 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Для перегляду натисніть на зображення
Олена ОРЛЮК, директорка Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (ІР офіс)
— Як ви забезпечуєте прозорість і відповідальність у своїй діяльності під час війни в Україні?
— У парадигмі воєнного часу кожен державний орган, бізнес-структура чи громадська організація, чиновник, керівник, співробітник — кожен із нас має робити все можливе і трохи більше для того, щоб побороти ворогів і забезпечити стійкість та стабільність економіки держави. І коли я кажу ворогів, я маю на увазі не лише російського агресора. Окрім зовнішнього, країна має чимало внутрішніх викликів, серед яких — колабораціонізм та корупція.
Досягнення прозорості діяльності ІР офісу, а також налагодження ефективної комунікації з усіма стейкхолдерами сфери інтелектуальної власності та інновацій є одними з основних моїх завдань як керівника. Для дотримання антикорупційного законодавства ми імплементували чимало заходів: від Кодексу корпоративної етики та антикорупційної програми до антикорупційного застереження в проєктах договорів, поглиблення співпраці з антикорупційними органами України. Адміністрація ІР офісу й керівники наших структурних підрозділів подають декларації. Ми перевіряємо кандидатів в ІР офіс та ділових партнерів. ІР офіс спрямовує зусилля на відповідність системі антикорупційного менеджменту вимогам стандарту ISO 37001:2016.
В ІР офісі здійснюються прозорі закупівлі з багатоступеневим рівнем контролю та аудиту. Також ми ретельно дотримуємося фінансової дисципліни, провели обов’язковий зовнішній річний аудит фінзвітності, який не виявив порушень. Регулярно звітуємо як контролюючим органам, так і Мінекономіки згідно з чинним законодавством, адже оперуємо публічними ресурсами. Так, працюємо згідно із затвердженим фінпланом.
Здійснюємо й багато інших заходів, спрямованих на підвищення якості публічних сервісів та послуг. Маючи статус міжнародного пошукового органу/ОМПЕ (такий статус мають до 25 відомств світу), торік отримали сертифікат відповідності системи менеджменту вимогам міжнародного стандарту ISO 9001:2015, а також успішно пройшли черговий аудит цього року.
— Як ви оцінюєте вплив міжнародної підтримки на розвиток правової системи України?
— Я переконана в тому, що репутація — це головний нематеріальний актив не лише держслужбовців, представників публічної служби, а й усіх тих, хто працює на державу і представляє державу. Це той актив, який неможливо виміряти жодними цифрами, але про нього потрібно ретельно дбати, так само як про фізичне чи ментальне здоров’я.
Також за цих умов закликаю усіх відповідально ставитися до власної безпеки, безпеки своїх співробітників і колег. Як можемо спостерігати вже третій рік, росія не збирається збавляти обертів у своєму кривавому прагненні до геноциду українців. Не залишаймо їм шансів на успіх.
Від того, наскільки Україна буде стійкою у цій війні, залежить не лише наше майбутнє, а й майбутнє усієї цивілізованої Європи. І наші міжнародні партнери це добре усвідомлюють. Але я не вважаю, що двері ЄС відкрилися для України ширше лише для того, щоб нас захистити. Україна сама стане надійним союзником ЄС із невичерпним інтелектуальним, інноваційним та креативним потенціалом, надзвичайно глибоким і давнім культурним спадком, ідеями, які можуть змінювати світ.
А для України це нові економічні перспективи та можливості, нові ринки та вершини. Саме тому сьогодні ми працюємо над тим, щоб привести законодавство в ІР-сфері до acquis EU й надалі долучатися до нових міжнародних договорів, а також поглиблювати міжнародні зв’язки. У цьому напрямі ми отримуємо неабияку експертну та консультативну підтримку ВОІВ, Європейської комісії, EUIPO та національних ІР офісів країн Європи тощо.
