Подання адвокатами скарг на суддів, практика розгляду таких скарг ВККСУ з урахуванням помилок, що впливають на результат вирішення спорів… Ці та інші питання, що стосуються настільки важливої на сьогодні для нашого суспільства теми боротьби за правосуддя розглядали правники й експерти в рамках Всеукраїнського форуму ААУ з цивільного права та процесу «Київська весна», що відбувся 18.03.2016 р. у м. Києві.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Практичні підходи до того, коли потрібно звертатися зі скаргою на певні дії судді, відзначив Станіслав Скрипник, виконавчий партнер ЮФ «Лавринович і Партнери». За його словами, підставами для звернення зі скаргою на дії суддів, адвокатів та інших суб’єктів є:
- незаконна відмова у доступі до правосуддя;
- порушення правил відводу, самовідводу;
- систематичне або грубе порушення правил адвокатської етики;
- безпідставне затягування розгляду справи;
- неповідомлення про випадок втручання в діяльність судді;
- неповідомлення та несвоєчасне повідомлення про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді;
- використання статусу судді з метою отримання вигоди тощо.
С. Скрипник охарактеризував вимоги до скарги, назвавши органи, які уповноважені її розглядати: Вища кваліфікаційна комісія суддів України (скарги щодо суддів місцевих й апеляційних судів) та Вища рада юстиції (скарги щодо суддів вищих спеціалізованих судів і суддів Верховного Суду України).
За словами пана Скрипника, рекомендації для звільнення судді направляються за наявності таких підстав:
• суддя вчинив дії, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя;
• суддя вчинив дисциплінарне правопорушення, маючи непогашене дисциплінарне стягнення (крім попередження та догани) або має два непогашених дисциплінарних стягнення;
• установлено факт недоброчесної поведінки судді (наприклад здійснення витрат, що перевищують доходи);
• визнано судом винним у вчиненні корупційного правопорушення.
У свою чергу, Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – ВККСУ) Сергій Козьяков надав слушні поради учасникам заходу стосовно подання скарг на представників суддівського корпусу. «Адвокати використовують можливості Комісії десь на 0,001%. Я також за період своєї адвокатської діяльності подав до ВККСУ лише одну скаргу, мені відмовили, і я заспокоївся», – зізнався С. Козьяков. Ставши головою ВККСУ, пан Козьяков зрозумів, що у більшості випадків відмову в розгляді скарги породжує низька професійність самих адвокатів.
Очільник ВККСУ зазначив, що на сьогодні у світі немає жодного органу, який виконував хоча б 20% обсягу роботи, яку здійснює Комісія. За день до ВККСУ надходить близько 200 скарг, які розподіляються між її членами через автоматизовану систему. Але навіть при такій завантаженості Сергій Козьяков все ж порадив адвокатам у разі потреби скаржитися на дії суддів, намагаючись уникати розповсюджених помилок. Головна помилка, яку допускають адвокати у 98% випадках, є надсилання до Комісії апеляційних чи касаційних скарг, замість дисциплінарних, змінивши їх назву. Голова ВККСУ зауважив, що надалі у подібних випадках буде вимушений скаржитися до ВКДКА за невміння більшості адвокатів належним чином представити інтереси клієнта.
На сьогодні працює 14 членів Комісії, за кожним членом ВККСУ закріплено по три інспектори, які є досвідченими юристами. Останні попередньо вивчають скаргу, а після – звітують про неї відповідному члену Комісії, який за новим законом «Про забезпечення права на справедливий суд» має право одноособово вирішити питання про прийняття скарги до розгляду. Тому адвокатам, які мають намір скаржитися до ВККС, пан Козьяков порадив передусім ознайомитися з Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Комісії та зразком скарги, що розміщений на сайті ВККС.
«На превеликий жаль, строків розгляду скарг ні Закон, ні Регламент Комісії не містить. Будь-яка зацікавлена особа може бути присутня під час розгляду скарги. Останнім часом судді запровадили нову тенденцію, більшість – присутні на розгляді скарги з адвокатами», – звернув увагу доповідач.
Суттєві зміни відбулися щодо дисциплінарних стягнень. Попередня версія Закону передбачала один вид стягнення – догану. «Зараз існують фантастичні можливості, адже Комісія може прийняти рішення про переведення судді, наприклад, з апеляційної інстанції м. Києва до Брусилівського райсуду Житомирської області на невизначений строк», – поділився Голова ВККСУ.
Про роль адвоката в німецькому цивільному процесі розповіла колегам адвокат Христина Майєр, керівник адвокатського бюро доктора Христини Майєр (Німеччина). «Адвокат – це незалежний орган юстиції. Таке його становище є найбільшою особливістю німецької правової держави», – зазначила пані Майєр.
Відповідно до німецького законодавства, усі адвокати зобов'язуються представляти інтереси клієнтів, незалежно від майнового стану особи, яка звернулася до суду за захистом свого порушеного права. Суд перевіряє справу, видаючи довідку, з якою особа на свій розсуд може звернутися за захистом до будь-якого адвоката. Як підсумок, проведену роботу останнього сплачує держава.
Христина Майєр зазначила, що у Німеччині адвокатам нема на що скаржитися, адже вони користуються великим кредитом довіри з боку суддів та прокурорів. Наприклад, пані Майєр за свою практику при захисті інтересів довірителя жодного разу не подавала до суду ні адвокатське посвідчення, ні довіреність. «Вважається, що адвокат незалежний і все робить правильно», – наголосила доповідач.
За німецьким законодавством, адвокати мають низку привілеїв, які полягають у праві відмови від надання показань, а також забороні конфіскації майна адвоката, яке використовується ним у процесі здійснення професійної діяльності. Обидва привілеї служать інтересам на благо довірителя. Підтверджує слова пані Майєр і той факт, що на практиці адвокати отримують усі процесуальні документи в електронному вигляді. Проте це не дає право підозри, що законники якимось чином можуть зловживати такими перевагами.
«Участь адвокатів у цивільному процесі у Німеччині вважається більш кваліфікованим та ефективним», – відповіла Х. Майєр на запитання стосовно адвокатської монополії.
Станіслав Батрин, к.ю.н., правозахисник, засновник та керівник проекту «Відкритий суд» продемонстрував учасникам форуму проблеми судової системи на прикладах відеозаписів різних судових засідань, закликавши колег до боротьби за забезпечення права на справедливий суд, що ґрунтується на принципах гласності, відкритості, змагальності процесу, використовуючи відеофіксацію, як спосіб дисциплінування суддів та інших учасників процесу.
Альтернативні процедури вирішення спорів у рамках запровадженого Кабінетом Міністрів України проекту – Ради бізнес-омбудсмена, як постійно діючого консультативно-дорадчого органу, презентував учасникам форуму заступник Бізнес-омбудсмена Ярослав Грегірчак. Доповідач зауважив, що з метою забезпечення прозорості діяльності органів державної влади, сприяння зниженню рівня корупції та запобігання недобросовісній поведінці суб’єктів підприємництва в Україні, Рада бізнес-омбудсмена вже розробила кейс інструментів розгляду скарг та має позитивні перспективи виступати своєрідним медіатором у вирішенні конфліктів і суперечок між владою та бізнесом.