Аналізуючи рух судової реформи, на це питання намагалися знайти відповідь українські правники, що 28 січня вкотре зібралися в прес-центрі інформаційного агентства «ЛІГАБізнесІнформ» на круглому столі, присвяченому цій реформі. Зазначимо, що поволі обговорення судової реформи перейшло у питання необхідності чи недоцільності ліквідації господарських судів, що запропонована депутатським законопроектом №1497. Свої думки з цього приводу висловлювали як відомі юристи, адвокати, так і судді Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів і представники Реанімаційного пакета реформ. Так, на переконання голови Вищого Господарського Суду України Богдана Львова, конкуренція наукових думок – це нормальне явище, адже у світі немає єдиної системи побудови судової влади. Він нагадав, що господарські суди з'явилися не вчора, а мають багаторічну історію. «Втратити все раптово, не маючи альтернатив,– це абсурд. Чисельність суддів-господарників становить лише 1/8 загальної кількості суддів. Водночас у 2013 р. господарські суди розглянули позовних вимог на суму 113 млрд грн, що становить 32,4% дохідної частини державного бюджету. В 2014 р., попри всі наявні проблеми, кількість справ зросла на 2,4% порівняно з попереднім роком, сума вимог за якими сягнула 183,3 млрд грн, що становить 48,5% дохідної частини бюджету», – поінформував пан Львов присутніх.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Змінити назву, не змінивши суті
Також голова ВГСУ зазначив, що наразі не стоїть питання про ліквідацію господарських судів, а радше про їхню реорганізацію і своєрідне злиття з судами загальної юрисдикції. «Якщо говорити про першу інстанцію, то змінюються лише вивіски судів, а якщо про другу, то 7 апеляційних господарських судів пропонується об'єднати з 25 апеляційними судами загальної юрисдикції. Якщо ж говорити про ВГСУ, то його пропонується об'єднати з Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, але чомусь ніхто не говорить, що це також своєрідна його ліквідація», – зауважив голова ВГСУ. Він також наголосив на тому, що питання ліквідації господарських судів – це 500 млн грн, яких недоотримає держава. Крім того, у найближчі два – три роки судову систему охопить цілковита плутанина в судовій системі, чого не витримає національна економіка.
На думку доктора юридичних наук, професора Наталії Кузнєцової, злиття двох спеціалізованих юрисдикцій в одну призведе до функціонування протягом невизначеного строку гібридної юрисдикції. Також, на її переконання, в законопроекті не врегульовано саме механізм створення таких судів. Отже, виникає запитання, як створювати відповідні судові округи, якою буде компетенція окружних судів?
За словами представника органів суддівського самоуправління – члена ради суддів України, судді Київського апеляційного господарського суду Михайла Новікова, перед тим, як розпочинати судову реформу, необхідно бачити кінцеву ціль такого кроку. «Наявні нині проблеми – це незалежність судів та суддів, неоднорідність судової практики та відсутність єдиного органу, який би представляв судову владу нарівні з іншими. Адже вона, загалом, ніколи не була незалежною, а завжди залежала від законодавчої та виконавчої», –наголосив доповідач. Тож була висловлена ідея об’єднання Вищої ради юстицію, Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Ради суддів України та створення єдиного органу судової влади.
Я не я і хата не моя?
Крім того, зауважимо, що, попри те, що тема ліквідації господарської юрисдикції проти волі була під час дискусії ключовою, експерт групи судової реформи Реанімаційного пакета реформ, один із розробників законопроекту №1497Роман Куйбіда запропонував змістити акценти: «Питання ліквідації господарських судів не є принциповим на цьому етапі судової реформи, а варто зосередити увагу на забезпеченні незалежності та відповідальності судів і суддів». Адже, на думку пана Куйбіди, органи влади бажають і надалі зберігати свій вплив на судову систему, а тому основні дискусії мали б точитися з цього приводу. Однак, не зважаючи на відсутність розумних аргументів на підтримку ліквідації господарських судів, також зауважив, що завданням реформи є уніфікація, першим кроком якої має стати об'єднання вищих судів.
