Отримання ліцензії страховою компанією є запорукою законного ведення бізнесу та обов’язковим кроком реєстрації страхової компанії.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Ст. 2 Закону України «Про страхування» чітко зазначає, що страховиками є фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.
Ліцензія – документ державного зразка, який засвідчує право фінансової установи здійснювати страхову діяльність з конкретного виду страхування протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.
Обов’язкові умови для отримання ліцензії:
1. Державна реєстрація акціонерного, повного, командитного товариства або товариства з додатковою відповідальністю зі статутним капіталом не менше 1 млн євро (1,5 млн євро для страховика, який займається страхуванням життя)
2. Статутний фонд страховика має формуватися виключно грошима. Допускається формування статутного фонду страховика цінними паперами, що випускаються державою, за їх номінальною вартістю в порядку, визначеному Комісією, але не більше ніж 25% загального розміру статутного фонду.
3. Голова виконавчого органу та його перший заступник повинні мати вищу юридичну або економічну освіту, а головний бухгалтер – вищу економічну освіту.
4. Платоспроможність страховика, до якої відноситься виконання наступних умов: наявність сплаченого статутного фонду і гарантійного фонду страховика; створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань.
Крім того, важливо визначитися з формою проведення страхування. Згідно з українським законодавством страхування буває двох видів: обов’язкове та добровільне. Страховик має розробити та зареєструвати правила видів страхування. Для обов’язкових видів страхування такі правила найчастіше розроблені окремими постановами Кабінету Міністрів України. Що стосується добровільного страхування, то такі правила мають бути розроблені самим страховиком.