Як вберегти та забезпечити розвиток «зеленої» енергетики під час війни

За даними Міненерго, вже у перший місяць війни споживання електроенергії в Україні впало на 30% – у зв’язку із закриттям промислових підприємств та масовим внутрішнім переміщенням населення. Окрім того, погіршилася платіжна дисципліна споживачів.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Під час війни «зелена» енергетика, як і інші галузі, зазнала проблем.

Низький рівень розрахунків

З огляду на це Міненерго прийняло рішення про запровадження спеціального алгоритму розрахунків на ринку електричної енергії. Під час воєнного стану ДП «Гарантований покупець» повинно обмежити розрахунки з виробниками ВДЕ:

• для СЕС – 67,93 коп. за 1кВт/год, тобто 15% середньозваженого «зеленого» тарифу;
• для ВЕС – 51,51 коп. за 1кВт/год (16% середньозваженого «зеленого» тарифу);
• для ГЕС – 146,19 коп. за 1кВт/год (35% середньозваженого «зеленого» тарифу);
• для електростанцій на біомасі – 260,19 коп. за 1кВт/год (60 % середньозваженого «зеленого» тарифу);
• для біогазових комплексів – 166,62 коп. за 1кВт/год (40% середньозваженого «зеленого» тарифу).

При цьому середньозважена ціна електроенергії на ринку становила приблизно 2,29–2,33 грн за 1 кВт/год.

Таким чином, ДП «Гарантований покупець» не лише платить виробникам ВДЕ менше встановленого «зеленого» тарифу. Фактично СЕС та ВЕС  отримують близько 30% ринкової вартості електроенергії, а ГЕС та біогазові комплекси – близько 60%. Залишок коштів ДП «Гарантований покупець» направляє НЕК «Укренерго» та НАЕК «Енергоатом».

Особливості оподаткування

Під час війни збільшилася кількість випадків, коли оператор «зеленої» електростанції отримує команду НЕК «Укренерго» про зупинення генерації – у зв’язку з низьким рівнем споживання або системними пошкодженнями.

При цьому виробник ВДЕ надає НЕК «Укренерго» так звану послугу зі зменшення навантаження, вартість якої визначається як вартість невідпущеної електроенергії. ПДВ на цю послугу нараховується за правилом «першої події», тобто на дату постачання послуги або на дату її оплати, залежно від того, що настає раніше. Наразі, як правило, затримки розрахунків за вказаною послугою є значними, а отже, на плечі виробників ВДЕ лягає додатковий тягар зі сплати ПДВ до отримання розрахунків від НЕК «Укренерго».

За таких обставин складається враження, що фінансові проблеми ринку електроенергії держава передусім вирішує коштом виробників ВДЕ – галузі, що до війни розвивалася найбільш стрімкими темпами. За таких обставин, з огляду на збільшення операційних витрат під час війни, зменшення розрахунків та додаткове фінансове навантаження може призвести до зупинки електростанцій.

Тому, якщо держава зацікавлена у збереженні та розвитку альтернативної енергетики (а таке твердження зараз під питанням на фоні регулярних заяв щодо курсу на розвиток атомної енергетики), слід розглянути наступні заходи для захисту та подальшого удосконалення галузі.

Касовий метод нарахування ПДВ на послугу зі зменшення навантаження

У разі надання послуги зі зменшення навантаження, тобто виконання команди НЕК «Укренерго» на зменшення генерації, оператор електростанції повинен мати право нарахувати ПДВ лише після отримання коштів від НЕК «Укренерго». За інших обставин сплата цього податку лягає додатковим тягарем на виробника ВДЕ у випадках, коли компанія не може відмовити НЕК «Укренерго» у наданні послуги.

Добровільний перехід до механізму feed-in premium та продажу електроенергії на ринку

У країнах ЄС механізм feed-in premium сприяв подальшому розвитку «зеленого» тарифу. Замість прямих продажів ДП «Гарантований покупець» у межах нового механізму виробники ВДЕ отримають змогу продати електроенергію за ринковою ціною та отримати надбавку у вигляді різниці між ціною продажу та «зеленим» тарифом.

Законопроєкт щодо запровадження feed-in premium був розроблений Міненерго ще у 2019 році, декілька разів проходив експертні обговорення, але так і не був прийнятий ВРУ.

