Ретельні перевірки підприємств органами податкової міліції змушують керівників ретельно стежити за змінами у профільному законодавстві. Відповіді на актуальні питання щодо нових нюансів відносин з контролюючими та правоохоронними органами, обшуків та виїмки на підприємстві, допитів, арешту майна та спеціальної конфіскації, ефективних заходів захисту бізнесу та його посадових осіб отримали учасники семінару «Податкові перевірки у 2016 р.», який відбувся 21.04.2016 р. у м. Києві.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Практичні рекомендації суб’єктам господарювання, у зв’язку з податковими та іншими перевірками, надав адвокат, партнер АО «Яр.ВАЛ» Олексій Лановий.
«Податковий кодекс, на жаль, не єдиний документ, яким користуються фіскальні органи при взаємовідносинах з платниками податків. Так, здебільшого, використовуються накази, положення, інструкції, які іноді не знаходяться в загальному користуванні, але на які посилаються ревізори при взаємовідносинах з платниками податків», – зауважив адвокат.
Метою прийняття наказів є поліпшення ведення бізнесу та зменшення тиску на нього. За словами доповідача, яскравим прикладом цього є наказ №543 «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ» від 28.07.2015 р. Його задекларована мета – забезпечення стабільного розвитку економіки, рівних та конкурентних умов ведення бізнесу, унеможливлення фіскального тиску та нівелювання податкових ризиків у діяльності сумлінних платників податків, вжиття профілактичних заходів щодо запобігання вчиненню правопорушень тощо.
Весь наказ «наголошує» на тому, що всі без винятку операції платників податків відтепер знаходитимуться під суцільним контролем контролюючих органів (як податкової міліції, так і податкової інспекції). «У цьому наказі на платника податку «навішуються» різного роду ярлики, такі як «податкова яма», «вигода», «набувач», «транзитер». Фактично, законодавцем не передбачено жодних умов для того, щоб ідентифікувати платника податків як сумлінного, або не застосовувати до нього заходів фіскального контролю», – повідомив пан Лановий.
Вищезазначеним наказом вводиться в дію Порядок взаємодії підрозділів ДФС при відпрацюванні платників податків. Наразі обов’язок відпрацювання платників податків покладено саме на податкову міліцію, а ведення різного роду баз та опрацьовування всіх напрацювань у так звану податкову інформацію – на податкову інспекцію.
На думку адвоката Ланового, позитивним моментом у контексті стану підприємств є скасування наказу, яким передбачалась взаємодія підрозділів органів податкової служби зі встановлення місцезнаходження платника податків. Однак залишаються чинними норми ст. 16, 350 Податкового Кодексу України, на підставі яких платник податків зобов’язаний повідомляти про зміну свого місця знаходження, а податкова міліція має право проводити дії зі встановлення місцезнаходження платника.
«Сьогодні на сайті ДФС розміщений проект закону про внесення змін до Податкового кодексу, яким пропонується замість податкової міліції створити Службу фінансових розслідувань. З повноважень останньої мають намір вилучити встановлення місця знаходження платника податку. Однак у проекті залишається завуальованою фраза «проводити інші дії, передбачені законом», – додав він.
Що потрібно знати платнику податків, аби бути в безпеці від відкриття кримінального провадження, розповів адвокат, Голова АО «Яр.ВАЛ» Йосип Бучинський.
«На сьогодні значний тиск на бізнес здійснюється за допомогою кримінальних проваджень. Наразі за заявою сусіда чи колишнього працівника можуть відкрити кримінальне провадження за ухилення від сплати податків», – зазначив доповідач. Адвокат вважає безпідставним застосуванням таких норм.
За змінами, внесеними до Податкового кодексу, жоден слідчий не має права розпочинати перевірку без наявності ухвали слідчого судді. «Якщо ж така неправомірна перевірка присутня, то однозначно потрібно оскаржувати», – наголошує Й. Бучинський.
Також доповідач звернув увагу учасників семінару на те, що відповідно до чинних змін профільного законодавства представники охоронних органів, які призначають перевірки, не мають права брати участь у таких перевірках, за виключенням працівників податкової міліції.
Позапланова перевірка суб'єктів господарської діяльності, незалежно від форми власності, може ініціюватися слідчими правоохоронних органів у межах кримінального провадження та проводитись лише на підставі відповідного рішення суду, прийнятого за вмотивованим поданням слідчого, погодженого з прокурором.
Здійснення досудового розслідування злочинів, передбачених ст. 212 (ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) та ст. 212-1 КК України (ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування), відповідно до ст. 216 КПК України, законодавцем закріплено виключно за слідчими органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства (на сьогодні це слідчі податкової міліції ДФС України).
Директор АО «Яр.ВАЛ» Вячеслав Дереча розповів про алгоритм взаємовідносин з контролюючими та правоохоронними органами при податкових перевірках. «На практиці широкого розповсюдження набули випадки намагання правоохоронних органів отримати від суб’єктів господарювання інформацію та документи щодо фінансово-господарських операцій, у тому числі щодо їх взаємовідносин з контрагентами шляхом направлення слідчими/прокурорами в рамках розслідуваних ними кримінальних проваджень запитів (вимог) у порядку ст. 93 КПК України. Вимоги ст. 93 КПК України передбачають лише право сторони обвинувачення на збирання доказів, а також на витребування документів, але не містить обов’язку та процедури їх витребування», – наголосив пан Дереча.
Порядок та механізм витребування речей і документів деталізований у гл. 15 КПК України «Тимчасовий доступ до речей і документів», де у ст.159 КПК України визначено, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі й документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом вилучити їх (здійснити виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Важливі моменти, які виділив доповідач:
- надання документів/інформації на запит (на підставі ст. 93 КПК України) можливий лише за умови добровільної згоди на це платника податків;
- підприємство зобов’язано надати документи слідчому/прокурору виключно на підставі вмотивованої ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів,
- єдиною законною підставою ненадання документів є їх попереднє вилучення іншими правоохоронними органами (ст. 85 п. 9 ПКУ – перенесення термінів проведення перевірки).
- наслідком безпідставного ненадання документів є безспірне донарахування податкових зобов’язань, у зв'язку з відсутність документів (їх ненаданням). Окрім цього, наслідком ненадання документів може бути проведення у приміщенні суб’єкта господарювання обшуку (за відповідною ухвалою суду) з метою вилучення документів.