22 червня 2016, 16:34

Право на працю

Опубліковано в №27-28 (525-526)

Анна Трішичева
Анна Трішичева журналіст, спеціально для «Юридичної Газети»

В житті кожного науковця нашої країни, та й не тільки нашої, чи не однією з найважливіших можливостей є можливість спілкуватись, обмінюватись досвідом та думками. Такими словами розпочала свій виступ д.ю.н., заслужений юрист України, завідувач кафедри цивільного, господарського права та процесу Академії адвокатури України Зорислава Ромовська, відкриваючи круглий стіл «Проблеми захисту конституційних трудових прав, свобод та інтересів: європейський і національний контекст». Захід пройшов 17 червня ц.р. стінах Академії адвокатури України. На сподівання пані Ромовської, від круглого столу вона очікує формування висновків та конструктивних пропозицій щодо вдосконалення трудового законодавства нашої країни та практики його застосування.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Ромовська  

Надія Шишкова, директор Центру ім. Жан-Моне з європейських студій на юридичному факультеті Університету ім. Палацького в м. Оломоуці (Чехія), президент Чеської асоціації європейських студій, подякувала всім за допомогу у написанні книги про її батька (Павла Заворотька, відомого українського правознавця. Книга називається «Актульні проблеми правової науки. Пам’яті професора Павла Петровича Заворотька» – ред.)

Пані Шишкова переконана у важливості передачі досвіду Україні Чехією в контексті Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. «В Європейському Союзі ми намагаємося підкреслити думку, що Україна дійсно відноситься до ЄС з точки зору культурного розвитку, зв’язків, цивілізації. Зокрема, передмову до цієї книги писав Європейський комісар з питань розширення Штефан Філе. Він є великим прибічником того, щоб Україна мала можливість вступити до ЄС», - відзначила чеський правник.

В своїй доповіді Надія Шишкова зупинилась на джерелах ЄС щодо захисту трудових прав, свобод та інтересів. За її словами, вони надзвичайно різноманітні та, навіть, різнорівневі. Важливе місце серед них виділено і судовим рішеннях судів ЄС, насамперед, тим, що стосуються рівноправності та заборон дискримінації.

Але більш детальну увагу доповідач приділила двом іншим інструментам, які, з формальної точки зору, не належать до вказаних джерел. Мова йде про Хартію Співтовариства про основні соціальні права трудящих та Хартію основних прав Європейського Союзу.

фото 2

Зокрема, перша була прийнята в 1989 році як документ без обов’язкової дії. Вона мала велике значення для становлення та розвитку соціальних й економічних прав. Її наміром було виявити та розкрити те, наскільки держави-члени визнають спільні цінності та наскільки це може бути втілено в конкретних правах. «Так сказав Жак Делор, на той час президент Єврокомісії», - зазначила пані Шишкова.

При створенні другого документу - Хартії основних прав Європейського Союзу – її автори пішли інших шляхом, ніж Рада Європи. «Як ви знаєте, Рада Європи в рамках Європейської конвенції з прав людини включила до каталогу прав людини лише найважливіші права особистого, політичного характеру. Тим не менш, цей обмежений перелік прав був забезпечений сильним контрольним механізмом судового типу. А інші права у вигляді соціальних та економічних прав включили до інших інструментів у вигляді Хартії Співтовариства про основні соціальні права трудящих. Хартія основних прав Європейського Союзу вирішила включити в себе всі права. Таким чином, можна сказати, що вона стала жертвою своєї «щедрості» та амбіційності. Зокрема, новий текст Хартії, який був прийнятий в грудні 2007 року, в цілому зберігає права, які були проголошені ще в 2000-му році, але разом з тим додає ряд мір, який певним чином обмежують дію цієї Хартії. Мова йде про роз’яснення, пояснення, коментарі фахівців з цих питань. Головна проблеми в тому, щоб якимось чином встановити ліміти вказаних у Хартії прав», - підкреслила науковець.

Голова Громадської ради при Комітеті ВРУ з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, в.о. секретаря Національної тристоронньої соціально-економічної ради Олена Степаненко відзначила, під час прийняття в першому читання проекту Трудового кодексу, до нього народні депутати надали 1690 поправок. «Чи потрібні вони комусь, чи ні… Таке враження, що кожен депутат що хотів то й писав. Розуміє людина чи той, хто подавав йому ці пропозиції, які наслідки можуть бути. Не знаю. Але все одно, я дуже вдячна, що депутати комітету соціальної політики залучили до робочої групи не тільки народних депутатів та їх помічників, а й представників громадськості. Але я зовсім не впевнена, що всі визначення, які там проходять, і які ми будемо виконувати на практиці, є зрозумілі і такі, що будуть сприйматись», - додала експерт.

Також пані Степаненко переконана, що в трудовому праві варто перейти до меншої зарегульованості трудових відносин. І в новому проекті це положення є закладене.

Як експерт з медіації, вона вважає, що з метою врегулювання подальшої конфронтації у відносинах «працівник-роботодавець», до додаткових умов трудового договору варто включати пункти про те, що роботодавець і працівник мають вирішувати свої конфлікти шляхом медіації.

Праця створила людину, а без праці не може бути суспільства. Такими словами розпочав свою доповідь академік Національної академії правових наук України, завідувач кафедри кримінального процесу і криміналістики Академії адвокатури України Владлен Гончаренко. Так, за його словами, сьогодні в Україні ми поступово переходимо до ідеї приватного права. «Те, що ми записали в Конституції, що найвищою соціальною цінністю є людина, - є проявом пріоритету приватного права. Але це має бути записано в Першій статті Конституції України, й тоді буде зрозуміло, що Основний закон сповідує приватне право і дає можливість захищати інтереси людини, в тому числі трудові», - підкреслив Владлен Гнатович. Але, на його думку, до ідеї приватного права ми переходимо, але від публічного відійти не можемо, адже нам на кожному кроці вказують, що потрібно робити.

Гончаренко

До дискусії про колективний захист в Україні трудових прав долучилась начальник відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів громадянина або держави в суді Національної академії прокуратури України, к.ю.н. Любов Нецька. Вона зауважила, що профспілкові організації України втратили роль виразників колективного інтересу людей найманої праці та знаходяться під впливом роботодавців. Натомість, є позитивний європейський досвід діяльності асоціацій робітників, незалежних і відкритих до співпраці та діалогу. За їх участі ефективно захищаються права працівників.

Старший викладач відділу підготовки прокурорів з представництва інтересів громадянина або держави в суді Національної академії прокуратури України Наталія Чайковська винесла на обговорення проблему відсутності належного державного контролю і нагляду у сфері охорони праці. Тривала і нерезультативна реформа органів виконавчої влади та позбавлення прокуратури можливості реагувати на численні трудові правопорушення призвели до ослаблення індивідуального і колективного захисту прав трудящих в Україні.

Про проблеми трудоправового захисту розповіла доцент кафедри цивільного, господарського права та процесу ААУ Лідія Грузінова. За її словами, проекті ТК України трудоправовий захист визнається принципом правового регулювання трудових відносин. «Однак сучасного механізму трудоправового захисту наші законодавці так і не створили», - зазначила науковець.

Відтак, у трудовому законодавстві України щодо трудоправового захисту можна відзначити наступні проблеми:

1)      Гармонізація трудового законодавства України із законодавством ЄС.

2)      Відмежування трудових прав, свобод та інтересів (взаємозв’язок і взаємообумовленість прав і свобод – необхідна основа міжнародно-правових стандартів трудових прав).

3)      Кваліфікація права на захист (право на захист у юрисдикційному розумінні означає можливість особи звертатись за захистом своїх прав до юрисдикційних органів).

4)      Суб’єктивні трудові права і законні інтереси або розмежування понять «суб’єктивне право» і «інтерес» (дослідники відмічають, що законодавець досить часто застосовує термін «інтерес» досить довільно, не вкладаючи певного правового змісту).

1
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати