Віра МИХАЙЛЕНКО, Голова ВАКС
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Які особливості здійснення правосуддя під час війни можете відзначити?
— З початку повномасштабного вторгнення Вищий антикорупційний суд ні на хвилину не припиняв своєї діяльності, нам вдалося забезпечити належне здійснення правосуддя навіть у найскладніші дні. Хоча правосуддя під час війни — це справжній виклик для суспільства і держави.
Адже виникає цілий комплекс нових питань: як забезпечити безпеку учасників процесу, які перебувають у суді, та працівників суду; як досягти більш-менш повноцінного функціонування судових установ в умовах пошкодження енергетичної інфраструктури або постійних відключень електричної енергії; як забезпечити участь у судовому засіданні підозрюваних, обвинувачених та їх захисників, які перебувають поза межами країни; чи слід реагувати на неявку учасників, які посилаються на саму наявність воєнного стану в контексті поважності причини неприбуття; як організовувати в судове засідання доставку учасників, які перебувають під вартою; чи слід застосовувати до підозрюваного, обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту й низка інших.
Ефективність виконання завдань кримінального провадження в умовах воєнного стану не в останню чергу залежить від гнучкості та оперативності законодавця в питаннях адаптації положень кримінально-процесуального законодавства до нової об’єктивної реальності. Отже, до особливостей здійснення правосуддя під час війни передусім слід віднести динамічність законодавства, що регулює кримінальне провадження.
Тут варто звернути увагу на «делегування» в певних випадках функцій слідчого судді прокурору, нові підстави скасування та зміни запобіжного заходу, зокрема зі спрямуванням застави на цілі оборони, врегулювання питань, пов’язаних з участю у кримінальномупровадженні військовополонених, зупинення судового провадження у випадку призову обвинуваченого для проходження військової служби під час мобілізації. Вся система кримінальної юстиції має швидко переорієнтуватися на нові норми. Іншою особливістю є уповільнення чи блокування розгляду кримінальних проваджень.
Під час війни відбувається переміщення в межах України і за кордон підозрюваних,обвинувачених та адвокатів. КПК України містить загальні обов’язки підозрюваного, обвинуваченого — прибути за викликом до слідчого судді, суду, а в разі неможливості —заздалегідь повідомитипро це; виконувати обов’язки, покладені рішенням про застосування запобіжного заходу. Процесуальні обов’язки не зникають з введенням воєнного стану, проте вони можуть не виконуватися з огляду на необхідність забезпечення безпеки життя і здоров’я (і це, безумовно, виправдано) або на можливість скористатися ситуацією невизначеності для затягування судового розгляду чи переховування.
Певна кількість кримінальних проваджень зупиняється у зв’язку з призовом обвинувачених для проходження військової служби. Водночас в актуальних умовах активно використовуються засоби відеоконференцзв’язку, зокрема і з власних технічних засобів учасників кримінального провадження. Загалом через 14 місяців повномасштабного вторгнення можна говорити про нову «крихку стабільність» правосуддя —судова система адаптується до роботи в нових реаліях, однак її спроможність має бути підсилена новими механізмами.