Відповідь на це запитання намагалися дати учасники презентації результатів соціологічного дослідження «Оцінка роботи судової системи України», проведеної компанією Research&BrandingGroup. Зазначимо, що опитування відбувалося в 22 областях України та м. Києві (за винятком АР Крим, м Севастополь, Донецької та Луганської областей) у листопаді та грудні 2014 р. Опитування складалося із двох –загальнонаціонального опитування, учасниками якого було все населення України віком 18 років і старше, та спеціалізованого опитування. Респондентами останнього були учасники судових процесів на момент проведення опитування у віці 18 років і старше.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Презентуючи дослідження та порівнюючи результати даних загальнонаціонального та спеціалізованого опитування, було зазначено, що рівень довіри населення до судів і судовій системі визначає ступінь інформованості про роботу судів: учасники спеціалізованого опитування довіряють судам і судовій системі значно більше (40%), ніж учасники загальнонаціонального опитування (13%). При цьому, на думку експертів, слід враховувати, що 87% учасників загальнонаціонального опитування ніколи не брали участі в судових розглядах. Відзначимо, що рівень довіри до судів і судової системи учасників спеціалізованого опитування можна порівняти з рівнем їхньої довіри до Кабінету Міністрів, інтернету і соціальних мереж, а також ЗМІ. В той же час в оцінках учасників загальнонаціонального опитування судова система, як міліція, прокуратура, великий бізнес і НБУ та банківська система, належить до інститутів, які користуються найменшою довірою.
Найбільше довіряють господарським судам
Разом з тим, як засвідчили результати опитування, рівень довіри до судів різної спеціалізації учасників спеціалізованого опитування є вищим за рівень їхньої довіри до судів у цілому і суттєво відрізняється залежно від спеціалізації суду. Так, найбільшою довірою учасників спеціалізованого опитування користуються господарські суди (61%), тоді як адміністративним і загальним судам довіряють відповідно 57% і 45% респондентів спеціалізованого опитування. Також слід зазначити, що господарські суди мають краще співвідношення довіри / недовіри (+ 26%). Зокрема, відзначимо, що на відміну від учасників спеціалізованого опитування, респонденти загальнонаціонального опитування не бачать суттєвої відмінності між судами різної спеціалізації і довіряють загальним, адміністративним і господарським судам практично так само,як і судам в цілому.
Як зазначила під час заходу голова Ради суддів України Валентина Сімоненко, довіра до суду є пропорційною до того, стикався респондент безпосередньо з роботою судів чи ні. «Опитування показують, що ті особи, які безпосередньо не стикаються із судами, мають менше до них довіри, ніж ті люди, які мають такий досвід. Висновок з цього може бути лише один: на формування думки про суд дуже сильний вплив спричиняють зовнішні чинники, тобто не сама судова система, а й політики, ЗМІ тощо». Також пані Сімоменко зазначила, що різний ступень довіри між загальними та спеціалізованими судами в певній мірі зумовлений тим, що останні мають краще матеріально-технічне забезпечення, більш комфортні умови перебування для відвідувачів.
Що заважає працювати судам?
Досить цікавим виявилися результати опитування щодо чинників, які заважають покращити роботу судової системи. Зокрема, найбільше перешкоджають поліпшенню роботи судової системи, на думку учасників як спеціалізованого, так загальнонаціонального опитувань, є:
– суперечливе і несправедливе законодавство;
– готовність позивачів і відповідачів вигравати суперечки за допомогою корупції;
– відсутність дієвих механізмів відповідальності суддів за незаконні рішення;
– невиконання та несвоєчасне виконання судових рішень;
– прагнення суддів брати гроші за підтримку того чи іншого учасника спору;
– відсутність реальної незалежності суддів, зокрема, від інших органів центральної влади.
При цьому слід зазначити, що такі чинники, як нестача суддів і наявність спеціалізованих судів, були зараховані учасниками обох опитувань до найменш вагомих перепон на шляху поліпшення судової системи.
Аванс довіри?
Цікавим виявився результат опитування щодо очікування у покращенні роботи судової системи. Зокрема, близько чверті як респондентів спеціалізованого опитування (27%), так і учасників загальнонаціонального опитування (23%) очікують поліпшення роботи судової системи України. Натомість більшість опитаних як серед учасників спеціалізованого опитування (49%), так і серед учасників загальнонаціонального опитування (46%) вважають, що в найближчі півроку судова система залишиться без змін. Разом з тим, зазначимо, що серед чинників, які здатні поліпшити роботу судової системи України, учасники назвали просте і несуперечливе законодавство; переслідування і жорстку відповідальність учасників корупційних домовленостей в усіх галузях життя суспільства і держави; належне і своєчасне виконання судових рішень; реальна незалежність суддів, унеможливлення здійснення тиску на них; виборність суддів; створення нових механізмів відповідальності суддів за незаконні рішення.
При цьому, такі чинники як збільшення кількості судів і суддів, так само, як і ліквідація спеціалізованих судів (особливо в оцінках учасників спеціалізованого опитування), респонденти обох опитувань вважають найменш ефективним заходом на шляху поліпшення судової системи.