 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Про необхідність запровадження у нашій державі зазначеного інституту фахівці обговорювали 11 червня у Верховному Суді України. Так, відбулось обговорення шляхів вдосконалення вітчизняного законодавства у контексті впровадження інституту масового позову в межах засідання круглого столу на тему «Масовий позов: перспективи в Україні через призму зарубіжного досвіду». Зазначимо, що участь у заході народні депутати України, представники Адміністрації Президента України, судді Верховного Суду України та їхні європейські колеги, представники виконавчої влади, відомі вітчизняні науковці, міжнародні експерти.
За словами голови ВСУ Ярослава Романюка, Україна невиправдано зволікає із впровадженням інституту масового позову. «Розумна адаптація інституту масового позову дасть Україні ще один ефективний механізм захисту прав і свобод громадян, – переконаний очільник Верховного Суду. За його словами, ще з 1991 року після ухвалення Закону України «Про захист прав споживачів» було передбачено можливість об’єднанням громадян звертатися до суду для захисту порушених прав невизначеного кола споживачів. Проте і досі така прогресивна норма, за словами пана Романюка, не знаходить практичного застосування у правовому полі, оскільки залишається неврегульованою сама процедура таких позовів.
Міжнародний досвід
За словами голови Верховного Суду Литовської Республіки Рімвидаса Норкуса, схожа ситуація спостерігалася свого часу і у Литві. Так, у 2002 р. у цивільному кодексі Литви було закріплено поняття колективного позову для захисту колективних інтересів, проте спроби груп осіб скористатися цим правом тоді були марними: суди не брали до розгляду такі справи, оскільки не було прописано механізму реалізації колективного позову. Уряд Литви затвердив Концепцію колективного позову, і тільки з 01.01.2015 набули чинності відповідні зміни до цивільно-процесуального кодексу.
На думку іноземних суддів, зокрема суддя апеляційного суду м. Амстердам Королівства Нідерланди Берта Маана, колективні позови допомагають споживачам захистити порушені права, а компаніям – зберегти репутацію. Практика застосування колективних позовів поширена у багатьох галузях права, але особливо популярною є у таких, як захист прав споживачів, захист навколишнього природнього середовища, і там, де не завжди можна встановити індивідуально порушене право, але сама справа є важливою для суспільства. Основним критерієм для застосування колективного позову, за словами пана Маана, є очевидність завданої шкоди.
Історичний ракурс
Як було зазначено під час круглого столу, процедура масового позову була запроваджена у Великій Британії ще з XVI ст., на початку ХХ ст. відповідний закон ухвалили у США, дещо пізніше – в Австралії та Канаді. За словами голови ВСУ, з країн континентальної частини Європи першою ухвалила відповідне законодавство та запровадила інститут масових позовів Королівство Нідерланди у 1994 р., наступного року – Португалія, потім Іспанія. Зараз правом подати колективний позов можуть скористатися громадяни Німеччини, Італії, Франції, Бельгії. Проте, за словами Ярослава Романюка, найбільш досконалим і всеосяжним з погляду застосування, вважається відповідне законодавство Швеції.
На переконання помічника Голови Верховного Суду України Людмили Майстренко, Закон Швеції «Про групові позови» не обмежує позивача ні галуззю права, ні предметом спору, ні сферами, в яких можна звертатися з груповим позовом. «За цим законом група позивачів зобов’язана звертатися до суду за захистом своїх порушених прав тільки через адвоката, але є і винятки. Наприклад, якщо державний орган звертається до суду з публічним груповим позовом, то такий орган визначається урядом держави. Уряд також визначає, який суд із окружних буде розглядати такий позов. Для того ж, щоб групові позови були сертифіковані судом, вони мають відповідати таким критеріям: обставини у різних справах мають бути подібними, хоча певна специфічність у кожному окремому випадку є припустимою; окремо ці позови не можуть розглядатися ефективно; представник групи позивачів має бути визнаним судом адекватним тощо», – зазначила доповідач. Також за її словами, такі позови поділяються на приватні, організаційні або корпоративні та публічні. Закон Швеції «Про групові позови» було ухвалено у 2003 р., відтоді було подано 20 таких позовів. Модель групових позовів Швеції адаптували до свого законодавства Фінляндія, Норвегія та Данія.
На переконання заступника Глави Адміністрації Президента України Олексія Філатова, на шляху реалізації судової реформи, інститут масових позовів набув концептуального значення для України. Він зазначив, що під час дискусії прозвучало чимало переконливих аргументів на користь запровадження групових позовів: це і зняття надмірного навантаження на суди, і забезпечення єдності судової практики, і підвищення рівня захисту прав споживачів. Владноможець також висловив переконання, що її результати будуть корисними для судової реформи в України.
Міжнародні експерти також зазначили, що інститут масового позову дає змогу істотно оптимізувати судовий процес, адже одним позовом можна захистити права сотень і тисяч громадян України. Про це заявив керівник експертів проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції» Віргіліюс Валанчюс. На його переконання, цей механізм дасть змогу посилити голос кожного позивача, значно пришвидшити розгляд справ.