На сьогодні тема є актуальною у зв’язку з тим, що Україна як демократична та правова держава прагне створити ефективну систему захисту прав та свобод будь-якої особи – як фізичної, так і юридичної. Нині в Україні інститут моральної (немайнової) шкоди посідає центральне місце серед зобов’язань з відшкодування шкоди, оскільки проблема її відшкодування стосується насамперед захисту абсолютних прав фізичних і юридичних осіб, які створюють у своїй сукупності основу цивільних правовідносин.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Конституція України закріпила основи державної політики, яка спрямована на забезпечення прав, свобод та інтересів осіб. У цій статті пропоную розглянути саме ту частину законодавства, що спрямована на забезпечення ефективного захисту прав та інтересів юридичних осіб у сфері відшкодування моральної шкоди.
Положення статті 152 Конституції України передбачають відшкодування за рахунок держави моральної (немайнової) шкоди, завданої фізичним і юридичним особам актами та діями, що визнані неконституційними. Але тут виникає проблема на рівні понятійного апарату цивільного права. Здавалося б, яка може бути моральна шкода юридичним особам, адже вони не можуть відчувати моральних страждань. Але моральну шкоду, завдану юридичній особі, можна охарактеризувати як втрату немайнового характеру, що настала у зв’язку з приниженням її ділової репутації, посягання на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошення комерційної таємниці, а так само вчинення інших дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
Підтвердженням цього є стаття 91 Цивільного кодексу України (далі – ЦК), яка зазначає, що юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов’язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Таким чином, юридична особа так само, як і фізична, має право на спростування недостовірної інформації і право на недоторканність ділової репутації.
Отже, право фізичних та юридичних осіб на відшкодування моральної шкоди, передбачене Конституцією, Цивільним кодексом України та відповідною судовою практикою.
Пункт 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначає моральну шкоду як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.