Бойові дії на Донбасі тривають й досі, у зв’язку з чим судові органи переведені до інших областей, судочинство відновлено. Однак є одне «але» матеріли та архіви судових справ не були вивезені з території проведення антитерористичної операції.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Поки деякі учасники судових процесів перебувають в очікуванні закінчення особливого періоду та відновлення здійснення судочинства на території Донецької та Луганської областей, інші відновлюють судові справи і отримують свій результат вирішення спору – судове рішення у справі, користуючись наданими законодавцем можливостями відновлення втрачених судових проваджень.
Питання розгляду господарських справ, підсудних судам Донецької та Луганської областей, досі є цікавим і актуальним. Минуло вже більше півроку з моменту, коли матеріали справ, які перебували у провадженні судів території проведення антитерористичної операції, повинні були бути передані господарським судам інших областей.
З початку проведення антитерористичної діяльності на території Донецької та Луганської областей здійснення правосуддя було унеможливлено. Були захоплені майже усі будівлі судів, припинили працювати відділення поштового зв’язку та, на жаль, ситуація, що склалась, створила небезпеку життю усім учасникам судового процесу.
Така ситуація зазнала законодавчого врегулювання 20.08.2014 із набуттям чинності Законом України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у звʼязку з проведенням антитерористичної операції» від 12.08.2014 №1632-VII (далі – Закон), який дав змогу змінити територіальну підсудність справ та розглядати справи, підсудні судам, розташованим на території проведення антитерористичної операції, судами інших областей України.
Проте Закон містить і ряд неясностей, які ускладнюють здійснення правосуддя, зокрема, не визначено, яким чином будуть визначатися судді, як відбуватиметься повідомлення учасників судового процесу, як будуть відновлювати матеріали справ тощо.
І на сьогодні реалізація певних положень цього Закону учасниками судового процесу й досі є ускладненою у реаліях ситуації, що склалась.
Частина 3 ст. 1 Закону №1632-VII передбачає, що справи, розгляд яких не закінчено, і які перебувають у провадженні судів району проведення антитерористичної операції, передаються протягом десяти робочих днів з дня прийняття розпорядження головою відповідного вищого спеціалізованого суду іншим судам, згідно з правилами підсудності, встановленими цим Законом.
Так, розпорядженням Голови Вищого господарського суду України №28-р від 2.09.2014 було визначено, що розгляд господарських справ, підсудних судам Донецької та Луганської областей, буде здійснюватися такими судами: господарським судом Запорізької області господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області; господарським судом Харківської області господарських справ, підсудних господарському суду Луганської області; Харківським апеляційним господарським судом господарських справ, що підлягають перегляду в апеляційному порядку Донецьким апеляційним господарським судом.
Відповідно, до 12.09.2014 усі матеріали господарських справ повинні були бути передані до визначених судів, проте матеріали судових справ все ще залишаються у приміщеннях судів зони проведення бойових дій, а отже, реально передати їх за визначеною підсудністю немає змоги.
З боку учасників судових проваджень, початих на території Донецької та Луганської областей, передавались чисельні звернення до господарських судів, визначених розпорядженням голови ВГСУ №28-р, щодо передання матеріалів судових справ. Суди, в свою чергу, повідомляли про відсутність можливості виконання розпорядження голови ВГСУ №28-р щодо надання справ у десятиденний строк та наголошували про можливість сторони самостійно відновити матеріали справ на підставі чинних документів.
З метою подальшого захисту своїх прав та інтересів, зважаючи на ряд ускладнень, пов’язаних із відновленням справ, сторонам судового процесу все-таки довелось та доводиться власними зусиллями відновлювати матеріали справи, відшукуючи всілякі копії документів.
Водночас Законом якраз передбачена можливість виникнення ускладнень, що можуть бути під час надання справ згідно з встановленою територіальною підсудністю. Зокрема зазначено, що вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення. Але, чи можна реалізувати цю норму на практиці і як, – питання цікаве.
