20 жовтня 2015, 17:56

Юристи АПУ йдуть на вибори до місцевих рад: нелегкий вибір, мотивація, очікування

Опубліковано в №42 (488)

IMG_0418


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Українська виборча система дозволяє брати участь у виборах до місцевих рад людям різних професій. Саме тому лікарі, вчителі, економісти, юристи та інші спеціалісти активно балотуються в депутати усіх рівнів, з благородною метою щось змінити в країні на краще. Дехто намагається поліпшити соціальну сферу, інших турбує питання екології та інфраструктури, дехто намагається викорінити корупцію та злочинність у суспільстві. Про те, чим керуються юристи, які вирішили брати участь у виборах до місцевих рад 25.10.2015 р., йшла мова під час експертної зустрічі Асоціації правників України.

Так, за словами Ольги Балицької, старшого юриста DLA Piper Україна, яка вперше балотується в депутати, причин йти в політику в неї було декілька. «Нам усім важко працювати. Ми втомилися від нівелювання нашою професією, адже подекуди вона перетворюється не на професійну юридичну діяльність, а на діяльність іншого характеру, коли на своїй посаді з усіх сил борешся з нагальними актуальними проблемами, але так і продовжуєш битися головою об стіну на своєму рівні юриста. Ще одна причина полягає в тому, що особисто я, на певному етапі життя відчула, що один маленький юрист, одна маленька людина може зробити дуже багато. Перше незаконне будівництво я зупинила, коли мені було 23 роки. Зробила я це звичайними юридичними методами, ще в далекому 2003 р. Тоді в мене з’явилася віра у те, що одна людина може багато змінити. Третя, основна, причина – це те, що після останньої революції стало зрозуміло, що суспільство повністю готове до змін. Тут я використаю фразу Сергія Конова: «Якщо не ми, то хто?», – пояснює свою позицію пані Балицька.

У свою чергу Максим Черкасенко, партнер АО Arzinger, поділився з присутніми тим, як нелегко йому було зробити вибір між політикою та улюбленою професією юриста. «Я в політику прийшов ще за рік до Майдану, наприкінці 2013 р., вступивши до партії «Демократичний альянс». Саме тоді я вперше зрозумів, що стою перед необхідністю зробити певний вибір. Далі був Майдан, і все більше мене затягувала політична діяльність. Після Майдану були перші вибори,на яких я балотувався до Київради. Потім восени – вибори до Верховної ради, куди я також балотувався. Цьогорічні вибори для мене треті, я вже маю певний досвід політичної діяльності й зробив необхідні висновки стосовно сумісництва політичної та професійної діяльності. Я прийшов до висновку, що якщо ти хочеш досягати результату на політичній ниві, то маєш вкладати багато часу, енергії та ресурсів у цю діяльність, у чомусь навіть жертвувати власною професійною кар’єрою. У нас є клієнти з різною політичною орієнтацією, і ти маєш бути відкритим до усіх виборців. При цьому варто враховувати, що не всім може подобатися твоя політична орієнтація. Тобто, ти завжди маєш чимось жертвувати, робити вибір, який не можеш оминути», – розповідає пан Черкасенко.

За словами юриста, останнім часом він почав серйозно задумуватися над тим, наскільки реально суміщати професійну юридичну діяльність з політичною. «Це дуже складно, якщо ти хочеш серйозно займатися політикою і робити реальні перетворення в країні, вкладаючи весь свій час та енергію. Таким чином, я прийшов до того, що сидіти на двох стільцях дуже складно. Саме тому 1 жовтня я перейшов зі статусу партнера АО Arzinger у статус радника. У мене залишилися певні проекти, певні стосунки з клієнтами, я продовжую їх підтримувати. Але все це відбувається вже не так активно, як тоді, коли я був партнером АО Arzinger. Це мій вибір, важливий етап мого життя, до якого я прийшов свідомо. Думаю, якщо ви починаєте серйозно ставитися до політики, ви теж прийдете до таких висновків. Незалежно від того, куди ви балотуєтеся, – це політична діяльність. Не дивлячись на те, що нам досить часто намагаються це подати, як вирішення якихось побутових проблем мешканців Києва, але це не так. Насправді, це серйозна політична діяльність. Особливо, коли ви представляєте партію, політичну силу з власною ідеологією, з власними цілями (а ціль у всіх партій одна – отримання влади й реалізація своєї програми). Тому тут складно суміщати», – впевнено викладає свою позицію Максим Черкасенко.

Роман Титикало, керівник АБ «Титикало та партнери» йде в політику через бажання щось змінити в країні на краще. «У повсякденній юридичній діяльності стикаєшся з тим, що там – на Сході країни – війна, а тут життя продовжується. У багатьох випадках не хочеться щось пропонувати, а є бажання робити реальні зміни в країні. Є два шляхи змін: революційний та еволюційний. Першим можна змінити владу, а еволюційно треба змінювати суспільство. Еволюція – довгий процес, і якщо не долучитися до нього, не брати активну участь у ньому, то нічого не буде. Якщо об’єднати в політиці активних, розумних і чесних людей, багато що в країні зміниться на краще», – резюмував юрист.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати