У роботі Органу оскарження маємо зміни. Розпорядженням Комітету від 18.05.2023 № 11-рп утворено Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері закупівель (Комісія № 1 та Комісія № 2). Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! Також розпорядженням Антимонопольного комітету України від 04.05.2023 № 8-рп затверджено регламент роботи Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (Про затвердження Регламенту роб... | від 04.05.2023 № 8-рп (rada.gov.ua)). Регламентом, серед іншого, визначено компетенцію Комісії, повноваження членів Комісії, проведення засідань комісії та оформлення прийнятих рішень та інші питання. Особливу мою зацікавленість, як представника закупівельної спільноти та експерта у зазначеній галузі, викликав останній розділ Регламенту — звітування про діяльність Комісії. Цим розділом передбачено, що Комісія може надавати структурному підрозділу Комітету, що здійснює організаційне забезпечення роботи Комісії, пропозиції, інформацію та необхідні матеріали для підготовки та внесення на розгляд і затвердження Комітету узагальненої практики розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Узагальнена практика розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель повинна містити: Затверджена Комітетом узагальнена практика розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель оприлюднюється на офіційному вебсайті Комітету відповідно до Закону України «Про Антимонопольний комітет України» . Як на мене, відсутність регулярного узагальнення практики органу оскарження істотно шкодить учасникам закупівельної сфери. Разом із відсутністю чіткої однозначної практики щодо розгляду скарг такий стан справ може спричинити … Чи означають зміни, що ми матимемо можливість ознайомитися із узагальненою практикою з розгляду скарг, проаналізувати її, зробити висновки щодо підходів Комісії до розгляду тих чи інших питань. Цілком можливо! Проте Регламентом зазначається лише про можливість для Комісії надавати пропозиції, інформацію та інші матеріали для підготовки відповідним структурним підрозділом Комітету узагальненої практики розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Натомість не вказано про обов’язковість підготовки такої узагальненої практики, періодичність її підготовки та оприлюднення. Тому зачекаємо на результат, а поки що аналізуємо самостійно підходи оновленого Органу оскарження. На системні зрушення очікувати зарано, але можливо, що певні зміни за понад два місяці, відколи запрацювала Комісія, вже відбулися. Отже, з початку року до Органу оскарження було подано майже шість тисяч скарг. З них на рішення — 3720, на умови — 1900; на відміну торгів — 328. Для порівняння у червні-серпні подано 1470 скарг, з них на рішення — 756, на умови — 667, на відміну торгів — 51. Тобто зберігається тенденція — переважна більшість скарг стосується прийняття рішення замовником. І це при тому, що зараз, працюючи з урахуванням Особливостей (постанова Кабміну 1178), учасникам надається можливість виправити практично всі недоліки. Спостерігаємо досить дивний тренд, який має тенденцію до поглиблення — замовник практично не може відмінити процедуру закупівлі, якщо таку відміну оскаржено. А з 51 скарги на відміну торгів, що були подані з червня, задоволено 25, решта знаходяться у стані очікування. Не було жодної скарги, де відмовлено у задоволенні, тобто закупівлю відмінено. Проте законодавець чітко визначив підстави, за наявності яких замовник відміняє закупівлю. У п. 50 Особливостей наведено їх перелік, що є виключним. Тобто замовник відміняє відкриті торги, у разі: 1) відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг; 2) неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень; 3) скорочення обсягу видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг; 4) коли здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили. Зауважую, що п. 50 Особливостей сформульований у такий спосіб, що у разі настання однієї із зазначених підстав відміна закупівлі — це не право замовника, замовник безальтернативно відміняє закупівлю, тобто зобов’язаний прийняти таке рішення. Як спеціаліст, експерт, що багато уваги приділяє питанням доброчесності у сфері закупівель, дотриманню норм етичної поведінки звертаю увагу, що зараз є величезний суспільний попит на доцільність, розумність, обґрунтованість оголошених закупівель. Ми всі пам’ятаємо, якого широкого розголосу зовсім недавно набули досить дивні закупівлі — барабани в укриття, сковорідки та терки з семизначним цінником. Будівництво стадіону для містечкових матчів. Прикладів безліч. Та буря, яка зчинилася, змусила відмовитися від укладення та виконання договорів. І от, якщо у замовника таки змінилися пріоритети, з’явилися потреби нагальніші або такі, що внаслідок закупівлі будуть ефективнішими, дадуть кращий результат, то на якій підставі можливо відмовитися від закупівлі. У цьому аспекті не можна не згадати, що публічні закупівлі здійснюються відповідно до принципів, що викладені у ст. 5 «Закону України «Про публічні закупівлі». До таких, зокрема, відноситься принцип максимальної економії, ефективності та пропорційності. Цей принцип, дотримання при закупівлях максимальної економії та ефективності, у теперішніх умовах набуває першочергового значення, замовники мають орієнтуватися, серед іншого, на максимальний економічний ефект від проведення закупівель та на їх доцільність саме на цьому відрізку часу. До того ж під час війни, коли територіальні громади закуповують товари подвійного призначення, опікуючись потребами тих чи інших військових формувань, нова потреба може дійсно виникнути раптово, змусивши замовника відсунути інші, більш другорядні. Але у ситуації ,що склалася на сьогодні, можливість відміни закупівлі у разі оскарження її перспектив не має. Суб’єкти оскарження — учасники закупівель припускаються при поданні скарги помилок, які здавалося б мають давно відійти в минуле. Проте всупереч вимогам ст. 18 Закону, суб’єкти