Процес інтеграції України з ЄС є незворотним. І ІР-сфера має намір зробити все від неї залежне, аби цей процес пришвидшити.
Андрій ГАЙЧЕНКО, заступник міністра юстиції України з питань виконавчої служби
— Які поради ви дали б молодим фахівцям, які планують почати кар’єру на держслужбі?
— Бути успішним у своїй сфері — це мрія багатьох молодих фахівців, але шлях до успіху вимагає значних зусиль, наполегливості та постійного самовдосконалення. Передусім зауважу, що безперервне навчання та розвиток є обов’язковими умовами для успіху.
Державна служба, а у сфері юстиції й поготів — це динамічна сфера, де нормативно-правові акти, підходи до роботи постійно змінюються та вдосконалюються. Тому важливо весь час оновлювати свої знання, відвідувати семінари і тренінги, а також читати спеціалізовану літературу. Сучасні технології та ресурси, такі як онлайн-курси та вебінари, дають змогу навчатися будь-де і будь-коли, що значно полегшує цей процес.
Другий важливий аспект — це розвиток мережі професійних контактів. Відвідування професійних заходів, участь у конференціях і семінарах, а також активна взаємодія з колегами можуть стати основою для формування широкого світогляду.
Третій аспект — це увага до деталей і високий рівень відповідальності. На державній службі та у юридичній сфері навіть найменші помилки можуть мати серйозні наслідки. Тому важливо бути максимально уважним до кожного документа, кожної справи та кожного завдання. Високий рівень відповідальності й етичні стандарти є запорукою довіри громадян і колег, що сприяє побудові гарної репутації.
Четвертий аспект — це розвинуті комунікативні навички. Державні службовці повинні вміти чітко та зрозуміло висловлювати свої думки як у письмовій, так і в усній формі. Вміння переконувати, вести переговори та аргументовано захищати позицію держави є критично важливими навичками, які необхідно розвивати і вдосконалювати.
Останній, але не менш важливий аспект — це здатність працювати в команді. Успішні проєкти часто є результатом спільної роботи великої команди. Тому вміння співпрацювати, обмінюватися ідеями та знаходити спільні рішення є важливими якостями для кожного професіонала своєї справи.
Чому слід розглянути можливість кар’єри на державній службі? Робота в державних установах відкриває перед юристами унікальні можливості впливати на процеси формування та реалізації державної політики, брати участь у розробці законодавчих актів і забезпечувати їх реалізацію.
Кар’єра на державній службі також передбачає дотримання високих етичних стандартів і служіння громадським інтересам. Це може бути надзвичайно корисним досвідом для тих, хто прагне робити значущі зміни та впливати на добробут суспільства. Окрім цього, державна служба може стати стабільною та перспективною платформою для професійного зростання, надаючи можливості для підвищення кваліфікації та кар’єрного просування.
Отже, успіх у юридичній кар’єрі вимагає постійного навчання, розвитку професійних контактів, уваги до деталей, високого рівня відповідальності, розвинених комунікативних навичок і здатності працювати в команді. Як на мене, слідування цим принципам допоможе молодим правникам досягти професійних висот і стати успішними у своїй справі незалежно від того, оберуть вони приватну практику чи кар’єру на державній службі. Радив би дуже наполегливо працювати, не цікавитися зарплатою, багато читати.
Віра МИХАЙЛЕНКО, голова ВАКС
— Які виклики та перешкоди ви виявляєте вроботі Вищого антикорупційного суду та як плануєте їх подолати?
— На сьогодні, крім воєнних дій агресора і здійснення правосуддя під загрозою ракетних обстрілів ів умовах тотального блекауту, ми також змушені долати логістичні виклики, найголовніший із яких — отримання єдиного приміщення. Це дало б змогу розмістити всіх суддів першої інстанції в одному місці для забезпечення належної організації процесів роботи суду. Попри те, що забезпечення ВАКС постійними приміщеннями всі п’ять років нашої діяльності артикулюється крізь призму міжнародних зобов’язань України, ця проблема наразі актуалізується розширенням кількісного складу суддів першої та апеляційної інстанцій і відповідним збільшенням апарату.
