20 грудня у рамках проекту "Дякую, Alma Mater! Чесний суд, корінням із студентства" судді Верховного Суду - представники київської правничої школи провели зустріч-дискусію із студентами КНУ імені Тараса Шевченка, правниками та громадськими організаціями міста.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Під час підсумкової зустрічі у Києві, яка стала завершальною у серії зустрічей, які судді Верховного Суду провели до цього у Харкові, Одесі і Львові на тему "Верховний Суд – нова філософія судової влади", говорили про судову реформу, філософію нового Верховного Суду та повернення довіри до судів.
Загалом 31 випускник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, або 27% від складу нового Верховного Суду, за результатами першого публічного конкурсу стали суддями нового Верховного Суду. Серед них – випускники юридичного факультету університету, а також Інституту міжнародних відносин, які до нового призначення працювали викладачами, адвокатами та суддями різних інстанцій. Це є другим результатом серед чотирьох правничих шкіл, які зробили найбільший внесок у освіту суддів Верховного Суду. На першому місці – Харківська школа права (34%), на третьому – Львівська (10%), четвертому - Одеська (7%).
Багато уваги на зустрічі було присвячено обговоренню судової реформи, адже саме вона дала можливість створити новий Верховний Суд та запустила перезавантаження судової системи. На думку судді Верховного Суду Лариси Рогач, судова реформа полягає не лише у змінні законодавства, а у правовому захисті.
"Судова реформа не відбудеться, якщо очікування щодо неї будуть виключно від суддів. Так, це важлива складова, але не менш важливим є очікування законослухняної поведінки від кожного учасника процесу. Від адвоката, від самих сторін. Мені б хотілося, щоб я, мої діти і рідні жили у такому суспільстві, яке дотримується принципу верховенства права, в якому є розуміння що таке права людини. Нові процесуальні кодекси розраховані на правомірну, законослухняну поведінку; на те, що сторони будуть використовувати надані їм процесуальні права і можливості звернення до суду не для того, щоб затягнути процес або ускладнити діяльність контрагента, а саме для того, щоб швидко і якісно вирішити спір", - наголосила Лариса Рогач.
Один із найстарших представників київської правничої школи - професор кафедри міжнародного приватного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Василь Кісіль - зазначив у ході зустрічі, що нинішня судова реформа є єдиною, яку можна вважати успішною.
"Я був учасником всіх комісій по судовій реформі, які створювалися раніше, і тільки ця, вже шоста, яка є сьогодні, закінчилась успішно. Зрозуміло, наскільки важлива ця реформа і наскільки її чекають в нашому суспільстві та закордоном міжнародні інвестори. Тому на вас лежить велика відповідальність - показати, що судова реформа таки відбудеться, починаючи зверху і до низу", - зазначив Василь Кісіль.
З 15 грудня 2017 року новий Верховний Суд розпочав свою процесуальну роботу, тому багато питань стосувалося навантаження на суд. Як зазначив Голова касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Борис Гулько, зараз вже сформовані палати та постійно діючі колегії, які формувалися за принципом досвідченості. "Вони формувалися так, щоб там був досвід практика та науковця і обов’язково адвокатське бачення проблеми. Ми почали систематизувати та класифікувати ті справи, які зараз передаються до Верховного Суду. Своїми першими рішеннями ми зобов’язані розпочати процес відновлення довіри до цього суду", - зазначив пан Гулько.
У ході зустрічі судді наголосили, що філософією нового Верховного Суду є справедливість, компетентність, непідкупність та відкритість до людей.
Проект "Дякую, Alma Mater! Чесний суд, корінням із студентства" стартував 24 листопада у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого за участі представників харківської правничої школи. Цей навчальний заклад підготував найбільшу кількість правників-суддів нового Верховного Суду - за результатом конкурсу ними є 39, або 34% із 115 призначених суддів ВС.
11 грудня естафету перейняв Національний університет "Одеська юридична академія" спільно з Національним університетом імені Іллі Мечникова, випускниками яких спільно є 8 суддів Верховного Суду, або 7% загального складу суддів ВС. Третя зустріч відбулася 13 грудня у Львівському національному університеті імені Івана Франка, який вітав своїх випускників - 11 суддів Верховного Суду. Київський національний університет імені Тараса Шевченка займає друге місце в країні за кількістю випускників, які стали суддями у найвищому судовому органі країни.
Під час зустрічей у своїх Alma Mater судді Верховного Суду зустрілися із керівництвом навчальних закладів, студентами, викладачами та правниками регіону і висловили подяку за якісну та ґрунтовну правничу освіту. Проект відбувся за підтримки Координатора ОБСЄ в Україні та Ради з питань судової реформи.