На мою думку, новий Господарський процесуальний кодекс України (далі — ГПК) на практиці вдосконалив господарський процес. Насамперед, варто відзначити запровадження принципу недопустимості зловживання процесуальними правами та встановлення відповідальності за порушення цього принципу. Така новела дисциплінує учасників провадження, перешкоджає затягуванню судового розгляду справи та надає можливість оперативного захисту порушених прав.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Новим ГПК передбачена можливість залишення судом позовної заяви без руху та надання можливості позивачу усунути недоліки. На практиці це дозволяє добросовісним позивачам оперативно усунути недоліки та розпочати судовий захист своїх порушених прав. Водночас зазначена норма ГПК надає право недобросовісним позивачам обирати суддю, який розглядатиме їхню справу (у разі неусунення недоліків у встановлені судом строки позовна заява повертається позивачу, який має право повторно звернутися до суду з подальшим автоматичним розподілом цієї ж заяви на іншого суддю).
У світовій практиці є можливість участі свідків у господарському процесі. Новий ГПК ввів цю новелу до українського господарського судочинства. Наразі покази свідків є доказами в господарському процесі.
Однозначно, покращила якість судового процесу так звана адвокатська монополія — представництво інтересів у суді виключно адвокатами (за винятком малозначних справ та самопредставництва).
В новій редакції ГПК визначено дві форми господарського судочинства: наказне провадження та позовне провадження (яке поділяється на загальне і спрощене).
Для спрощення та прискорення певних категорій справ була впроваджена можливість їх розгляду у формі наказного провадження у разі наявності вимоги про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій формі, якщо сума вимоги не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошової заборгованості за договором, сума вимоги за яким не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Новелою ГПК є спрощене позовне провадження, призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. При цьому малозначними вважаються справи, в яких ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними (окрім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Новий ГПК передбачає новий порядок розгляду заяв про відвід судді. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, то він вирішує питання про зупинення провадження у справі. В цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, та визначається в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 цього Кодексу.
Як правило, з метою усунення питань про (не) упередженість, суддя нечасто самостійно задовольняє заяви про відвід. На виконання вимог ГПК, він зупиняє провадження у справі та передає заяву про відвід на розгляд колег, які також дуже рідко задовольняють відповідні заяви. Як наслідок, сторона, яка заявила відвід, не отримує бажаного результату, а процес розгляду справи затягується. При цьому зацікавлена сторона не позбавлена права заявити новий відвід тому ж самому судді з інших підстав.
Також ГПК встановлюється новий порядок розгляду справ за нововиявленими обставинами: відповідні заяви розглядає суддя, який вже прийняв рішення по суті у цій справі. З одного боку, це дозволяє скоротити час розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, оскільки суддя вже обізнаний з усіма матеріалами та фактичними обставинами справа. З іншого боку, такий порядок розгляду дає підстави для сумніву в (не) упередженості судді.
Новим ГПК запроваджена Єдина судова інформаційно‑телекомунікаційна система. На жаль, наразі вона ще не працює, тому неможливо надати оцінку її практичному застосуванню. Однак, на мою думку, така система буде позитивною, оскільки вона переводить судочинство в цифрову форму, а також надає можливість вчинення всіх процесуальних дій через засоби електронного зв'язку з відповідними механізмами ідентифікації та безпеки, що є дуже прогресивним кроком. Це дозволить економити час як адвокатам (представникам), так і суддям.