Так, минулого року Вища рада правосуддя та Вища кваліфікаційна комісія суддів погодили нашу ініціативу щодо збільшення кількості суддів першої і апеляційної інстанцій ВАКС на 24 посади. І зараз проходять відповідні етапи конкурсу на зайняття цих посад. Звісно, збільшення кількості суддів потребує додаткового організаційно-матеріального забезпечення, зокрема з простору для здійснення правосуддя. Апеляційна палата протягом п’яти років своєї діяльності розміщена в приміщенні, яке за площею не відповідає навіть мінімальним вимогам, а судді першої інстанції, які розглядають майже всі справи у складі колегій, розміщені у двох приміщеннях урізних частинах Києва. Для нових колег, яких ми дуже очікуємо, простору для здійснення правосуддя просто немає. І ми не можемо сказати, що всі відповідальні державні органи, від яких безпосередньо залежить забезпечення суду постійними приміщеннями, дійсно намагаються зробити це. Отже, нам доводиться активно працювати вцьому напрямі, комунікувати, пояснювати, обґрунтовувати ішукати шляхи розв’язання цієї проблеми.
Крім того, ми вже зараз міркуємо над тим, щоб нові колеги, які стануть переможцями конкурсу, максимально швидко адаптувалися до роботи у Вищому антикорупційному суді, що може стати справжнім випробуванням для всіх. Наразі ми опрацьовуємо різні підходи синхронізації старих інових суддів, міркуємо над відповідними заходами і моделями взаємодії.
Олена КІБЕНКО, суддя КГС у складі ВС
— Які стратегії ви використовуєте для підвищення ефективності судового процесу в умовах складної політичної ситуації?
— У всьому світі єдва стратегічних підходи щодо покращення ефективності судового процесу. Перший — не робити нічого, а просто якісно працювати, виконуючи вимоги процесуальних кодексів (і цей підхід активно застосовується суддями у багатьох країнах). Другий — це докладати свідомих зусиль для щоденного покращення управління процесом. Я прибічниця другого підходу, тому з початку роботи у Верховному Суді спершу очолювала робочу групу з менеджменту та комунікацій (2018 –2 020 роки), а потім і робочу групу зі стратегічного розвитку Верховного Суду (2021–2022 роки). У межах цієї групи була напрацьована Стратегія розвитку Верховного Суду на 2022–2027 роки. Ідея полягає у тому, що Верховний Суд (як і будь-який інший суд) є організацією, що має свої внутрішні процеси, які можуть бути оптимізовані для того, щоб суд працював краще. Тому стратегія містить різні напрями — і антикорупційні заходи, і забезпечення єдності судової практики, і підходи до покращення написання судових рішень, і забезпечення комфортних умов для учасників процесу при взаємодії з судом.
Але внутрішніми процесами стратегічні підходи не обмежуються, ми також активно працюємо над пропозиціями для законодавця щодо вдосконалення процесу, над створенням реально працюючого повноцінного онлайн-суду.
Втім — такі зміни не мають бути точковими та хаотичними. На мою думку, саме так звана тріада правосуддя — судді, адвокати і прокурори — повинні відігравати найбільш активну роль упропозиції таких змін. А не Президент, депутати чи навіть науковці. Саме ті люди, які щоденно беруть участь у тисячах судових процесів, мають міркувати над тим, як покращити наші процесуальні кодекси. Дуже хочу, щоб саме Верховний Суд був лідером і рушієм цих процесів та змін. Наразі в межах Асоціації правників України розмірковуємо над тим, як розробити та реалізувати таку стратегію. У 2023 році я увійшла у склад правління АПУ саме з такою метою — об’єднати зусилля правників для того, щоб наше правосуддя стало дійсно якісним.