 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Міністерство юстиції подало до Європейського суду з прав людини 4 міждержавні скарги проти Російської Федерації. Про це під час прес-конференції «Провадження в міжнародних судових інстанціях: позови України до Російської Федерації щодо окупації Автономної Республіки Крим» заявила Перший заступник Міністра Наталія Севостьянова.
«Проаналізувавши всі наявні інструменти, ми побачили, що ЄСПЛ є одним з найефективніших механізмів вирішення такого роду скарг. Усі ми пам’ятаємо, як на різних історичних етапах РФ відстоювала позицію, що застосування окремих судових інструментів та їхніх рішень не є для них обов’язковими. У той же час, ЄСПЛ має інструмент стимулювання та контролю за виконанням своїх рішень, зокрема, Комітет міністрів Ради Європи. Адже ми бачимо, як Росія бореться за те, щоб залишитися членом Ради Європи, аби повернутися до зали засідань, тому розуміємо, що для них невиконання рішень ЄСПЛ є серйозною проблемою політичного характеру», – зазначила пані Севостьянова, коментуючи заходи, які були застосовані у справі захисту інтересів України у зв’язку з окупацією частини території нашої держави зовнішнім агресором.
За словами заступника Міністра юстиції, перший позов подавався у 2014 р. і включав в себе події як у Криму, так і на сході України. «Ми будували його за логікою причинно-наслідкового зв'язку між тими діями, які «зелені чоловічки» вчиняли в Криму, а після цього пересувалися на схід країни з метою відволікти увагу від тих процесів, які відбувалися в АРК, та посилення і поглиблення агресії РФ. Цей позов дуже великий за своїм обсягом, він містить чималу кількість доказів, які передаються до ЄСПЛ в електронному форматі, а також це безпосередньо матеріали та докази, які мають гриф «секретно», тому ЄСПЛ також закрив цю справу, як засекречену. Ця заява має статус пріоритетної, охоплює різні статті Конвенції, починаючи від права на життя, заборони катування і т. д.», – підкреслює Наталія Севостьянова.
У цій заяві Україна заявила про право на власність, яке було порушене так званою націоналізацією РФ та обмеженням доступу до державного майна, котре залишилося в АРК. Сьогодні продовжується детальна робота щодо аналізу цього майна, його інвентаризації.
Трильйон збитків
За словами Першого заступника Міністра юстиції, орієнтовна сума збитків, яких зазнала Україна від агресії РФ, сягає 1 трлн грн. При цьому вона зазначає, що ця цифра не є кінцевою. «Коли вже справа по факту буде виграна, будуть визнані порушення за конкретними статтями, от тоді ми перейдемо на стадію сатисфакції та будемо визначатися з цією сумою. Очевидно, що на тому етапі ми будемо звертатися до міжнародних експертних організацій, щоб для ЄСПЛ вже чітко встановити за всіма наявними у нас доказами й документами ту суму збитків, яку наша держава отримала через обмеження користування цим майном. Хочу наголосити, що мова не йде ні про яку компенсацію за ці обмеження. Це наша принципова позиція. Ми вимагаємо повернення, де окупацію Криму, повернення цього майна та грошову компенсацію за те, що ми не могли ним користуватися», – констатує експерт.
Друга заява України до ЄСПЛ була щодо спроби російської сторони вивезти дітей-сиріт з окупованих територій до Росії без їхньої згоди. Завдяки оперативній реакції з боку України, ЄСПЛ виніс рішення повернути дітей негайно.
Щодо третьої справи України проти РФ до ЄСПЛ, то вона стосувалась сина Мустафи Джамілєва Хайсара Джамілєва, який на той час перебував у Сімферопольському СІЗО. «Ми знали від кримських татар, що на нього вчиняється тиск (не лише психологічного, а й фізичного характеру). Тортури застосовувалися для того, щоб його батько змусив кримських татар погодитися прийняти так звану нову владу в Криму. Тоді ЄСПЛ виніс рішення, яке зобов’язувало РФ не вчиняти будь-яких дій, що можуть зашкодити здоров’ю Хайсара. Ця справа досі не завершена. Хайсара переміщують по території РФ і ніяк не реагують на звернення нашого Міністерства», – зазначила пані Севостьянова.
Останній позов України проти РФ торкається подій 2015 р. «У ній все ще поєднані події в Криму та Донбасі, можливо надалі ЄСПЛ їх роз’єднає. Зі свого боку, ми не бажали самостійно їх роз’єднувати, оскільки в такому форматі позов має більш логічну аргументацію та підтримку доказами. У заяві ми вибудовуємо як пов’язані анексія Криму, а потім часткова окупація східної території України. Сподіваємося на подальшу роботу в цьому напрямку з ЄСПЛ», – пояснює позицію Міністерства чиновниця.
За словами Наталії Севостьянової, усі 4 позовні заяви перебувають на стадії прийнятності. «РФ щоразу просить на півроку відстрочку з розгляду справи, для того щоб затягнути її розгляд, але наразі вони вже надали коментарі щодо прийнятності, тобто чому вони вважають, що ЄСПЛ не може розглядати ці заяви. Зі свого боку, ми повинні до 1.09.2016 р. надати свою позицію на підтримку того, що усі ці заяви є прийнятними, а ЄСПЛ має компетенцію їх розглядати. Не можу розголошувати деталі позиції РФ, яку вони нам надіслали. Скажу лише, що перший лист, який ми отримали від них приблизно рік тому (це після року мовчання), містив лише 2 речення, у яких їх представник в ЄСПЛ зазначав: «Ми не розуміємо, чому до нас надходять документи з України, адже ми не маємо жодного відношення до подій у Криму», – резюмувала експерт.
Поряд з цим, пані Севостьянова не змогла назвати приблизної дати завершення розгляду вказаних справ, оскільки всі вони є дуже об'ємними. Як приклад, вона навела Грузію, яка подала заяву до ЄСПЛ проти РФ ще у 2008 р., але рішення щодо неї досі не винесено.