Апогей судової реформи припав на 2.06.2016 р. Цього дня Парламент ухвалив за основу і в цілому закон «Про судоустрій і статус суддів» (законопроект №4734), а також закон «Про внесення змін до Конституції України щодо правосуддя» (законопроект №3524). Чи задоволені перебігом подій володільці мантій та коли українці дочекаються справедливого суду, з’ясовувала «ЮГ».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
За кілька днів до...
Якщо проект змін до Конституції вже давно обговорювався усіма зацікавленими особами, то проект закону про судоустрій був розміщений на сайті Верховної Ради України лише 30.05.2016 р.
Цього ж дня на базі Інституту Горшеніна відбулась дискусія на тему судової реформи, ознаменована «Судний четвер». В ній взяли участь посадовці та експерти, які заявили про те, що судова система не спроможна до самоочищення, тож володільцям мантій нема чого нарікати на те, що цим питанням займатиметься законодавча влада.
Через кілька годин після дискусії натхненник реформи – заступник Глави Адміністрації Президента України Олексій Філатов провів зустріч з журналістами профільних юридичних ЗМІ. Під час спілкування він розповів про те, як формуватимуть склад нового Верховного Суду, скільки разів служителі Феміди можуть брати участь у конкурсі на заміщення вакантних посад та яким чином збільшуватимуть суддівські винагороди.
У переддень голосування
1.06.2016 р. мало відбутись засідання Комітету ВР з питань правової політики, на якому нардепи повинні були розглянути проект №4734. Однак не всі народні обранці змогли прибути на засідання, тож за відсутності кворуму його перенесли на ранок наступного дня.
Того ж дня, у другій його половині, законники з Верховного Суду України, занепокоєні поспіхом політиків, скликали пленум, на якому підкреслили, що погоджуються з необхідністю проведення судової реформи, результатом якої має стати забезпечення доступу громадян до правосуддя та дотримання гарантій щодо розгляду їх справ безстороннім, незалежним судом у розумні строки.
Разом з тим, у процесі обговорення учасниками пленуму були висловлені зауваження та доповнення щодо деяких положень проекту. За результатами обговорення пленум ВСУ прийняв рішення затвердити Висновок стосовно проекту Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (реєстр. №4734 від 30.05.2016 р.). Серед іншого, у Висновку «верховники» згадують європейські стандарти судочинства та зауважують, що законопроект містить велику кількість бланкетних норм. А це не убезпечує від кардинальної зміни основоположних принципів навіть під час дії вже зміненого закону.
Одразу після пленуму в будівлі Державної судової адміністрації України (навпроти ВСУ) мало відбутися засідання Ради Суддів України у режимі відео конференції. Однак, оскільки Раді, як і парламентарям, зібрати кворуму не вдалося, засідання перенесли на наступний ранок, розраховуючи завершити його до початку засідання профільного Комітету ВР.
Коментуючи невдалу спробу Ради зібратися, її очільниця Валентина Сімоненко поскаржилась, що служителі Феміди надто пізно отримали текст документу і не встигли вжити належних заходів для зібрання РСУ. До того ж, поки проект не з’явився на офіційному веб-ресурсі, надавати пропозиції не було сенсу. «Закон не досконалий, – зазначила володілеця мантії. – Однак у тому режимі, в якому він створювався, він і не міг бути виписаний досконало. В РСУ багато зауважень до тексту. Насамперед, вони стосуються незалежності суддів та повноважень органів суддівського самоврядування».
«Судний четвер»
На день голосування за обидва реформаторські документи (2.06.2016 р.) припало проведення у Вищому господарському суді України науково-практичної конференції, ознаменованої «Судовий захист прав та інтересів учасників економічних відносин в Україні: теорія, судова практика та напрями вдосконалення». На відкриття заходу прибули очільники вищих спеціалізованих судів, Конституційного Суду України, судді ВСУ, освітяни, науковці, адвокати.
Захід проводився з нагоди 25-річниці господарської юстиції в Україні, тож не дивно, що від присутніх пролунало чимало теплих слів у бік господарників та сфери їхньої діяльності. Разом з тим, жоден з доповідачів не залишився осторонь від проблематики судової реформи. Так, очільник ВГСУ Богдан Львов розповів запрошеним про те, що дискусії навколо суддівського проекту точились усю ніч і саме у цей час його ініціатори намагались вирішити долю суддів-п’ятирічок. Серед іншого, знову пролунали пропозиції про звільнення володільців мантій, строк повноважень яких закінчився.
Далі було наголошено на тому, що не зважаючи на ажіотаж, який роздмухувався навколо реформи, судді не проти її проведення і навіть задоволені тим, що реформатори не пішли на за радикально налаштованими молодими політиками та не вдались до бездумної ліквідації окремих елементів судової системи. Господарські суди на рівні перших та апеляційних інстанцій залишились практично без змін. А ВГСУ увійде до складу Верховного Суду, як суд касаційної інстанції, створивши небачену до цього конструкцію. Але, як кажуть, і на тому спасибі.
Абсолютна більшість
Одразу з засідання профільного Комітету ВР на засідання науково-практичної конференції прибули В. Сімоненко та голова ДСАУ З. Холоднюк. Вони привітали присутніх з річницею та коротко розповіли про те, що відбувалось у стінах парламенту зранку.
Очільниця РСУ зазначила, що Рада о 8:00 спромоглася зібрати кворум та затвердити Звернення до ВРУ з приводу суддівського законопроекту. У зверненні РСУ вказала на негативні положення, закладені в тексті документу, та висловила сподівання на те, що вони будуть виправлені у процесі впровадження акту.
Далі володарка мантії доповіла, що на засіданні Комітету о 9:30 законопроект в цілому був підтриманий. Разом з цим були внесені три поправки, що стосувалися наступного. По-перше, з ч. 3 ст. 11 проекту були прибрані випадки заборони публічності судового процесу. Тобто з набранням чинності законом усі без виключень судові засідання можуть фіксуватися аудіо та відеозаписувальними пристроями. Це викликало неоднозначну реакцію у служителів Феміди, адже таких категорій як конфіденційна інформація, комерційна таємниця тощо поки ніхто не скасовував.
По-друге, до конкурсу на суддівські посади в апеляційних судах допускатимуться адвокати та науковці, стаж роботи у правничій царині яких становитиме не менше ніж 7 років. Це положення також є неоднозначним, адже наразі незрозуміло, яким чином зрівняти умови оцінки за відсутності у правників суддівського досьє. До речі, голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, коментуючи це для «ЮГ», зауважив, що методологія оцінки розроблятиметься згодом.
По-третє, парламентарі врешті-решт визначилися з суддями-п’ятирічками. Їх оцінюватимуть за загальним конкурсом. Також у документі були враховані пропозиції ДСАУ з приводу суддівської винагороди. Про це доповів З. Холоднюк.
А вже під час другої сесії конференції стало відомо про те, що суддівський закон прийнято за основу та в цілому. «За» проголосував 281 народний обранець. Трохи пізніше парламентарі у кількості 335 голосів підтримали зміни до Конституції.
Коментарі:
Валентина Сімоненко, голова Ради суддів України, суддя Верховного Суду України:
- Ми підтримуємо в цілому цей законопроект (№4734 – прим. ред.). Ми намагаємося закликати парламентарів дотримуватися процедури прийняття цього закону. Водночас, ми заперечуємо проти звуження повноважень Ради суддів та взагалі суб’єктів суддівського самоврядування і зборів суддів у тому числі. Ми проти того, щоб були конкурси для суддів-п’ятирічок. Ми проти того, щоб судді переводились у новостворений Верховний суд за загальним конкурсом між науковцями та адвокатами, тому що робити таке порівняння неможливо. Про це ж говорять і у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України. Відтак, поки що з приводу документу більше питань, ніж відповідей. Безумовно, така невизначеність нервує суддів. Тому вони виступають проти змін. Однак надалі, коли закон набере чинності, ми зможемо обговорювати внесення змін до нього.
Зеновій Холоднюк, голова Державної судової адміністрації України:
- Законопроект про судоустрій та статус суддів був розроблений та схвалений Радою з питань судової реформи, членом якої я є. Наше враження від документа зводиться до того, що проект прогресивний, своєчасний та підтримується суспільством. Стосовно врахування зауважень суддів, мені важко робити якісь прогнози, адже цим мають перейматися законодавці.
Що ж до мене, то я, як посадова особа, яка переймається фінансовим забезпеченням судової системи, завжди наполягав на тому, що найбільш високооплачуваною посадою у державі має бути посада судді. Курс на поетапне збільшення суддівського окладу і, як наслідок, суддівської винагороди відображений у документі. І це, безперечно, є його позитивним аспектом.
Що стосується працівників апарату, Ви знаєте, був прийнятий закон про право на справедливий суд, де були закріплені посадові оклади. Також була відповідна постанова Кабінету Міністрів України. На жаль, з прийняттям закону про державну службу оклади всіх державних службовців вирівняли. Але ми, незалежно від того, що складові заробітної плати зазнають змін, робитимемо усе, щоб зберегти середню заробітну плату працівників апарату, а до кінця року, можливо, і збільшити її.
Сергій Козьяков, голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України:
- Тільки що цей проект (№4734 – прим. ред.) був проголосований у першому читанні та в цілому. І зараз ми очікуємо на те, що парламентарі проголосують за зміни до Конституції в частині правосуддя. У разі, якщо голосування буде позитивним, ми дочекаємося 3 місяці до дати набрання чинності й будемо працювати. На мою думку, зміни, що вносяться, є позитивними. По-перше, практично зникає політичний влив на судову систему з боку Президента та Верховної Ради, а отже, судді стануть більш незалежними. По-друге, буде створений новий Верховний Суд, до якого на конкурсній основі поряд з суддями можуть потрапити науковці та адвокати, що матимуть досвід роботи у правовій царині не менше ніж 10 років. Ми в Комісії вже обговорювали те, що зробимо конкурс на посади суддів Верховного Суду національним проектом. Ми запросимо професійні юридичні засоби масової інформації до прискіпливого «сканування» та публічного обговорення кандидатів. Лише таким чином нам вдасться відібрати найкращих. А коли ми створимо Верховний Суд, у якому відправлятимуть судочинство найкращі представники професії, коли цей Суд отримає реальні повноваження, як це прийнято в Європейському Союзі, тоді вся судова система підлаштується під такий Суд. Я впевнений, що за 1-2 роки у нас буде інша країна.