 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Нещодавня презентація Міністерством фінансів нового проекту Податкового кодексу, звичайно ж, не залишилась поза увагою як правничого експертного середовища України, такі простих громадян. Аналітики, правники та експерти вже встигли провести низку заходів, що стосувались податкових змін у сферах, у яких вони спеціалізуються. Не оминув своєю увагою новий проект ПК Мінфіну й медицину.
Зокрема, документ привносить низку змін, що стосуються питання оподаткування діяльності приватних медичних закладів України. Власне цьому питанню був присвячений круглий стіл, організований Комітетом з медичного та фармацевтичного права Асоціації адвокатів України, що відбувся 3.12.2015 р.
Актуальність проблеми зумовлена не лише анонсованими змінами згідно з новим проектом ПК, а ще й неоднозначним тлумаченням деяких норм поточного Податкового кодексу та законодавчими змінами у сфері господарської діяльності, які впливають на діяльність приватної медицини.
Захід зібрав керівників медичних центрів, адвокатів, суддів, аудиторів, а також представників Міністерства охорони здоров’я України та Державної фіскальної служби України.
Голова Комітету з медичного та фармацевтичного права Асоціації адвокатів України Радмила Гревцова розповіла про норми Податкового кодексу України, які можуть тлумачитись неоднозначно і таким чином утворюють «точки напруженості». Зокрема, це низка норм пп.197.1.5. п.197.1. ст.197 ПК України, що стосуються оподаткування ПДВ операцій щодо постачання послуг з медичного обслуговування громадян у медичних закладах з «поліпшеним сервісним обслуговуванням»; проведення «профілактичних медичних оглядів» (дефініція яких відсутня у чинному законодавстві) з підготовкою висновку про стан здоров’я громадян; «масажу для зміцнення здоров’я дорослого населення, корекції постави тощо» та деяких інших послуг з охорони здоров’я.
Костянтин Надутий, помічник-консультант народного депутата О. Мусія, один з провідних фахівців у галузі управління охороною здоров’я зазначив, що такий стан речей не сприяє ціновій доступності якісних медичних послуг та не відповідає принципу справедливого розподілу тягаря витрат на охорону здоров’я. Цей та інший принципи мають бути чітко визначені у державній політиці охорони здоров’я, з якими потрібно звіряти усі законодавчі кроки. «Політика держави у сфері охорони здоров’я повинна бути чітко сформульована. Стосунки між тими, хто надає та отримує послуги, мають кореспондуватись з цією політикою. За її відсутності все-таки треба утриматися від рішень, які збільшують податкове навантаження на громадянина, пов’язане з наданням медичних послуг», – підкреслив пан Надутий. За його словами, усі ми знаємо, що безкоштовна медицина в нашій країні існує тільки на папері, та навіть попри це держава немає морального права робити так, щоб будь-яка медична послуга ставала менш доступною для громадянина України.
«Прийняття нових законів призведе до підвищення цін на ліки на 30-40%», – зауважив президент Українського медичного клубу Іван Сорока. Також, за його словами, зважаючи на той факт, що багато лікарів ведуть свою професійну діяльність як приватні підприємці, для громадян значно підвищаться видатки на отримання відповідних медичних послуг – стоматологів, лікарів, що працюють у сфері репродуктивної медицини, кардіології та ін.
За словами члена Комітету Європейської бізнес-асоціації з питань охорони здоров’я Геннадія Сергєєва, який торкнувся пропозицій щодо податкової реформи та їх впливу на охорону здоров’я, твердження про те, що усі сектори економіки мають знаходитися у рівних умовах, яке раніше було озвучене представниками Мінфіну, – хибне, адже охорона здоров’я належить до однієї з найбільш соціально важливих галузей. Як додала Радмила Гревцова, необхідність застосування згаданого підходу в медичній політиці держави відображена в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.
«Якщо люди, які користувалися послугами приватної медицини, самі собі поставлять питання, чи приватна медицина – це бізнес, думаю, що більшість дадуть позитивну відповідь. А щодо того, чи медичні послуги є соціально доступними та покликаними захищати соціально незахищені верстви населення, маю великі сумніви»,– зазначив адвокат Володимир Шкред. На його переконання, створення умов для більшої доступності медичних препаратів не призводить до підвищення рівня здоров’я населення. Усі розуміють, що для отримання позитивних результатів стосовно питання оподаткування приватних медичних закладів, потрібно піти на поступки – створити певний диференційований підхід до зазначеного питання. Тобто, на думку адвоката, пільги повинні отримати заклади, які надають критично необхідні для споживачів послуги,наприклад, переливання плазми крові тощо.
Коли ми говоримо про надання медичних послуг, то маємо на увазі два зовсім протилежні суб’єкти таких послуг. Це заклади охорони здоров’я (приватні й державні) та пацієнти (реальні й потенційні). Про це зазначив адвокат Максим Баришніков. Інтереси перших двох, за його словами, збігаються. Але якщо говорити, наприклад, про податок на додану вартість, то його сплачує кінцевий споживач. Фактично, це податок пацієнтів. «Тобто, навіть якщо ця реформа відбудеться, то на фоні катастрофічних процесів в економіці, це буде лише невелике збільшення обсягів послуг і медикаментів, що реалізується. Нічого для закладів охорони здоров’я та медичних компаній не зміниться. Отже, ця реформа матиме значення не для них, а для пацієнтів», – додав юрист.
Суддя окружного адміністративного суду м. Києва Костянтин Пащенко здійснив огляд судової практики розгляду адміністративних справ, позивачами чи відповідачами у яких були приватні медичні заклади. Суддя зазначив, що найбільша кількість спорів у медичній сфері пов’язана з ввезенням на митну територію медичних препаратів, – це спори з органами митного контролю. З цього приводу є рішення як на користь суб’єктів підприємницької діяльності, так і на користь держави. «Для того, щоб довести свою правоту, необхідно надавати відповідні докази. Наприклад, була справа, у якій, на думку органів митного контролю, суб’єктом підприємницької діяльності не було надано відповідних доказів, зокрема питання щодо інвойсу. Суд підтримав позицію імпортера, зазначивши, що митний орган не має права трактувати подібні питання на власний розсуд. Тобто інвойс не є таким документом, стосовно якого має бути затверджена певна форма»,– навів приклад суддя. Ще однією поширеною категорією спорів, про яку розповів пан Пащенко, є спори щодо реєстрації лікарських засобів – з Міністерством охорони здоров’я, з Державним експертним центром і так далі. Таких спорів також є кілька категорій: стосовно продовження реєстрації препарату, оскарження незаконних дій зі скасування ліцензій тощо. Є рішення суду як на користь суб’єктів підприємницької діяльності, так і проти них.
Загалом, учасники круглого столу підтримали доцільність розробки проекту Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування операцій з постачання певних послуг з охорони здоров’я), який має шанс бути прийнятим раніше, ніж нова редакції ПК України. Водночас,експерти вважають, що варто звернутись до авторів податкової реформи, надавши їм пропозиції для вдосконалення законопроектів у частині оподаткування послуг з охорони здоров’я. Крім того, як зазначив представник ДФС України, деякі проблемні питання можуть бути вирішені за допомогою прийняття підзаконних актів у сфері охорони здоров’я.
Не оминули увагою і зміни до законодавства у сфері господарської діяльності, що впливають на здійснення медичної практики. Учасники торкнулися перспектив удосконалення законодавства, у тому числі й у світлі запровадження самоврядування в охороні здоров’я та переходу на ліцензування професійної діяльності медичних працівників, замість ліцензування господарської діяльності з медичної практики закладів охорони здоров’я та фізичних осіб-підприємців.