 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Про це голова окружного адміністративного суду м. Києва розповів під час зустрічі з журналістами профільних видань, що відбулася 27.05.2015. Так, відповідаючи на питання ЗМІ щодо необхідності створення окремої системи адміністративного судочинства на чолі з Верховним адміністративним судом, Павло Вовк зазначив, що сприймає таку ідею позитивно. «Я позитивно ставлюся до такої новації. Є приклади в європейських країнах, коли у такій категорії справ, як адміністративні, крапку ставить вищий спеціалізований суд. Доцільність цього полягає в тому, що, наприклад, ВСУ, по суті, маючи чотири палати не розглядає справи у повному складі, він не створює єдиної практики з адміністративної категорії справ. Це перше. Друге, Верховний Суд також може бути відповідачем у такій категорії справ», – повідомив очільник ОАСК. Отже, на його переконання, сенсу в існуванні двох касаційних інстанцій не має. Крім того, як було зазначено, Конституційний Суд України також має свою позицію з цього питання, а саме, що існування двох касаційних інстанції не є законним.
Зазначимо, що критики виокремлення зазначеної системи стверджують, що адмінсуди у територіальному розумінні не настільки доступні громадянам, оскільки їх не так багато, як, наприклад, судів загальної юрисдикції. Тому деякі експерти не вважають цю ідею позитивною, оскільки на їхнє переконання ефективніше запровадити спеціалізацію у судах, а не спеціалізацію судів. Крім того, районні суди розглядають деяку категорію справ як адміністративні суди. А тому щось кардинально змінювати не має сенсу. Зі свого боку, пан Вовк зазначив, що така ситуація склалася через те, що певний час було дуже багато так званих соціальних справ, а тому було прийнято відповідне рішення, щоб вони розглядалися у районних судах як в адміністративних. Щодо недоступності чи якихось інших масових нарікань на роботу адміністративних судів, то такою інформацією він не володіє.
Відповідаючи на питання журналістів щодо кількості справ, які доводитися розглядати у складних умовах, – за участю активістів, проведенням пікетів під стінами суду, голова зазначив, що досить велику кількість справ суддям доводиться розглядати під пильною увагою громадськості. На сьогодні це справи, які стосуються збільшення тарифів на газ та електроенергію, а також тарифів на проїзд у комунальному транспорті Києва; справи щодо бездіяльності МВС у питанні реалізації Закону України «Про очищення влади»; справи, де оскаржуються дозволи на будівництво у паркових зонах і місцях для відпочинку. «Зовсім недавно ми отримали позов до Кабінету Міністрів України з вимогою перегляду прожиткового мінімуму, і я впевнений, що за ходом цієї справи українці теж будуть уважно стежити. Дуже часто ажіотаж навколо справи створюється політиками, які виступають представниками сторін у справі або просто вирішили відвідати засідання, покликавши з собою громадських активістів та десяток телекамер. Хочу нагадати, що згідно зі ст. 12 КАСУ розгляд справ в адміністративних судах відбувається відкрито. Але головне, щоб представники сторін не перетворювали судове засідання на театральне видовище і не заважали судовому процесу», – зазначив П. Вовк.
Також голова висловив позитивну оцінку ухваленому напередодні Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», – повідомляє кореспондент «Юридичної газети». Внесені зазначеним Законом зміни я вважаю однозначно позитивними, адже таким чином вирішуються відразу декілька проблем, які давно існували у сфері сплати судового збору», – зазначив П. Вовк. Він впевнений, що скасування звільнення від сплати судового збору під час звернення до суду фіскальних органів, АМКУ, органів прокуратури та інших суб’єктів владних повноважень дасть змогу зменшити навантаження на суди, насамперед, адміністративної юрисдикції. «Не є таємницею, що звільнені від сплати судового збору державні органи нерідко подавали позови, які не мали під собою достатніх правових підстав», – пояснив він.
«Щодо питання зміни ставок судового збору, тут також позитивним є приведення їх у межах цивільного, господарського та адміністративного процесів до спільного знаменника. Тепер у всіх юрисдикціях встановлюється єдиний підхід до визначення ставок судового збору як під час подання позову, так і під час подальшого оскарження рішення суду», – зазначив також П. Вовк.
На думку голови ОАСК, важливою також є встановлена диференціація ставок збору залежно від того, хто є позивачем, – фізична особа, юридична особа, фізична особа-підприємець чи суб’єкт владних повноважень. Так, для фізосіб розмір судового збору є меншим щодо ставки, яку сплачують суб’єкти владних повноважень, юридичні особи чи фізичні особи-підприємці. Це важливий аспект, який не дасть змогу знизити рівень доступності правосуддя для малозабезпечених громадян, осіб без громадянства та іноземців, переконаний П. Вовк.
Нагадаємо, 22 травня було ухвалено Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно сплати судового збору» (на основі законопроекту №2862). Законом збільшені ставки судового збору та скасовано звільнення від його сплати під час звернення до суду фіскальними органами, АМКУ, органами прокуратури та іншими суб’єктами владних повноважень.
Також під час спілкування з журналістами Павло Вовк розповів про люстраційні процеси. Так, за його інформацією з 16.10.2014 по 15 травня цього року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло близько 250 позовів, повʼязаних із застосуванням Закону України «Про очищення влади». Здійснення правосуддя щодо них було зупинено до прийняття рішення Конституційним Судом України щодо конституційності окремих положень Закону України «Про очищення влади». «Такі дії спрямовані на формування єдиної судової практики під час розгляду таких справ. Застосування судом Закону України «Про очищення влади» під час розгляду адміністративних справ буде можливо лише після надання судом конституційної юрисдикції офіційного тлумачення його окремих положень, що, безумовно, надалі позитивно позначиться на якості прийнятих судом рішень», – зазначив він.
Крім того, за словами пана Вовка, у грудні 2014 р. усі без винятку судді ОАСК написали заяви і надали необхідну інформацію для початку перевірки. Станом на 18.05.2015 повністю завершено перевірку девʼяти суддів, процес перевірки решти 32 суддів триває.