Господарський процесуальний кодекс (далі – ГПК України), на відміну від Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України, не містить положень, які передбачають відновлення судових справ, втрачених з яких-небудь причин, у зв’язку з чим ініціювання відновлення втрачених судових справ у районі проведення антитерористичної операції, а не повторне звернення до суду, на практиці сторонам судового процесу здавалось майже неможливим.
Лише наприкінці 2014 р. почалось відновлення судових справ сторонами судових проваджень, відкритих у районі проведення антитерористичної операції.
Адже лише 24.11.2014 Пленумом Вищого господарського суду України у Постанові «Про внесення змін і доповнень до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України» №2 (далі – Постанова Пленуму ВГСУ №2), якою було доповнено Постанову Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 (далі – постанова пленуму ВГСУ №18), було надано роз’яснення щодо порядку відновлення матеріалів справ у разі їхньої втрати з яких-небудь причин.
Незважаючи на те, що ГПК України не містить положень щодо відновлення втраченої справи, пленум ВГСУ зазначив, що це не може бути підставою для відмови у прийнятті чи залишенні без розгляду заяви, клопотання чи іншого звернення учасника судового процесу до господарського суду.
Згідно з абзацом 1 п. 7.2 Постанови Пленуму ВГСУ №18 у редакції, чинній на сьогодні, справа може бути відновлена за заявою особи (осіб), що була учасником відповідного судового процесу, чи судом зі своєї ініціативи.
Відновлення втрачених справ здійснюється виключно місцевим господарським судом, який розглядав справу по суті або виніс рішення у справі, незалежно від того, на якій стадії розгляду перебувала справа у провадженні суду, розташованого на території проведення антитерористичної операції.
Утім, якщо господарська справа перебувала у провадженні Донецького апеляційного господарського суду, будь-якій із сторін справи слід звернутись із заявою про відновлення втраченого провадження до місцевого господарського суду, який виніс рішення, що оскаржується в апеляційному порядку, а вже після винесення судом ухвали про відновлення втраченого провадження, справа буде передана на розгляд за правилами територіальної підсудності, визначеної Законом, до Харківського апеляційного господарського суду.
Постанова пленуму ВГСУ №18 у редакції, чинній на сьогодні, містить певні вимоги до заяви про відновлення втраченого провадження.
Зокрема у заяві має бути зазначено:
- про відновлення якої справи або частини справ просить заявник та мета такого відновлення;
- які юридичні чи фізичні особи брали участь у справі і в якому процесуальному статусі, їхнє найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові за його наявності для фізичних осіб), їхнє місцеперебування (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб);
- ідентифікаційні коди суб’єкта господарської діяльності за їхньої наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи-платника податків за його наявності, якщо відповідні дані відомі заявникові;
- засоби зв’язку осіб, які брали участь у судовому процесі (телефон, факс, засоби електронного зв’язку тощо), якщо вони відомі заявникові;
- наявні у заявника відомості щодо обставин втрати справи; місцеперебування (зокрема можливого) копій матеріалів справи або даних щодо таких копій.
Заявникові, якщо є змога, необхідно додати до заяви усі документи, що збереглися у нього (навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку), і докази надіслання копій заяви іншим, відомим заявникові учасникам судового процесу.
Втім, враховуючи припинення роботи відділень поштового зв’язку у багатьох містах східної частини України, заявник фактично позбавлений можливості надсилати копії заяви сторонам справи, проте Закон надає право заявникові у заяві про відновлення втраченого провадження обґрунтувати причину, з якої відповідну копію неможливо надіслати та, відповідно, у разі обґрунтованості суд звільняє від такого обов’язку.
За результатами розгляду заяви про відновлення втраченого провадження суд виносить ухвалу про відновлення втраченої справи повністю або в певній частині.
На практиці зустрічаються непоодинокі випадки, коли судді, що розглядають заяву про відновлення провадження, поряд з винесенням ухвали складають акт, в якому висловлюють усі свої зауваження та сумніви щодо наданих копій документів (матеріалів справи) тощо.
Не менш цікавим є питання, яке виникає під час відновлення втрачених судових справ, чи потрібно платити судовий збір повторно?
Звичайно, на практиці трапляються й такі випадки, коли сторони судового процесу у разі самостійного відновлення матеріалів справи не можуть надати доказ на підтвердження сплати судового збору (копію чи дублікат), оригінал якого був наданий до суду, розташованого у зоні проведення антитерористичної діяльності.
Постанова пленуму ВГСУ №18 у редакції, чинній на сьогодні, зазначає у п. 7.13, що «за подання заяви про відновлення справи не передбачено справляння судового збору», а отже, заявник, який виявив бажання відновити судове провадження, почате судом, розташованим на території проведення антитерористичної операції, звільняється від сплати судового збору повторно.
Утім судді, користуючись своїм процесуальним правом, у разі наявності сумнівів сплати судового збору, зобов’язують платників збору надати відповідне підтвердження (довідку) органу Державної казначейської служби України, якому судовий збір перераховано, про що зазначають в ухвалі про порушення провадження, а оскільки судовий збір перераховується до територіального органу ДКС України, то у цій ситуації в учасника судового процесу виникають складнощі.
Станом на сьогодні територіальні органи ДКС України багатьох міст Донбасу змінили своє місцеперебування та відновили свою роботу в інших областях України, однак трапляються непоодинокі випадки, коли дані територіального органу ДКС України території проведення антитерористичної операції були втрачені, архіви з зони бойових дій вивезені не були, а отже, платнику судового збору виконати ухвалу суду та отримати документальне підтвердження не завжди вдається. У такому випадку єдине, що залишається представнику, – це посилатись на положення п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, згідно з яким передбачено, що суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, а оскільки судове провадження було почато – судовий збір було сплачено. Аналогічне положення містить ГПК України щодо апеляційних скарг.
Крім того, заявникові також бажано додавати до заяви докази звернення до територіальних органів ДКС України на отримання підтвердження сплати судового збору та відповідні відповіді на них.
З огляду на практичний досвід нашої компанії, можна з впевненістю стверджувати, що втрачені у зоні бойових дій справи все-таки підлягають відновленню. У заяві про відновлення втраченого провадження необхідно викласти весь перелік документів, які вдалося відновити, а також зазначити у копіях, роздруківках чи оригіналах вони подаються.
Якщо з подачею деяких документів у заявника виникають труднощі, бажано аргументувати це в заяві. У прохальній частині заяви необхідно зазначити про відновлення втраченої справи, а відновлені матеріали справи передати до відповідного суду для її подальшого розгляду.
З моменту внесення змін до постанови пленуму ВГСУ №18 було активно почато відновлення матеріалів господарських справ. Вже у грудні 2014 р. було відновлено ряд судових справ, розгляд яких здійснювався судами, розташованими на території проведення бойових дій. Крім того, суб’єкти господарювання – сторони спору, місцеперебування яких є зазначена вище територія, звертаються із позовами (скаргами) до судів за правилами територіальної підсудності, визначеними Законом, у зв’язку з чим посилилось навантаження на відповідні суди.
З метою зниження навантаження Вищий господарський суд України почав відновлювати роботу господарських судів Донецької та Луганської областей.
Так, розпорядженням ВГСУ №18-р від 02.04.2015 було відновлено роботу господарського суду Луганської області у м. Харків, тобто фактично було змінено місцерозташування установи суду. Робота Донецького апеляційного господарського суду була відновлена з 14.05.2015 також у м. Харків згідно з розпорядженням ВГСУ №19-р від 09.04.2015. Наразі очікується на відновлення Вищим господарським судом України роботи господарського суду Донецької області.
Однак зазначимо, що справи, які вже перебувають у провадженні судів, визначених розпорядженням голови ВГСУ №28-р від 02.09.2014, передаватись господарським судам Донецької та Луганської областей, які відновили свою роботу, не будуть.
Незважаючи на відновлення роботи господарських судів Донецької та Луганської областей у зв’язку із фактичною зміною їхнього місця розташування, матеріали відкритих цими судами на території бойових дій проваджень все-таки залишаються у захоплених будівлях судів. Сторонам судового процесу, задля отримання результатів розгляду справи, слід самостійно збирати документи, необхідні для відновлення здійснення судочинства, та звертатись до місцевого суду із заявою про відновлення втраченого провадження, що є, як показує практика, цілком реальним.