 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Універсальна норма
Триває реформа судової системи. Одним з інноваційних механізмів, який законотворці пропонують закріпити не аби де, а в Основному Законі країни, є інститут конституційної скарги, тобто можливість особи поскаржитись до Конституційного Суду, якщо вона вважає, що закон, застосований в остаточному судовому рішенні у її справі, суперечить національній Конституції. Цей механізм, за задумом авторів законопроекту №3524 «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має стати останнім національним засобом юридичного захисту, який повинен бути реалізованим перед початком пошуку справедливості за межами держави.
Чи виправдає себе в Україні зазначений метод, притаманний законодавству багатьох європейських країн, намагалися встановити володільці мантій, вчені, експерти та політики під час Міжнародної науково-практичної конференції, ініційованої Конституційним Судом за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні, що відбулася 18.12.2015 р.
Відкрили захід голова КС Юрій Баулін та заступник Глави Адміністрації Президента Олексій Філатов. Вони вказали на те, що включення цієї норми до національної Конституції є логічним наслідком динамічної трансформації соціально-політичних процесів, а також світових тенденцій зближення правових систем. Закріплення зазначеного положення розширить можливості органів конституційної юрисдикції здійснювати свою головну функцію – захист прав людини, а також сприятиме поглибленню демократичних засад держави та імплементації загально визнаних міжнародних стандартів у діяльність органів державної влади.
Конституційні перспективи
На сьогодні в Україні, як зазначив під час першої секції учасник заходу суддя КС Михайло Гультай, впроваджено єдину форму прямого доступу фізичних та юридичних осіб до конституційного правосуддя – конституційне звернення. Воно значною мірою відображає особливість української моделі конституційного правосуддя та вже зазнало критики з боку Венеціанської комісії. Там вказують, що оскільки конституційне звернення передбачає тлумачення нормативного акту, воно не може розцінюватись, як повноцінний замінник інституту конституційної скарги. Натомість, прямий доступ особи до конституційного правосуддя має значення для реалізації усіх форм демократії.
Розглядаючи суто юридичні аспекти правової природи конституційної скарги, володар мантії відзначив, що розуміння цього інституту, як способу вирішення конституційно-правового спору, дозволить визначити його учасників, матеріальні та процесуальні підстави призначення конституційної скарги, а також стадії судового провадження.
Якщо мова вже зайшла про політичну волю до законодавчих змін, важливим є визначення перспектив запровадження інституту конституційної скарги з урахуванням світового досвіду та забезпечення його належної адаптації, враховуючи особливості правової системи України. Передусім, підкреслив суддя, слід оцінити класичний досвід європейських країн-засновниць цього механізму – Федеративної Республіки Німеччини, Австрійської республіки, Королівства Іспанії, а також держав, що мають спільні з Україною правові традиції, зокрема Республіки Польща.
При запровадженні інституту конституційної скарги необхідно також враховувати правові позиції КС з питань доступу до конституційного правосуддя. Зокрема, слід звертати увагу на те, що звернення до КС має бути обґрунтованим та стосуватися прав заявника особисто. Прямий доступ до конституційного правосуддя не повинен розглядатись, як свого роду еквівалент касаційної інстанції та не має підміняти собою засіб захисту особою своїх прав та законних інтересів. КС, підкреслив спікер, не є суб’єктом нормотворчості, отже інститут конституційної скарги не можна сприймати, як механізм доопрацювання нормативних актів або усунення суперечливих законодавчих норм.
Аналогічні думки щодо прийнятності конституційної скарги озвучив у своєму виступі наступний спікер – голова Конституційного Суду Грузії Георгій Папуашвілі.
Приватна думка
А ось інший доповідач – науковець з Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Всеволод Речицький вважає, що головним є не запровадження інституту скарги, разом з його юридичною природою, а дослідження Основного Закону на предмет готовності до виконання такої функції. «Чи є Конституція достатнім захисником прав індивіда? Чи відповідає вона канонам конституціоналізму? І чи зможе вона працювати, як правове підґрунтя, щоб індивід, отримавши рішення КС, міг застосувати його на свою користь? – запитав у присутніх освітянин».
Конституційна скарга, на його переконання, це лише привід повернутися до конституційних джерел і подивитися, на скільки вони є адекватними. Зараз очевидно, що соціалістичне минуле, яке надихало творців нинішньої Конституції, вплинуло не стільки на невірне відображення конституційних цінностей в Основному Законі, скільки на аксіоматичний ряд конституціоналізму. До цього ряду науковець відносить три фундаментальні категорії – свободу, власність та демократію, які мають досліджуватись через призму емоційної матриці індивіда.
Саме з огляду на те, чи має індивід можливість використати перелічені цінності на своє благо та чи має він віру у результативність такої можливості, повинен відбуватись захист прав людини у державі. Відтак, переконаний В.Речицький, зміні форми Основного Закону повинна передувати зміна його змісту, до чого волі реформаторів поки немає.
Практичні аспекти
Частково погодився з цим наступний доповідач – суддя КС Петро Стецюк. «Очевидно, – зазначив він, – що впровадження інституту конституційної скарги за своєю суттю є не лише прогресивним, а й таким, що відповідає основному функціональному призначенню конституційного контролю у сучасній державі – захисту прав і свобод людини.
Водночас, на думку законника, реформаторам слід нагадати про те, що створення інституту конституційної скарги повинно супроводжуватися низкою системних заходів, направлених на забезпечення його практичної дієвості. Об’єктивно, зміни до Конституції повинні супроводжуватись відповідними змінами до інших законодавчих актів. При чому ці зміни мають бути своєчасними та системними. Також зміни мають торкнутися і внутрішніх нормативних актів КС. Можливо, слід переглянути регламент Суду в частині реалізації права громадян на звернення із зазначеною скаргою».
В морально-етичній площині, як зазначив «конституційник», процес запровадження скарги в Україні не може не враховувати фактору високої недовіри українського суспільства як до судової влади в цілому, так і до КС зокрема.
Рost scriptum
Пізніше, спілкуючись у кулуарах з кореспондентом «ЮГ», експерти зазначили, що якщо законотворці не врахують почутого й обмежаться лише закріпленням норми про конституційну скаргу в Основному Законі, механізм перетвориться на фікцію, без перспективи дієвого застосування. Якщо ж законотворці наважаться ґрунтовно підійти до виконання поставленого перед ними завдання, передача законопроекту №3524 може відтермінуватись на невизначений строк і нову редакцію Конституції громадськість побачить не скоро.