Наслідки фінансової кризи спричинили велику заборгованість населення в Україні перед банками, кредитними спілками та іншими фінансовими установами. Усе це загрожує існуванню цих установ і спонукає їх вимагати повернення кредитів у не зовсім законний метод.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У час, коли Україна переживає кризу в економіці, політиці, банківській та соціальній сферах, аморальними є дії фінансових установ (банків, кредитних спілок, колекторів) з «вибивання» будь-якою ціною боргів.
Уже багато сказано про непрості взаємовідносини між кредиторами та позичальниками, які часто (169 випадків з грудня 2008 року і до сьогодні) закінчуються для позичальника самогубством. Причина не в тому, що близько трьох мільйонів наших співгромадян – шахраї і злісні неплатники, а в тому, що вони дійсно не мають можливості платити.
Причини неплатоспроможності різні:
• економічна криза, яка призвела до зростання курсу основних валют до гривні близько 80 відсотків, що вдарило по можливостях сплачувати кредити майже 55 відсотків позичальників. За даними НБУ, станом на 01.10.2008 року було видано 125 млрд доларів США усіх кредитів, із них 55 відсотків були валютними;
• злочинна політика окремих банків, які у пік кризи збільшували в односторонньому порядку відсоткову ставку та нараховували дискримінаційні побори: пені, штрафні санкції, неіснуючі комісії та винагороди, що в багатьох випадках перевищували понад 50–70 відсотків від тіла кредиту;