З 01.01.2019 р. набрала чинності ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України та ч. 10 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України. Вказаними нормами суду надано право, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, постановити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, враховуючи приписи законодавства України, що регулюють таке нарахування.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи справу №686/21962/15‑ц, вказала, що у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання, незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулюють окремі види зобов'язань.
Таким чином, вказаний висновок Верховного суду у поєднанні зі згаданими процесуальними нормами відкрив можливість застосування в Україні астрента, але дещо у відмінній формі, ніж в інших країнах.
Астрент — різновид грошового штрафу, який встановлюється судом у разі невиконання рішення суду та стягується на користь стягувача (позивача). Цей ефективний правовий інститут, який стимулює боржника до виконання судового акта у найкоротші строки, вперше з'явився у Франції. Наразі він застосується в Італії та Російській Федерації. Відповідно до Цивільного процесуального кодексу Франції, астрент призначається судом, але може бути ним скасований після закінчення певного періоду часу. Розмір астрента визначає суд на власний розсуд.