Опинившись під тиском пропозицій посадовців щодо ліквідації господарської юрисдикції, «господарники» вирішили заручитись підтримкою найменш заангажованих представників правничої спільноти – студентів юридичних вишів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
24.03.2016 р. у будівлі Вищого господарського суду України відбувся круглий стіл, під час якого молодь отримала змогу висловити свої думки з приводу майбуття Господарського та Господарського процесуального кодексів, а також господарських судів.
Вітальне слово
Розпочався захід з вітального слова очільника Суду Богдана Львова, який висловив сподівання з приводу того, що українська молодь зможе побачити, як Україна стане частиною Європи. Що ж до майбутнього господарської юрисдикції, Б. Львов запевнив, що не сумнівається в її існуванні, адже господарське право, як би його не називали – комерційне, економічне тощо, було і буде, оскільки воно регулює відносини, що складають основу будь-якої держави.
Зі вступним словом від освітян виступив декан юридичного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка Іван Гриценко. Він наголосив на тому, що молодим юристам конче необхідно спілкуватися з правниками-практиками, адже їм, як майбутньому держави, невдовзі доведеться вирішувати складні практичні завдання. Також декан зауважив, що господарське право України має багаторічні традиції, до яких вітчизняні професори, на жаль, не звертаються при викладанні цього предмету у ВНЗ. І це при тому, що закордонні фахівці добре обізнані у зазначених традиціях. Аби заповнити цю прогалину, І. Гриценко пообіцяв, що у КНУ ім. Шевченка активізують співпрацю з практикуючими правниками та іноземними викладачами.
Далі присутнім запропонували перейти до заслуховування доповідей, а за результатами заходу – узагальнити його підсумки, підготувавши меморандум з пропозиціями.
Запорука успіху
Першим з доповіддю виступив представник КНУ ім. Т. Шевченка Андрій Овод, який проаналізував перспективи внесення змін до ГК. На його думку, ключовими аспектами збереження кодексу, які мають бути враховані при вирішенні його долі, мають стати:
- співвідношення Господарського кодексу з Цивільним кодексом та іншими законодавчими актами;
- регулювання Кодексом відносин, які не регулюються іншими законами;
- підписання Угоди про Асоціацію України з Європейським Союзом та імплементація права ЄС у площині, пов’язаній з торгівлею.
Успіх нової редакції, на переконання доповідача, передусім залежатиме від якісної роботи фахівців та політичної волі, а також від реформування системи виконання судових рішень. А ось головною причиною інсинуацій, що виникли навколо господарської юстиції, студент вважає те, що думку громадськості з цього приводу формують парламентарі, які вперто не бажають дослухатись до думок спеціалістів.
Про місце ГК в умовах реформування розмірковував аспірант Академії праці, соціальних відносин і туризму Рустам Алаян. Він зауважив, що за роки існування Кодексу, він добре зарекомендував себе, а крім того дозволив зберегти велику кількість майна, залишеного Україні у спадок від СРСР, від розкрадання. Спікер зазначив, що з прийняттям ГК були задекларовані принципи поваги до права власності, а ті, хто пропонують скасувати Кодекс, забувають, що крім нього є безліч інших актів, які регулюють правовідносини у сфері господарювання.
Негативні наслідки
Можливі наслідки декодифікації господарського законодавства для України дослідили магістри з КНУ ім. Т. Шевченка Костянтин Ткаленко та Марта Роговенко. Вони нагадали про те, що окремі кодекси, які регулюють економічні відносини, діють у багатьох країнах, на які рівняються вітчизняні парламентарі. Молоді правники переконані, що втрата ГК порушить систему, у якій працюють суб’єкти господарювання, а останні будуть позбавленні уніфікованості правил гри та стабільності. Також ліквідація Кодексу призведе до необхідності ліквідації господарських об’єктів, що діють в організаційних формах, передбачених ним. Крім того, всі організації та підприємства, відповідно до Цивільного кодексу, яким з ліквідацією ГК регулюватимуться господарські відносини, мають бути проголошені приватними власниками майна, що потягне неконтрольовану приватизацію та, фактично, розкрадання державних надбань. Негативною виявиться і ліквідація господарських судів, які наразі є єдиними установами, здатними швидко та якісно вирішувати специфічні господарські спори. Усе це в купі, за словами доповідачів, стане фактором, який остаточно відвадить від України іноземних інвесторів, у той час, коли держава дуже їх потребує.
На тому, що підстав для скасування кодексу взагалі немає, наголосила студентка Національного Університету «Одеська юридична академія» Олександра Сорокіна. Вона вважає недолугими посилання деяких фахівців на те, що буцімто у Кодексі імплементовані радянські стандарти. Свою думку доповідачка обґрунтовує тим, що ГК, до слова, як і ЦК, приймався у 2003 р., тож годі й говорити про радянську спадщину. А з тим, що Кодекс, можливо, є перепоною для ведення бізнесу, молода юристка ладна погодитися. Проте зазначене вона вважає проблемою парламентарів, які не бажають удосконалювати окремі кострубаті правові механізми, що є їх прямими обов’язком. Так само у вину народним обранцям О. Сорокіна поставила і наявність правових колізій, які виникають через дублювання деяких положень ГК та ЦК. Вона нагадала про те, що у перехідних положеннях ГК йшлося про зобов’язання Кабміну усунути дублювання протягом 3-х місяців з дня набрання кодексом чинності. Однак ці зобов’язання й до сьогодні не виконанні.
Міжнародний досвід
Про досвід Німеччини щодо регулювання господарських відносин доповіла магістр КНУ ім. Т. Шевченка Валерія Веселовська. Вона зазначила, що Німеччина робить не лише якісні автомобілі, а й якісні закони та, взагалі, є взірцем регулювання економічної царини. Основними лозунгами німецького торгового законодавства є досягнення максимального спрощення, стійкість та захист інтересів торгових партнерів. А його мета визначається такими чинниками як ефективність, безпека, стабільність. Наприкінці виступу студентка порадила законотворцям ретельніше вивчати міжнародний досвід, а також подумати над перейменуванням ГК на Торговий або Комерційний кодекс.
Про досвід Казахстану у кодифікуванні господарського законодавства розповіла ще одна представниці КНУ ім. Т. Шевченка Наталія Кондрашина. Вона вказала на те, що готуючи свій Підприємницький кодекс, казахи врахували досвід іноземних держав, у тому числі й України, яка першою серед країн СНД кодифікувала господарське законодавство. Фахівці з Казахстану високо оцінили цей крок своїх українських колег, однак зауважили, що конкуренція норм ГК і ЦК є суттєвою перепоною на шляху розвитку української економіки. Вказане зауваження доповідачка рекомендувала взяти до уваги при розробці нової редакції ГК. Також вона вважає, що у новій редакції доцільно було б оновити систему принципів господарської діяльності, систематизувати різні форми взаємодії суб’єктів господарювання та держави й закріпити у Кодексі можливість досудового врегулювання спорів – медіацію.
Інші доповідачі, наводячи аргументи на користь збереження Кодексу, посилались на практику ЄС, досвід Туреччини, соціальну та державну значущість відносин, які регулює ГК. Усі вони висловили солідарність у тому, що Кодекс має бути реформований, але збережений. Зауважимо, що ця позиція збігається з позицією багатьох знаних українських правників, тож будемо сподіватися, що Кодексу все ж таки бути.