Щодо позиції Верховного Суду України, яку висловив суддя цього суду Олександр Прокопенко, уніфікація судової практики ускладнена обмеженими повноваженнями ВСУ. Крім того, на його думку, судова система має бути розвантажена, зокрема, за рахунок створення фільтрів допуску до перегляду судових рішень ВСУ.
Крім того, і судді, і юристи розкритикували ідею введення переатестації, яка, на думку представників Феміди, просто принижуватиме суддів, які мають багаторічний досвід роботи. Щодо введення кваліфікаційних класів, то ці положення недостатньо виписані, та мають чимало нюансів, через які можна буде впливати на суддів. Заради справедливості зазначимо, що, за словами Р. Куйбіди, при обговоренні цих питань в робочій групі щодо реформування судової системи при АП України, представниками суддівського корпусу ці положення були схвалені.
Коментарі:
Вадим БЕЛЯНЕВИЧ, старший радник ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»
Перебудова судової системи – цевелика і кропітка праця. Разом з тим, є прості, популістські рішення, наприклад, запропонувати ліквідувати господарські суди. Коли говорять про те, що законопроектам не передбачена ліквідація цих судів, в мене виникає запитання, а що ж тоді пропонується? І замість того, щоб налаштовувати себе, всю юридичну спільноту і країну на те, що потрібний не один день, необхідно докласти чимало зусиль, щоб привести в притомний стан судову систему, і питання ліквідації певної юрисдикції не є головним. Але про це почали говорити лише зараз. Адже як тільки дискусія навколо цього розпочиналася, то питання ліквідації госпсудів подавалося як головне і дуже важливе, мовляв, без їхньої ліквідації судова реформа неможлива. Я хочу наголосити, що суспільство завжди має рухатися поступово, воно має спиратися на власний попередній досвід, як позитивний, так і негативний. Якщо ми аналізуємо досвід розвитку господарської спеціалізації, то позитивних моментів тут набагато більше, ніж негативних. Система господарських судів створена не вчора, вона має досвід своїх попередників, саме еволюційний шлях розвитку привів до того, що ця система наразі працює добре. Безперечно, є певні нюанси, але вони не дуже відрізняються від тих проблем, що є в інших судах.
Арсен МІЛЮТІН, адвокат, старший юрист судової практики ЮБ «Єгоров, Пугінскій Афанасьєв і партнери» України
Ми якось віддаляємось від того принципу, що передусім необхідно обговорювати незалежність судової системи, а не ліквідацію тієї чи іншої юрисдикції. Треба з’ясувати причини того, чому ми маємо несправедливі судові рішення. Маємо обговорювати, як можна позбутися контролю законодавчої та виконавчої влади над судовою системою. Маємо говорити про формування Вищої ради юстиції, тобто того органу, який фактично може звільняти суддів, а це те, чого судді бояться. Маємо обговорювати те, чи пропонують прийняті законопроекти вирішення проблем, наявних з 1996 року, щодо контролю над суддями через ВРЮ.
Ми маємо говорити про інші механізми суддівської незалежності – суддівську охорону, чому її забезпечує виконавча гілка влади – МВС? Чи погоджуємося ми з ти цим, чи ні? За свою практику я бачив приклади, коли така охорона не захищала суд у резонансних справах. Ми повинні обговорювати, чи може суд мати реальну владу, тобто чи може він виконати своє рішення? Не секрет, що питання виконання судових рішень перебувають у віданні виконавчої влади – Міністерства юстиції, тож судового контролю над виконавцями немає, натомість слід його повертати. Також постаєчимало запитань з приводу відповідальності за завідомо неправосудне рішення. А хто, власне, має визначати, що воно завідомо неправосудне?
Суддя – це особа, яка має виказати свою незалежну думку, а тому кримінальна відповідальність за завідомо неправомірне рішення, це ненормально, необхідно карати за отримання або вимагання хабара, а завідома неправосудність – поняття доволі розмите. Крім того, якщо суддя не може пояснити перевищення своїх витрат над доходами, він має через наявні механізми, через ВРЮ, яку мають контролювати перш за все судді, бути притягнутий до відповідальності. А нам пропонують ліквідацію господарської юстиції, але для чого, не зрозуміло, я не бачу цілі в такому кроці. І таких питань дуже багато.