 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Проблемні моменти взаємовідносин між виробниками лікарських засобів і фармацевтичної продукції та дистриб’юторами обговорювали правники під час спільного засідання Комітетів АПУ з фармацевтичного та конкуренційного права «Фармацевтична галузь крізь призму конкуренційного законодавства».
Так, за словами старшого юриста ЮК «Правовий Альянс» Лідії Санжаровської-Гурлач, якщо розглядати фармацевтичну галузь крізь призму конкуренційного законодавства, варто враховувати важливий аспект урозумінні того, як взаємодіє бізнес і органи антимонопольного комітету (далі – АМКУ). «Важливо розуміти, що бізнес знає про АМКУ. Перш за все,від наших клієнтів ми чуємо, що це орган, який має великі повноваження і може накладати великий розмір штрафних санкцій. Тому на будь-які вимоги надання інформації, на будь-які взаємодії з антимонопольним комітетом бізнес звертає особливу увагу, залучає провідних юристів та поводить себе вкрай обережно, щоб не було якихось ознак порушень у тих документах, які використовуються у відносинах з контрагентами», – пояснює свою позицію юрист. До того ж, експерт зазначає, що до 2010 р. глобального розуміння в АМКУ стосовно того, що відбувається на фармацевтичному ринку, які взаємовідносини будуються між його учасниками, якими документами все це оформлено, які основні договірні умови присутні, які проблеми можуть виникати між суб’єктами у розрізі конкуренції під час руху товарів та фінансових потоків, – взагалі не було. Перше та основне знайомство фармацевтичного ринку з органами антимонопольного комітету проходило у розрізі недобросовісної конкуренції.
«Після 2010 р. фармацевтичний ринок почав досліджуватися у розрізі зв’язку між окремими учасниками, поставок товарів, руху грошових коштів. На той момент основними причинами, чому такі відносини почали досліджувалися, були ціни на лікарські засоби та розповсюджені випадки введення в оману споживачів. Окремі групи препаратів особливо росли в ціні, подекуди навіть на 90%. І щоб зрозуміти, чи пов’язано це якось з договірними відносинами, і чи є зловживання антимонопольним положенням або антиконкурентними узгодженими діями, була зібрана інформація у розрізі регіональних ринків та пізніше щодо загальнодержавного ринку», – розповідає пані Санжаровська-Гурлач.
За результатами дослідження регіональних ринків були офіційно розповсюджені висновки, зокрема звіт АМКУ, у якому вказано, що згідно з результатами досліджуваної інформації та отриманими даними, вирішальний вплив на роздрібні ціни мали оптові закупівельні ціни. «Тому, починаючи дослідження ринку з регіональних ринків, органи АМКУ розуміли, що варто підійматися угору по сходинках уявної піраміди. Крім того, було відзначено, що окремий негативний вплив мають обмеження, які встановлюються окремими іноземними виробниками дистриб’юторам, з якими вони працюють», – каже доповідачка.
Зверніть увагу!
Стосовно дослідження загальнодержавного ринку пані Санжаровська-Гурлач зазначила, що таке дослідження ведеться і до сьогодні, «попри те, що у нас є відкриті справи щодо окремих дистриб’юторів, з якими співпрацюють іноземні виробники». До того ж, ґрунтуючись саме на аналізі подібних справ, юрист ознайомила присутніх з найпоширенішими групами договірних положень, на які звертає увагу АМКУ і з якими сьогодні найчастіше зіштовхуються юристи.
«Перша група – будь-які умови, пов’язані з наданням звітної інформації від дистриб’ютора до виробника лікарських засобів. Звітна інформація може мати різноманітний характер, надаватися урізних формах. Ми мали справу з різноманітними фармацевтичними компаніями, і кожна з них по-своєму викладала ці пункти. В якихось контрактах ми можемо побачити таблиці, які заповнюються дистриб’юторами, в інших – можливість доступу на сайт учасника ринку, ще десь – загальну фразу, котра не дає чіткого уявлення, яку ж конкретну інформацію дистриб’ютор представляє (якісь загальні формулювання про реалізацію товару, придбаного за даним контрактом, без вказівки, яка саме інформація про реалізацію вказується дистриб’ютором)», – ділиться досвідом юрист.
Крім звітів це може бути й будь-яка інша інформація, що надається за контрактом дистриб’юторам виробниками. «Знову ж таки, формулювання, які ми можемо знайти в договорі, можуть мати різний характер, бути по-різному викладені. Включаючи якісь договірні положення у договір поставки, ми повинні розуміти, яке відношення це положення має до поставки лікарських засобів, до тих відносин, що регулюються даним договором і як ми пояснимо АМКУ, навіщо цю інформацію у рамках даного контракту ми отримуємо від нашого контрагента, чи не дасть нам така інформація якихось важелів контролю над ринком і можливості вплинути на об’єми товару, потоки руху та ціни товарів», – пояснює експерт.
Ще один дуже важливий блок проблем, на який сьогодні особливу увагу звертає бізнес і АМКУ – це різноманітні види фінансових стимуляторів. Вони можуть бути представлені у вигляді знижок, бонусів, скасування боргу, перегляді ціни тощо. «Форма та порядок їх надання мають різноманітний характер, але основний аспект, який досліджується та розглядається, – навіщо, за що, та в якому розмірі такий фінансовий стимулятор надається, чи транслюється він надалі у процесі ціноутворення. Спочатку, при таких положеннях у контракті органи АМКУ вважали, що фінансові стимулятори, які надаються постфактум, можуть слугувати відщепленню шматочка ціни від товару з тим, щоб цей шматочок осів у кишені дистриб’ютора, і таким чином товари рухалися по завищеній, не обґрунтованій ціні. Втім, як показують поточні справи, що розглядаються АМКУ, не завжди та не скрізь це відбувається. Дійсно, у багатьох випадках фінансові стимулятори транслюють задачі, а також існують виходи для бізнесу, як все ж таки стимулювати об’єми продажу й інші показники, не завдаючи шкоди конкуренції», – резюмувала пані Санжаровська-Гурлач.