Питання очищення судової влади й надалі залишається нагальним для української громадськості. Володарів мантій продовжують звинувачувати у небажанні нести відповідальність за порушення, а саму судову владу – чи не в усіх проблемах, які доводиться розв’язувати Україні на шляху до європейського визнання. Аби розвіяти міфи, якими встигла обрости судова реформа, очільники її органів (Вищої ради юстиції, Ради суддів України та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України) провели спільний брифінг на тему «Заходи, які здійснює судова влада для відновлення довіри суспільства до судової системи».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Координація дій
Першим виступив керманич ВРЮ Ігор Бенедисюк, який повідомив, що між Комісією та обома Радами започаткована спільна координаційна діяльність, спрямована на пришвидшення очищення судової влади. Він висловив сподівання, що в майбутньому цей формат взаємодії вдасться закріпити на законодавчому рівні.
Далі він коротко розповів про роботу ВРЮ за період з 9 червня минулого року і до сьогодні. Йшлося про подання про звільнення 330 володільців мантій, що працювали на анексованій чи окупованих територіях України, про висновки Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, а також про відкриття проваджень стосовно порушення суддями вимог щодо несумісності. Зокрема, подання про звільнення з підстав порушення вимог законодавства щодо несумісності було внесено до Верховної Ради України стосовно судді Вищого господарського суду України Віктора Татькова.
Окрім цього, І. Бенедисюк вказав на необхідність якісного наповнення судового корпусу, а в коментарі «ЮГ» розповів, чому рішення ради скасовує Вищий адміністративний суд України.
Ключовий фактор
Далі слово взяла голова РСУ Валентина Сімоненко. Вона розповіла про діяльність Ради, про обмеження її повноважень та про те, як діяла РСУ, коли два органи, що мали формувати судовий корпус (ВРЮ та ВККСУ), вимушено не працювали. В. Сімоненко наголосила на тому, що РСУ прийняла кілька важливих рішень, у тому числі й стосовно положення про конфлікт інтересів, яке, за відсутністю інших нормативних актів, що регулювали б це питання, стало орієнтиром як для самих суддів, так і для кваліфікаційних органів.
Також голова РСУ наголосила на тому, що 97% суддів, відповідно до вимог закону про очищення влади, пройшли майнову перевірку й отримали позитивні висновки. А відповідаючи на питання щодо дій законників під час Революції гідності, В. Сімоненко вказала на відсутність в українському законодавстві якісного закону, який би визначав порядок мирних зібрань і слугував би відправною точкою для суддів, які виносили рішення у той час. Вона зазначила, що для розробки такого документу РСУ делегувала своїх членів до Парламенту.
А ось спілкуючись з журналістом «ЮГ», В. Сімоненко розповіла про бездіяльність правоохоронців, які відверто не реагують не лише на факти чинення психологічного тиску на володільців мантій, а й на факти нанесення їм тілесних ушкоджень.
Зайві скарги
Голова ВККСУ Сергій Козьяков розповів про досягнення Комісії, а також про первинне кваліфікаційне оцінювання володільців мантій. Він зазначив, що з першої сотні суддів процедуру пройшли 73 законники: 54 з них отримали позитивні оцінки, 9 були відсторонені від суддівства та направлені до Національної школи суддів України для перепідготовки. Стосовно 10 суддів оголошено перерву у розгляді через необхідність проведення додаткової перевірки даних суддівського досьє. Найближчим часом Комісія розпочне оцінювання суддів апеляційних судів.
Характеризуючи інші напрями роботи Комісії, С. Козьяков відзначив знакові рішення, які стосувались переведення суддів з території АТО на мирні території країни, у тому числі й у суди, які перебували у скрутному становищі через брак володільців мантій, уповноважених здійснювати правосуддя.
Також очільник ВССКУ відзначив великий обсяг скарг, який надходить до Комісії та підкреслив, що лише невелика їх частина складена так, як того вимагає законодавство. Інші скарги, по суті, є апеляційними чи касаційними та не можуть бути розглянуті ВККСУ. У коментарі ж «ЮГ», керманич Комісії запевнив, що за будь-яких умов ВККСУ працюватиме виключно у правовому полі.
