні для кого не секрет, що підвищення тарифів є однією з вимог Міжнародного валютного фонду (далі – МВФ) щодо надання Україні чергового траншу кредиту.
Враховуючі такі тенденції, є істотні ризики утворення значної заборгованості населення перед організаціями, що надають житлово-комунальні послуги та здійснюють тепло- та енергозабезпечення внаслідок відсутності коштів у населення.
Мінімальна зарплата в Україні через падіння гривні вже нижче, ніж у країнах третього світу. Обмежено на 15% пенсії для пенсіонерів, які працюють. Пенсіонерів, що працюють на деяких державних посадах взагалі позбавлено права отримувати свою зароблену пенсію до звільнення зі своєї посади. Крім того, запроваджено додаткове оподаткування пенсій та загалом суттєво збільшено розміри податків та зборів.
Потрібно враховувати, що відповідно до положень меморандуму з МВФ, підписаного у березні 2015 р.:
1. У кінці 2015 р. доля державного та гарантованого державою боргу становитиме 94% ВВП. До того ж планується, що зазначений розмір боргу буде зменшено у 2020 р. до 71%. Наприкінці 2013 р. розмір державного та гарантованого боргу становив 37,6% ВВП. Розмір ВВП у 2013 р. дорівнював приблизно 1,4 трлн грн.
2. Уряд зобов’язаний внести зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», відповідно до яких пропонується збільшити дефіцит до 78 млрд грн.
3. Також Уряду пропонується «оптимізувати розгалужену мережу освітніх закладів та раціоналізувати робочі міста у ній», щоб привести її до загальновизнаних міжнародних стандартів. Тобто це означає, що у цьому році вже будуть підготовлені відповідні законодавчі ініціативи зі скорочення закладів освіти та вчителів.
4. До 2016 р. Уряд зобов’язується розповсюдити на сільськогосподарських товаровиробників загальний режим оподаткування ПДВ, позбавляючи їх відповідної непрямої державної підтримки у вигляді спеціального режиму оподаткування ПДВ (ст. 209 ПК України).
5. Пропонується зобов’язати всіх суб’єктів підприємницької діяльності, враховуючи платників єдиного податку 1 групи, використовувати реєстратори розрахункових операцій (касові апарати).
6. Уряд зобов’язується в 2015 р. скоротити дефіцит НАК «Нафтогаз» до 2017 р. до 3,1% ВВП та ліквідувати його у 2017 р. через доведення тарифів на природний газ та опалення до «міжнародних цін», залишаючи український рівень заробітних плат та соціального забезпечення. Фактично, пропонується збільшити тарифи для населення на природний газ у середньому на 285%, починаючи з 01.04.2015. Тобто ціни на природний газ для населення 1-ого рівня споживання (до 200 куб. м/місяць) будуть збільшені до 3600 грн за 1000 куб. м, для 2-го рівня споживання (понад 200 куб. м/місяць) – до 7187 грн за 1000 куб. м. Окрім того, Уряд зобов’язаний збільшити тарифи на опалення на 67%, починаючи з травня поточного року, після чого щорічно тарифи будуть до 20% до 2018 р. Вартість тарифів на опалення збільшиться до 625 грн/Гкал, починаючи з 01.04.2015.
7. Уряд зобов’язується скоротити зайнятість у державному секторі, звільняючи велику кількість працівників бюджетних установ.
8. Уряд України зобов’язується до кінця травня 2015 р. розробити комплекс заходів, спрямованих на скорочення державних підприємств шляхом їхньої приватизації. До того ж в умовах повальної «втечі» з країни іноземних інвесторів зазначені об’єкти державної власності будуть приватизовані за безцінь «своїми». [http://economics.lb.ua/state/2015/03/12/298361_mvf_obnarodoval_memorandum.html]
Враховуючи такі положення Меморандуму, український Парламент з метою зменшення соціальної напруги у суспільстві повинен звернути увагу Уряду на зазначене питання та стимулювати його шукати альтернативні шляхи вирішення поставлених МВФ умов та відповідно, переглянути спільно з місією МВФ умови отримання Україною кредитних коштів. Тільки після таких рішучих кроків стане можливим не допустити подальше зростання для населення тарифів за житлово-комунальні послуги та цін на природний газ, на товари першої необхідності та ліки; скорочення видатків на соціальну сферу (замороження та урізання соціальних виплат, зокрема обмеження пенсії тим, хто працює, скасування права на достроковий вихід на пенсію); скасування податкових пільг та підвищення розмірів податків і зборів; скорочення мережі медичних та загальноосвітніх закладів.
Узагальнюючи аналіз соціального забезпечення населення, слід зазначити, що протягом останніх років відбулось збільшення розміру цін і тарифів на житлово-комунальні послуги, електрику та газ без одночасного вирішення питань забезпечення зайнятості населення, перегляду рівня мінімальної заробітної плати та інших соціальних стандартів, їхньої індексації, яке призвело до непомірного фінансового перенавантаження на громадян України та істотного зниження їхнього рівня життя.
У зв’язку з цим, для налагодження ситуації невідкладно потрібно провести повну дерегуляцію економіки, індексацію зарплат, пенсій та мінімального прожиткового мінімуму, а також зменшити податкове навантаження на фонд заробітної плати, щоб конверти припинили бути головним стимулом для людей. Це – лише мінімальний набір заходів, які потрібно зробити.