Воєнний час може бути вдалим моментом для цього. Отримуючи від ДП «Гарантований покупець» наразі лише 30–60% ринкової вартості електроенергії, значна частина виробників ВДЕ могла б серйозно розглянути можливість переходу до продажу електроенергії на конкурентному ринку з подальшою виплатою різниці у розстрочку після закінчення воєнного часу.

Інтеграція з ринками ЄС та експорт електроенергії

Після синхронізації енергосистем України, Молдови з енергосистемами країн ЄС ENTSO-e питання експорту української електроенергії до ЄС виходить з розряду неможливих. Наразі Україна має змогу постачати до ЄС до ГВт електричної потужності. У планах НЕК «Укренерго» – підвищити цю цифру до 4,5–5 ГВт, а у ліпшому випадку – до 6 ГВт за рахунок будівництва нових та реконструкції існуючих ліній електропередач.

Наразі з моменту синхронізації енергосистем ПрАТ «Укргідроенерго», державний оператор гідроелектростанцій, почало діяльність із постачання електроенергії до Молдови.

Втім, для повноцінного розвитку цього напряму та залучення виробників ВДЕ до експорту «зеленої» електроенергії до Європи необхідно здійснити значну кількість заходів як на національному, так і на міжнародному рівні.

Насамперед ідеться про створення умов для укладення Сorporate PPA та Virtual PPA, зокрема врегулювання колізій законодавства, що регламентує використання деривативних контрактів на ринку електроенергії. Також слід визначити, чи підпадають експортні контракти на продаж електроенергії під регулювання двосторонніх договорів на внутрішньому ринку електроенергії[1].

Окрім того, у цьому контексті важливим питанням є створення системи гарантій походження електроенергії.

Умови запровадження та використання «зелених» сертифікатів врегульовано постановою КМУ 24 липня 2013 р. № 771 «Про затвердження порядку видачі, використання та припинення дії гарантії походження електричної енергії для суб’єктів господарювання, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії»[2], яка була прийнята в межах виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань, зокрема щодо імплементації Директиви ЄС 2009/28/ЄС від 23.04.2009.

Постановою був запроваджений порядок отримання виробниками ВДЕ гарантій походження виробленої енергії строком на 12 місяців з метою (1) надання інформації кінцевим споживачам продукції, під час вироблення якої була використана електрична енергія, вироблена з альтернативних джерел енергії; (2) статистичної звітності. Органом, відповідальним за видачу гарантій походження, було визначено Держенергоефективності.

Проте на теперішній час отримання такої послуги та подальше використання сертифікатів на практиці неможливі, оскільки: (1) положення Постанови, яким затверджений порядок, не відповідають нормам чинного законодавства щодо ринку електричної енергії, що докорінно змінилося після прийняття Закону України «Про ринок електричної енергії»; (2) відсутній електронний реєстр для ведення обліку відомостей про видачу, використання та припинення дії гарантій, а також надання інформації про них; (3) в Україні відсутнє нормативне регулювання щодо можливості здійснення торгівлі гарантіями походження, оскільки останні не розглядаються як ринковий інструмент.

У серпні 2021 року Держенергоефективності створило спеціальну Робочу групу із внесення змін до чинного законодавства з відповідного питання та провело зустріч із представниками Асоціації органів-емітентів (AIB - Association of Issuing Bodies), на якій обговорили можливість запровадження ефективної системи гарантії походження. Крім того, Міненерго розпочало роботу над розробленням нового проєкту постанови Кабінету Міністрів щодо порядку видачі, використання та припинення дії гарантії походження зеленої електроенергії[3]. Втім, станом на сьогодні відсутня інформація щодо подальшої роботи у цьому напрямку, а чітких строків запуску в обіг «зелених» сертифікатів на сьогодні не визначено. 

Окрім того, відразу після закінчення воєнного стану для України [у зв’язку з імплементацією законодавства та курсом на вступ до ЄС] гостро постане питання застосування законодавства про захист економічної конкуренції та визначення критеріїв допустимості державної допомоги на ринку електричної енергії, а також зменшення обсягу неринкових механізмів регулювання у сфері електроенергетики та імплементації механізму REMIT.