Коментарі:
Сергій Козьяков, голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України:
-Чи передбачається відповідальність для скаржників, які звертаються до Комісії лише задля того, щоб тиснути на суддів?
Коли до нас звертається громадянин, він не несе ніякої відповідальності. А ось коли адвокати подають до ВККСУ апеляційні чи касаційні скарги, видаючи їх за скарги на дії судді, ми попереджаємо їх про те, що вимушені будемо направляти відповідні матеріали до дисциплінарної комісії адвокатури, аби вже там з’ясовували, на скільки професійно такі правники захищають інтереси клієнта. Щоправда, жодного звернення від ВККС ще не було направлено. Однак, вочевидь, рано чи пізно це робити доведеться, для того щоб спонукати адвокатів до якіснішого виконання своїх обов’язків. Також варто зазначити, що у правничій спільноті говорять про те, щоб передати повноваження звертатись до Комісії виключно адвокатам. Однак поки ми не бачимо жодних реальних дій у цьому напрямку. Особисто мені важко визначитися з тим, чи підтримую я таку пропозицію, чи ні. Що ж стосується ВККСУ, то це той орган, який працюватиме виключно у правовому полі.
Валентина Сімоненко, голова Ради суддів України:
- До «ЮГ» звертаються судді, які скаржаться на неправомірний тиск з боку громадськості. Чи надходять такі звернення до РСУ, та чи має Рада дієві механізми для захисту володільців мантій?
І судді, й суди звертаються до РСУ зі вказаного приводу. Наразі слід відзначити, що таких звернень стає менше, але вони є. На жаль, більшість цих звернень стосується конкретних справ, учасники яких намагаються спонукати суддю до вчинення бажаних для них процесуальних дій. Саме це має стати предметом обговорення громадськості. Судова влада так працювати не може. Це порушення усіх європейських стандартів, яких ми маємо дотримуватись, якщо Україна обрала європейський вектор розвитку.
Що може зробити РСУ? Це досить складне питання. Звісно, Рада може ухвалити рішення про звернення до відповідних органів. Але, на жаль, ми не маємо механізмів для ініціювання питання про притягнення до відповідальності осіб, які чинять тиск на суддів. Ми можемо поставити це питання, але його вирішенням повинні займатися ті органи, які не хочуть цим займатись – вони або не зацікавлені, або бояться вчиняти ті чи інші дії. Зараз ми активно обговорюємо, яким чином можна змінити законодавство, щоб РСУ отримала змогу реально впливати на ці процеси та сприяти притягненню до відповідальності винних осіб.
Ігор Бенедисюк, голова Вищої ради юстиції:
- З яких причин Вищий адміністративний суд України скасовує рішення ВРЮ?
Є конкретні рішення, у яких є певні мотиви для скасування. Зокрема, йдеться про строки притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Колізії, що виникають при дослідженні цього аспекту, закладені у законодавстві. Приймаючи закони про відновлення довіри до судової влади, про забезпечення права на справедливий суд, законодавець заклав певні суперечності, які дали змогу трактувати строки по різному.
Нагадаю, що раніше не існувало строків притягнення судді до відповідальності за порушення присяги. За це Україна була розкритикована європейською правничою спільнотою і, серед іншого, Європейським судом з прав людини у Рішенні «Олександр Волков проти України». Після цього строки були встановлені спочатку одним, а потім іншим нормативним актом.
Нам, як органу, який виконує закон, потрібно приймати рішення. Ми визначились, що логіка законодавця, якщо її системно тлумачити, дає змогу визначати 3-річний строк для притягнення судді до відповідальності за порушення присяги. Вищий адміністративний суд дійшов висновку, що таким строком має бути 1 рік. Тому більшість наших рішень, у яких зачіпається цей аспект, скасовані саме з мотивів порушення строків. Думаю, що це питання найближчим часом вирішуватиметься у Верховному Суді України, куди ми оскаржили скасування ВАСУ. Залежно від рішення, ВСУ або ВАСУ, або ВРЮ змінять свою практику.