07 грудня 2017, 17:47

У Києві відбулася конференція щодо судової реформи в Україні та англійської практики судового вирішення спорів

Сьогодні, 7 грудня 2017 року, у Києві відбулася конференція, присвячена судовій реформі в Україні та англійській практиці судового вирішення спорів. Захід організовувала юридична фірма Withersworldwide спільно з Redcliffe Partners, Integrites, LCF, Avellum та Greyhawk.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


24955359_1525428614202108_5894407240823410144_o

Розпочав конференцію Сергій Гришко, партнер Redcliffe Partners, який розповів не тільки про нові особливості закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів (набирає чинності 15 грудня 2017 року), а й провів різноманітні аналогії в процесах Англії. «Буде внесено зміни до 25 законів України, що регулюватимуть не тільки організацію, а й усю роботу системи», - зазначив він, розпочавши з проблеми доказування в Україні.

«Загалом тягар доказування є досить динамічним. Вводиться новий стандарт, який вирішуватиме, наскільки серйозно потрібно буде щось доводити, та складатиметься з балансу ймовірності, кримінального стандарту та переважності доказів. Останній є більш жорстким, оскільки, як відомо, не завжди тягар доказування можна понести. При цьому раніше для України характерним був лише кримінальний стандарт», - розповів пан Гришко, зазначивши, що є досить серйозні проблеми з тим, про що «мислить» суд, а не сторони процесу, оскільки часто на думку останніх не зважають.

Також важливим моментом є негативні фактичні висновки на підставі ненадання доказів. «В Англії за певних обставин суд може дійти негативних висновків на підставі відсутності або мовчання свідка. Головним є те, як ми будемо працювати у цьому напрямі», - зазначив Сергій Гришко.

При цьому він виокремив і питання допиту свідків. «Так, у новому законі про судову реформу прописано, що не є доказом показання свідка, який не може надавати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. Тобто, головним є принцип неприпустимості доказів, джерелом яких є чутки. Відповідно до Правил цивільного судочинства Англії та Уельсу, будь-який факт, який необхідно донести за допомогою показань свідків, підлягає доказуванню в суді шляхом усних показань таких свідків на відкритому судовому засіданні або ін. – шляхом представлення письмових доказів», - розповів пан Гришко. При цьому, на його думку, постають такі питання: як бути, коли суд бачить суперечність, а одна із сторін – ні; яким чином буде проводитися допит свідка тощо.

24831473_1525427050868931_7988917909164989034_o

«Є проблема із першим допитом, оскільки вважаю, що його проводить не та сторона. Розпочати потрібно саме з перехресного допиту. В Англії є і прямий допит, і перехресний, і повторний прямий допити, тому необхідно, щоб і у нашій країні це підтримувалося», - розповів Сергій Гришко.

Проблеми є і в питанні експертів у галузі права, висновки яких, на думку пана Гришка, не вважаються доказом і не є обов’язковими для суду: «Висновок експерта, за новим законом, не може містити оцінки доказів або вказівок про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи. При цьому в Англії та Уельсі експертні докази є допустимими лише у тих випадках, коли в них є розумна необхідність для вирішення справи; експерти зобов’язані допомагати суду лише з питань, в яких володіють експертними знаннями, а сам виклик експерта або представлення його висновку в якості доказу можливе лише за дозволом суду».

«Закон про трудову реформу в певній мірі наблизив українське законодавство до Правил цивільного судочинства Англії та Уельсу, запровадивши нові документи: і залучення експерта в галузі права з деяких питань, і право сторін представляти показання свідків та проводити їх допит тощо. Проте регулювання цих питань залишається не завжди адекватним і залежить від конкретного суду або сторони», - підсумував свій виступ Сергій Гришко, вказавши, що покладає великі надії на зміну персонального складу суддів, які будуть чітко здійснювати судочинство в Україні.

Далі слово взяла адвокат, радник LCF Тетяна Ігнатенко, яка виступила з темою нового підходу до доказів у комерційних спорах. Так, на її думку, наразі стоїть велике питання щодо того, коли суд може покласти штраф і на учасника процесу, і на представника учасника процесу. «Є певна нерівність позивача і відповідача, а поважна причина у доказах взагалі є досить оціночним поняттям. З 15 грудня нововведенням буде те, що кожна сторона повинна буде довести ті обставини, на які посилатиметься як на підставу своїх вимог, або вказати причину неможливості надання доказів. Також зміниться і роль суду, який зможе витребувати докази лише у випадках, коли є сумнів у сумлінності здійснення учасниками процесуальних прав/обов’язків», - зазначила пані Ігнатенко, вказавши, що особливістю допиту свідків у господарському процесі є велика кількість письмових заяв, і якщо, наприклад, свідок не з'явиться на засідання, то письмові заяви прийматися не будуть.

Також радник LCF виокремила такі засоби процесуального примусу (за невиконання ухвали суду про витребування доказів):

  • тимчасове вилучення доказів (на підставі ухвали суду про тимчасове вилучення, яке є виконавчим документом і підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження");
  • штраф (від 1 до 10 розмірів прожиткового мінімуму (1600 грн - 16 000 грн), повторно – від 5 до 50 розмірів прожиткового мінімуму (8000 - 80 000 грн).

При цьому засоби доказування (з 15 грудня 2017 року) ділитимуться на:

  • письмові, речові та електронні докази;
  • висновки експертів;
  • показання свідків, письмове опитування учасників справи як свідків.

Загалом Тетяна Ігнатенко розповіла, що позитивно налаштована на майбутнє, проте є питання щодо того, як кожна із сторін буде ставитися до своїх процесуальних прав, на якій стадії можна взагалі клопотати, як будуть розглядатися докази у новому кодексі тощо.

На думку Сергія Уварова, старшого юриста Avellum, нововведення 15 грудня 2017 року щодо обмеженого підходу до застосування забезпечувальних заходів не випадкові. Існують багато ризиків та проблем у цьому напрямі, наприклад, у юрисдикціях, де замало судових традицій: «По-перше, заяви про забезпечувальні заходи будуть розглядатися загальними судами, а не господарськими, та загалом істотно відрізнятимуться від інших, тому потрібно придумати інший підхід. По-друге, є проблема використання, наприклад, такої юрисдикції, як РФ – у будь-який момент можуть бути використані рейдери або інші сторони для, наприклад, атаки на активи в Україні. По-трєте, побоювання викликає доповнення інституту рядом запобіжників (загальна процедура за викликом сторін, зустрічне забезпечення, питання підвищеного судового збору на підтримку міжнародного арбітражу, на який буде багато витрат). До того ж, як суду упевнитися, що є арбітраж; якими будуть позовні вимоги тощо».

«Проте є й переваги: доступні всі способи забезпечення (і заходи щодо третіх осіб), немає проблем для додаткових сторін і т.д. На мою думку, практика покаже, що до чого», - додав Сергій Уваров.

24837506_1525427210868915_4800220201701405278_o

Також на заході виступав Всеволод Волков, партнер Integrites, який продемонстрував приклади іноземних судових рішень. Наприклад, цікавою була справа «Avia FED Service v. Artem», де вирішувалося, чи можна застосовувати Київську конвенцію до рішення міжнародного суду та санкції.

На другій сесії спікерами виступали Тетяна МеншенінаКрістофер Коффін та Стефані Белсіс із Withersworldwide та Стефана Хейнса із Greyhawk. Так, через вигаданий кейс розкривалася тема актуальних судових рішень Англії, що впливають на країни СНД.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати