25 грудня 2023, 17:16

NDA та NCA в ІТ-бізнесі: навіщо потрібні, як працюють та як оформляти

Максим Лісков
Максим Лісков «АО «Бачинський та партнери»» молодший юрист практики IT-права та митного права

Jun column


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


В умовах стрімкої диджиталізації надзвичайно важливу цінність становить інформація. Особливо ж цінною є інформація для компаній, що провадять свою діяльність у сфері ІТ. Окрім інформації, в епоху ринкових відносин необхідно максимально убезпечити себе від проявів недобросовісної конкуренції у вигляді переманювання працівників, контрагентів, замовників, або ж у вигляді іншого впливу на вищезгаданих так, що це погіршує становище компанії. Власне, задля уникнення розголошення цінної для компанії інформації компанії укладають договори NDA. NCA договори ж призначенні задля убезпечення компанії від вчинення конкурентних дій з боку працівників або ж контрагентів.

У цій статті ми розглянемо усі важливі аспекти при укладенні NDA, NCA, а також дамо рекомендації щодо оформлення таких угод.

NDA

NDA (Non-Disclosure Agreement) — угода про нерозголошення, за якою одна Сторона, якій передається інформація (конфіденційна інформація, комерційна таємниця, іншої інформації з обмеженим доступом) іншою Стороною, бере на себе зобов’язання її не розголошувати.

Зазвичай NDA укладається як супутній договір до основної угоди, наприклад, угоди про надання послуг.

Приклад із практики: ІТ-компанія (Замовник) вирішила укласти договір про надання послуг у сфері інформатизації з незалежним ІТ-спеціалістом (Виконавець), для реалізації конкретного проєкту. А додатково з ІТ-спеціалістом укладається угода про нерозголошення, відповідно до якої, той бере на себе зобов’язання не розголошувати жодної інформації, яка стала йому відома внаслідок співпраці з компанією в рамках реалізації конкретного проєкту.

У разі, якщо компанія укладає зі спеціалістом договір на довгострокову перспективу і бажає убезпечити себе від розголошення конфіденційної інформації контрагентом, тоді укладається договір про нерозголошення в якому компанія передбачає чіткий перелік інформації, щодо якої існує ризик розголошення. До такої інформації, як правило, відносять:

  • технологічну інформацію (відомості про характер та особливості послуг компанії (їх технічні, якісні, кількісні характеристики тощо); відомості про обладнання; програмне забезпечення, яке використовується компанією в процесі її діяльності);
  • відомості про управління компанії (відомості про способи та засоби управління компанії; відомості про засновників компанії (окрім тих, що є у відкритому доступі; відомості про внутрішню структуру компанії);
  • відомості про фінанси компанії (відомості про систему оплати послуг підрядників та працівників; відомості про розмір заробітної плати працівників та винагороди підрядників, відомості про баланс, відомості про рівень доходів (прибутків); відомості про стан банківських рахунків тощо);
  • інша інформація (наприклад, відомості щодо обладнання приміщень компанії чи підрядників охоронною сигналізацією та місця її встановлення; відомості про особисті контакти та зв’язки з іншими особами тощо).

Структура NDA

Умовно NDA можна розділити на такі структурні елементи:

1. “Шапка” угоди — зазначаються відомості про сторони, а також відомості про договір відповідно до якого укладається угода.

2. Предмет — у цьому розділі детально описується суть угоди: передання інформації однією Стороною й обов’язок не розголошувати таку інформацію іншою Стороною.

3. Визначення термінів — здійснюється тлумачення понять, які будуть використовуватись в NDA, зокрема, це може бути: конфіденційна інформація; розголошення конфіденційної інформації; використання конфіденційної інформації і т.д.

4. Конфіденційна інформація — в цьому розділі потрібно детально описувати інформацію, яка вважається конфіденційною згідно NDA і розголошення якої стане фактичною підставою для притягнення до відповідальності.

5. Права та обов’язки сторін — описуються права та обов’язки Сторін. Слід звернути увагу на чіткому описі обов’язків Сторони, яка зобов’язується не розголошувати конфіденційну інформацію. Для такої Сторони потрібно детально описати обов’язок не лише не розголошувати відповідну інформацію, але і вчиняти дії для належного збереження такої інформації, щоб не відбулося активне чи пасивне розголошення.

6. Відповідальність сторін — загальні положення відповідальності Сторін. Цей розділ більшою мірою присвячений для Сторони, яка зобов’язується не розголошувати конфіденційну інформацію.

7. Форс-мажор — загальні положення форс-мажорних обставин, перелік таких обставин та порядок повідомлення про їх виникнення.

