Позитивно якість надання адміністративних послуг в Україні загалом оцінюють лише 5% населення, що на 7% менше, ніж 2013 року. Такі дані були оприлюднені на прес-конференції «Як українці оцінюють якість адміністративних послуг: чи змінилася ситуація за нової влади», яка відбулася 13 січня 2015 року в Києві.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Участь у заході взяли Віктор Тимощук, заступник голови правління Центру політико-правових реформ, та Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи».
Фахівці зауважили, що зросла частка тих осіб, хто вважає якість надання послуг поганою: з 32% до 40% порівняно з 2013 р. При цьому, як недоліки при наданні адміністративних послуг найчастіше респонденти вказували: наявність великих черг (42%), відсутність чітких пояснень щодо потрібних документів і необхідність відвідувати установи кілька разів (30%), тяганина із розглядом справи (28%), необхідність ходити по інших інстанціях (20%), а також купувати бланки і сплачувати за якісь «додаткові послуги» (19%).
Зазначимо, що відповідне опитування, результати якого подані під час прес-конференції, було проведено Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» на замовлення Центру політико-правових реформ.
Напрями вдосконалення системи надання адмінпослуг
Заступник голови правління Центру політико-правових реформ Віктор Тимощук зауважує, що, за даними дослідження, якість надання адміністративних послуг за останній рік загалом погіршилася на 7%. Водночас, за його словами, ми маємо зовсім протилежну тенденцію щодо того, як населення оцінює рівень надання адміністративних послуг органами місцевого самоврядування. На думку експерта, отримані результати свідчать, що, з одного боку, українці не задоволені темпами реформ загалом, і в сфері надання адміністративних послуг зокрема. «Держава справді могла зробити більше, і саме цього від неї очікують громадяни», - сказав експерт.
З іншого боку, за його словами, ситуація зовсім інша, коли йдеться про надання адміністративних послуг органами місцевого самоврядування через єдині інтегровані офіси – Центри надання адміністративних послуг. «Тут динаміка абсолютно протилежна і позитивна», – каже Віктор Тимощук.
Так, згідно з даними опитування, загальна оцінка роботи міських органів у сфері надання адміністративних послуг протягом останніх 1,5 року покращилися. Якщо у 2013 р. Позитивно роботу таких органів оцінювали 70% респондентів, а негативно – 12%, то у 2014-му частка тих, хто вважає роботу таких установ доброю, зросла до 79%, а тих, хто оцінює її як погану, навпаки зменшилася до 7%.
Порівняно з 2013 р. рівень задоволення громадянами ввічливістю та компетентністю працівників ЦНАП надання послуг збільшився. Так, у 2014 р. ставленням до клієнтів працівників у центрах задоволені 92% відвідувачів і незадоволені – 7% (у 2013 р. – 87% та 13% відповідно). Рівнем компетентності співробітників центру задоволені 90%, незадоволені – 9% (у 2013 р. – 84% та 16%, відповідно).
Також відвідувачі центрів надання послуг в абсолютній більшості задоволені наявністю стендів з інформацією, зразками документів (задоволені 85%, незадоволені – 6%); облаштуванням місць для очікування (задоволені 89%, незадоволені – 8%); загальним станом приміщення (задоволені – 91%, незадоволені – 7%), а також режимом роботи органу (задоволені – 92,5%, незадоволені – 7%).
«Це означає, що стратегія децентралізації повноважень з надання базових адмінспослуг та розбудови інтегрованих офісів – центрів надання адміністративних послуг – є правильною і заслуговує більш послідовного втілення з боку уряду», – підсумував Віктор Тимощук.
Загалом же, на його думку, основними напрямами державної політики у сфері адміністративних послуг мають бути, по-перше, дерегуляція та адміністративне спрощення, тобто загальне скорочення кількості адмінпослуг; по-друге, децентралізація базових (найпопулярніших) адміністративних послуг, тобто їхнє делегування органам місцевого самоврядування, і по-третє, впорядкування відносин з оплатою адміністративних послуг та подолання корупції і відомчих інтересів у цій сфері.
Хабар і надання адмінпослуг: дані опитування
Директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна, порівнюючи реформу зовнішнього незалежного оцінювання та реформу надання адміністративних послуг, зауважила, що як у першому, так і в другому випадках фіксується позитивне ставлення населення до такого реформування. Зокрема, вона зазначила, що реформа залишається при зміні влади, що, на її думку, є також доволі позитивним моментом.
Проте пані Бекешкіна констатувала, що супутнім питанням процесу надання адміністративних послуг є корупція. Але не в контексті лише посадовців, а суспільства загалом. «Така суспільна готовність давати хабар – це те, що надзвичайно заважатиме нам втілювати необхідні реформи», – сказала І. Бекешкіна.
Зокрема, за результатами опитування, порівняно з березнем минулого року, не зменшилася кількість тих, хто давав хабарі задля отримання адміністративних послуг – 11% серед усього населення, і навіть зменшилася частка тих, хто хабарі не давав – 71% (2013 р. – 76%) і ще зросла кількість тих, хто не захотів відповідати на це запитання – 18% (13% у 2013 році). При цьому, за даними того самого дослідження, 29% населення вважають, що люди дають хабарі тому, що «так простіше і легше вирішити їхні питання», 21,5% респондентів вважають, що хабарі «це вже норма нашого життя», і лише 17% населення зазначають, що люди дають хабарі, тому що від них це вимагають.
Одним із найбільш корумпованих видів надання адміністративних послуг можна визнати реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності (давали хабарі 45% і ще 12% відмовилися відповідати на це запитання), отримання дозволу на будівництво та перепланування (32% давали хабар і 40% відмовилися відповідати), у міліції (31% і 17%). Водночас щодо решти послуг цей показник становить близько 20%.
Важливо тут, що головними дієвими засобами у боротьбі з корупцією, зокрема, у сфері адміністративних послуг, населення, як і раніше, є заходи карального характеру: звільняти (76%), саджати (62%) і конфісковувати майно (53%).
Проте, на думку Ірини Бекешкіної, протягом останніх років населення стало більше орієнтуватися на більш превентивні засоби боротьби з корупцією, тобто застосування тих способів, де має бути задіяна сама громадськість: широке викриття фактiв корупцiї через ЗМІ – 37%, контроль громадськості за діями влади – 36%, правове виховання громадян – 36%, вдосконалення законодавства і ліквідація лазівок для корупції – 35%, підвищення прозорості і відкритості діяльності органів влади – 33%.