оскарження періодично не враховують, що скарга має містити: найменування замовника рішення, дії або бездіяльність якого оскаржуються; ім’я (найменування), місце проживання (місцезнаходження) суб’єкта оскарження; підстави подання скарги, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати; обґрунтування наявності у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи; перелік документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, пов’язані з його участю в процедурі закупівлі, у випадку, якщо скарги стосуються тендерної документації та/або стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулись до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій; Тому, на жаль, і зараз трапляються скарги, де не вказано найменування замовника, дії якого оскаржуються. Або ж скаржник не вказує власне найменування та/або адресу. Такі скарги до розгляду не приймаються, плата за подання скарги скаржнику не повертається. Так само, при поданні скарги на умови закупівлі, тобто на вимоги тендерної документації, разом із скаргою мають бути завантажені документальне підтвердження/докази. Скаржники ігнорують вимогу документального підтвердження, як саме встановлені у тендерній документації вимоги порушують саме їх права, що також має наслідком залишення скарги без розгляду. І знову зазначаю, маємо на диво значний відсоток скарг на рішення замовника, тобто по результатам розгляду пропозицій. І це з урахуванням того, що у разі виявлення невідповідностей у тендерній пропозиції замовник зобов’язаний надати учаснику 24 години на виправлення, за винятком відсутності забезпечення тендерної пропозиції, а також за винятком відсутності інформації та/або документів, що стосуються технічних вимог. Проаналізувавши ряд рішень, ухвалених останнім часом, можу констатувати: надані широкі можливості для виправлення недоліків мають і зворотну сторону — замовники вимагають виправити те, що виправляти не потрібно. Або при розгляді тендерної пропозиції не помічають усі невідповідності, що необхідно виправити. А якщо формулювання тендерної документації дають простір для відмінностей у розумінні — то невідповідності неминучі. Для прикладу, закупівля з ідентифікатором UA-2023-06-01-011109-a, де замовник не врахував, як саме можуть бути трактовані встановлені ним вимоги. ТОВ «М» оскаржило рішення замовника про відхилення своєї тендерної пропозиції, рішенням Комісії від 03.08.2023 № 12050-р/пк-пз скарга була задоволена. Замовник вимагав надати, зокрема, документи що підтверджують проведення санітарної обробки транспортних засобів не менше ніж 1 раз на 10 днів у поточному місяці 2023 р. Оголошення про проведення закупівлі було оприлюднено 01.06.2023. Кінцевий строк подання Пропозицій 05.07.2023. Тендерною документацією не визначено, відносно якої дати (оголошення про проведення закупівлі, кінцевий строк подання пропозицій тощо) вважається поточний місяць 2023 року. Учасник подав пропозицію 04.07.2023, де надав інформацію про дезінфекцію транспортних засобів 26.06.2023. На виконання вимоги замовника про усунення невідповідностей учасник надав інформацію про дезінфекцію транспортних засобів 06.07.2023. Замовник відхилив пропозицію учасника, на підставі неусунення ним невідповідностей у тендерній пропозиції протягом 24 годин. Комісія у Рішенні зазначає, що учасник подав пропозицію 04.07.2023, тому враховуючи вимогу тендерної документації щодо проведення санітарної обробки транспортних засобів не менше ніж 1 раз на 10 днів у поточному місяці 2023 р., у пропозиції учасника відсутні невідповідності в документах, визначених п. 43 Особливостей. Замовник не повинен був звертатись до учасника на підставі вимог п. 43 Особливостей щодо наведених вище документів, говориться у рішенні Комісії. Враховуючи наведене, пропозиція учасника була неправомірно відхилена замовником з наведеної вище підстави. Інший приклад, який також ілюструє, що замовники не завжди правильно застосовують правило надання учаснику 24 годин на виправлення недоліків у тендерній пропозиції. Закупівля з ідентифікатором UA-2023-07-05-013258-a. ТОВ «Ф» у скарзі не погоджується із рішенням замовника про укладення договору з ФОП «Д». Рішенням Комісії від 02.08.2023 № 11974-р/пк-пз скарга була задоволена, замовника зобов’язано скасувати рішення про визначення переможця. Замовник встановив у тендерній документації вимогу на підтвердження наявності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід надати, зокрема, скановані копії наказів про призначення на відповідні посади та/або копії інших документів. Учасник у складі пропозиції необхідні документи не надав. Замовник оприлюднив вимогу про виправлення невідповідностей, проте вимагав надати не відсутні документи щодо наявності працівників, а інші, що тендерною документацією взагалі не вимагались. Учасник ФОП «Д» завантажив додаткові документи, а через певний час, після повідомлення про намір укласти договір — ще копії трудових книжок, надання яких передбачалося тендерною документацією. Тобто на перший погляд проста і зрозуміла процедура «надання 24 годин» на виправлення недоліків, на жаль, може викликати у замовників нерозуміння її застосування, а наслідки цього нерозуміння справедливо оскаржуються учасниками торгів. Враховуючи все викладене, на мою думку, регулярне оприлюднення узагальненої практики розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель принесло б значну користь для всієї закупівельної спільноти. Адже наявність такої практики у вільному доступі, зокрема, на сторінках Комітету в соціальних мережах, безумовно сприятиме поширенню серед закупівельників відомостей про ті чи інші нюанси проведення закупівлі, як правильно застосувати норми Закону та Особливостей тощо. Наявність такої інформації стимулюватиме обговорення її в групах закупівельників, що також у результаті призведе до поширення необхідних знань у закупівельній спільноті, а все разом — до зростання якості та ефективності у проведенні закупівель. Вдалих закупівель!