8. Вирішення суперечок — порядок досудового врегулювання спору, а у випадку неможливості вирішити суперечку в позасудовому порядку — зазначення конкретного суду, який здійснюватиме розгляд справи, а також законодавства.

9. Прикінцеві положення — порядок підписання NDA, строк дії, припинення та розірвання, законодавство, яке застосовується до NDA, територія, на яку поширюється відповідна NDA та інші положення, які Сторони вважають зазначити.

NCA

NCA (Non-compete agreement) — угода про утримання від вчинення конкурентних дій, за якою одна Сторона зобов’язується утримуватись від вчинення конкурентних дій щодо іншої Сторони протягом певного періоду часу на певній території, на заміну чого отримувати від останньої матеріальні блага (компенсацію).

Аналогічно як і з NDA, NCA угоди варто укладати саме, як самостійний договір супутній до основного договору, а не як додаток до основного договору. Це зумовлено тим, що договір NCA містить самостійний предмет, і, як наслідок в сторін виникають окремі права та обов’язки.

Договір повинен містити чіткий перелік дій, які вважатимуться конкурентними і за вчинення яких до контрагента будуть застосовані штрафні санкції. Перелік таких дій має бути вичерпний, а самі дії слід описувати якомога чіткіше, оскільки, при недостатній конкретизованості можуть виникнути проблеми з доказуванням факту вчинення конкурентних дій.

Зазвичай в такому виді договорів конкурентними вважаються такі дії:

  • дії, пов’язані зі здійсненням впливу на працівників, контрагентів (потенційних або реальних) та партнерів компанії не здійснювати, не продовжувати або припинити будь-які трудові, комерційні, ділові або інші відносини із компанією;
  • вплив на працівників, контрагентів та партнерів компанії з метою встановити трудові, комерційні, ділові або інші відносини із конкурентами Сторони 1, або суб’єктами, що здійснюють аналогічну підприємницьку діяльність;
  • укладання трудових договорів (контрактів), гіг-контрактів або інших цивільно-правових чи господарсько-правових договорів з конкурентами компанії;  
  • заснування самостійно, через уповноважених осіб чи близьких родичів або друзів господарського товариства зі сферою діяльності, аналогічній сфері діяльності компанії;
  • інші дії.

Структура NCA

1. “Шапка угоди” — зазначаються відомості про сторони, а також відомості про договір, відповідно до якого укладається угода, дата та місце укладення договору.

2. Визначення термінів — загальне визначення понять, які використовуватимуться в угоді, Як вже було зазначено вище, особливу увагу варто приділити визначенню поняття “конкурентні дії”.

3. Предмет угоди — повинен містити зміст угоди: конкурентні дії, від вчинення яких повинна утримуватися одна сторона, перелік яких визначений, а компанія зобов’язується виплатити винагороду за утримання від вчинення таких дій.

4. Сфера діяльності компанії — чіткий перелік послуг чи робіт, які надає/виконує компанія.

5. Права та обов’язки сторін — загальний опис прав та обов’язків сторін.

6. Відповідальність сторін — положення про відповідальність Сторони, яка зобов’язується утримуватись від вчинення конкурентних дій, за таке порушення.

7. Матеріальні блага — зазначення розміру матеріальних благ, які компанія зобов'язується платити іншій за утримання від вчинення конкурентних дій, умови їх виплати та строк такої виплати.

8. Форс-мажор — загальні положення форс-мажорних обставин, перелік таких обставин та порядок повідомлення про їх виникнення.

9. Вирішення суперечок — порядок досудового врегулювання спору (шляхом переговорів), а у випадку неможливості вирішити суперечку в позасудовому порядку — зазначення конкретного суду, який здійснюватиме розгляд справи, а також законодавства.

10. Прикінцеві положення — порядок підписання NCA, строк дії, припинення та розірвання, законодавство, яке застосовується до NCA, територія, на яку поширюється відповідна NCA та інші положення, які Сторони вважають зазначити.

Особливості NCA

  • Одна з найпоширеніших помилок, якої часто припускаються компанії при укладенні NCA — відсутність матеріальної винагороди для контрагента за утримання від вчинення неконкурентних дій. Адже, у випадку виникнення спору, особа, яка вчинила конкурентні дії може посилатися на те, що такий договір обмежує її права та погіршує її становище, натомість наявність матеріальної винагороди буде свідченням того, що угода є вигідною для обох сторін.
  • У відповідальності варто зазначати не лише штраф за вчинення стороною конкурентних дій, але і те, що внаслідок такого вчинення вона позбавляється матеріальних благ. Крім цього, рекомендується також передбачати положення про обов’язок такої Сторони відшкодувати усі збитки, завдані компанії таким порушенням.
0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати