Сьогодні Україна потребує уваги закордонних інвесторів. Розуміючи це, законотворці намагаються реформувати податкову сферу та спростити регуляцію бізнесу. Однак, як переконані окремі фахівці, цього замало. Аби спокусити іноземців відкрити свою справу на теренах нашої держави, нам конче потрібен новий трудовий кодекс. Чи є шанси отримати бажаний документ, а також чи виправдає він інтереси працівників і роботодавців, розмірковували HR-спеціалісти та правники на зустрічі ознаменованій «Новий трудовий кодекс: win-win?».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Коротка історія тривалого процесу
Модератором заходу, який відбувся 18.05.2016 р., виступив партнер Amrop Україна, член Ради HR Комітету ЕВА Алекс Дайрабеков. Доповідали партнер практики праці та зайнятості юридичної фірми «Василь Кісіль і Партнери», ексклюзивний представник України у Lus Laboris – найбільшому світовому альянсі юридичних фірм у сфері трудового права – Оксана Войнаровська, а також її колега Валерія Савчук. Розпочався захід із короткої історії тривалого процесу створення Трудового кодексу.
Початок цій фундаментальній праці був покладений майже 15 років тому. За цей час українськими фахівцями з праці, за підтримки іноземних експертів, було створено 8 варіантів документу, 3 з яких представлялись на розгляд Верховної Ради України та навіть пройшли перше читання. Одним з цієї трійки є проект кодексу в останній редакції, що розроблявся спільно представниками від профспілок, роботодавців, вченої спільноти, міжнародних спостерігачів та законодавчої гілки влади.
Доробки були презентовані Міжнародній організації праці, яка повернула їх в Україну разом з більш ніж півсотнею зауважень. Наразі робоча група працює над усуненням недоліків та, як сподівається О. Войнаровська, встигне направити готовий продукт до парламенту так, щоб народні обранці проголосували його до початку літніх канікул.
«Звісно, означений документ не є ідеальним, – погоджується юрист. – Зокрема через те, що його творцям так і не вдалось знайти спільної мови й почути одне одного. Проте він набагато прогресивніший за кодекс законів про працю (раритет із радянського минулого України), а його прийняття стане першим кроком до стабільності у трудовій царині».
Кодекс із плюсами та мінусами
Що ж до недоліків документу, їх дійсно чимало. Наприклад, доповідачка зауважила, що авторам так і не вдалось вмістити усе законодавство про працю в єдине джерело, тож проект містить чимало бланкетних норм, що не спрощує його використання. Також до мінусів можна віднести й громіздку структуру документу, який налічує 400 статей, а норми, що регулюють конкретні відносини, подекуди не зібрані разом.
Також не були враховані досить цікаві прогресивні ідеї. Приміром, під час опрацювання вносилась пропозиція створити два кодекси, один з яких регулював би індивідуальні професійні відносини, а інший – колективні. Однак така новела не знайшла належної підтримки.
До недоліків можна зарахувати й те, що у робочій групі не були представлені ті, хто безпосередньо опікується набором персоналу – представники HR-спільноти. Однак, як стало відомо під час зустрічі, це обґрунтовувалось не відсутністю бажання авторського колективу залучати кадровиків, а тим, що самі HR-ри за 15 років роботи над кодексом так і не спромоглись консолідуватись. Однак обговорення документу тривають. Вони є відкритими, тож усі, кому є що сказати з приводу проекту, можуть їх відвідати.
Не всі отримали бажане
Невдоволеними кінцевим результатом сумісної праці залишились і суб’єкти, які були представлені у робочій групі. Про це розповіла В. Савчук. Так, представники бізнесу не отримали простої моделі трудового законодавства, на яку розраховували. Окремі моменти автори проекту запропонували розглядати у різних розділах кодексу, а також заклали у проект перехресні норми, зокрема ті, що стосуються звільнення. Натомість власникам підприємств була запропонована спрощена можливість звільнення керівників установ, а також можливість звільнення працівників за розголошення комерційної таємниці. Щоправда, факт розголошення має бути доведений роботодавцем, однак в цілому ці новели доповідачка охарактеризувала як позитивні.
Не отримали бажаного і профспілки, які вимагали збільшення гарантій для себе та для працівників. Водночас, в частині розширення контрольних повноважень профспілок у кодексі відбулись значні зрушення, що присутні на зустрічі розцінили, як фактичний допуск до управління підприємством.
І нарешті, взагалі не були виправдані очікування МОП. У своїх зауваженнях закордонні експерти наголосили на тому, що документ є занадто докладним і директивним, тож вимагає перегляду та скорочення. Невдоволені у МОП і запропонованими механізмами вирішення гендерних питань, а також відсутністю правового регулювання аутсорсингу, до якого широко звертаються в усьому світі.
Неоднозначні новели
Серед інших новел доповідачі звернули увагу на обов’язковість підписання трудового договору з усіма працівниками та відмову авторів від трудового контракту. Щоправда, не всі присутні зрозуміли різницю між цими поняттями, однак під час дискусії вони дійшли висновку, що договір стане стандартним документом, куди роботодавець не матиме змогу включати додаткові вимоги на власний розсуд, як до контракту.
Стандартизувати пропонується і трудові функції робітників, що означатиме неможливість залучати їх до інших видів робіт, які не входитимуть у перелік, встановлений для конкретної посади. А ось роботу самих робітників пропонується дозволити фіксувати технічними засобами, що зараз можливо лише за взаємним погодженням.
Прописуються у кодексі й механізми звільнення особи через обставини, незалежні від волі сторін, на кшталт стихійного лиха абощо, а також у перехідних положеннях прописується правове забезпечення працівників на території АТО. Робітникам пропонується дозволити планувати власний робочий час у межах норм, встановлених законом, та дозволяється отримувати грошову компенсацію, замість поновлення на роботі.
Усе перелічене отримало досить неоднозначну оцінку присутніх, які не скупились на зауваження до проекту. Однак, чи будуть враховані ці зауваження робочою групою, залишається невідомим.