Перехід прав кредитора до третіх осіб

Загальні визначення поняття переходу прав до третіх осіб у зобов’язанні

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Чинне законодавство в договірних правовідносинах передбачає можливість переходу прав чинного кредитора до нового. Детально відносини з переходу прав від однієї до іншої особи регулюються положеннями ст. 512 Цивільного кодексу України. Підставами переходу прав від чинного до нового кредитора, зокрема, можуть бути відступлення права вимоги, тобто передання своїх прав іншій особі за правочином, та правонаступництво. Саме ці дві підстави, з огляду на судову практику, є найпоширенішими при заміні кредитора у зобов’язанні на стадії виконавчого провадження.

Перелік підстав заміни кредитора, закріплений ст. 512 ЦК України, не є вичерпним, при цьому забороняється заміна кредитора у зобов’язанні, якщо це прямо встановлено договором або законом. Тобто сторони договору є вільними у включенні до змісту договору умови про заборону заміни кредитора. У такому випадку кредитор за договором не вправі передавати свої права іншій особі. Зобов’язання, за якими не дозволяється заміна кредитора, визначені також ЦК (наприклад, ст. 515 ЦК, ст. 1008 ЦК (припинення договору доручення смертю довірителя або повіреного тощо).