Ситуацію на ринку M&А в Україні у 2015 р., основні тренди та ключові сфери ділової активності обговорювали під час круглого столу «M&А на Україні: передумови для оптимізму». В рамках заходу керуючий партнер AEQUO Денис Лисенко презентував результати першого комплексного дослідження ринку злиттів і поглинань в Україні. Відзначимо, що дослідження підготовлено ЮФ AEQUO спільно з авторитетним спеціалізованим інформаційно-аналітичним ресурсом Mergermarket (Лондон, Великобританія).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Основні висновки дослідження:
- незважаючи на зниження обсягу угод M&А на 24% у 2015 р., у 2016 р. очікується пожвавлення ринку злиттів і поглинань завдяки реформам законодавства, активізації приватизації, консолідації проблемних активів;
- на загальному відносно низькому рівні М&А-активності, чимало секторів економіки проявило велику стійкість: угоди, в основному, відбувалися у фінансовому секторі (43%), енергетиці, гірничодобувній промисловості та комунальному господарстві (29%), телекомунікаціях, медіа й технологіях (12%);
- кількість та якість угод злиттів і поглинань в Україні у 2015 р. дає підстави для обережно-оптимістичного прогнозу активізації ринку у 2016 р.;
- сфера ТМТ привертає увагу інвестиційних фондів, і можна очікувати продовження цієї тенденції та нових угод у 2016 р., а також очікуються нові угоди у фінансовому секторі;
- електронна комерція демонструє зростання більш ніж на 30% за останні 5 років (у доларах США) та, як і раніше, зберігає значний потенціал зростання.
Як зазначив Д. Лисенко, у 2015 р. за тією методикою, за якою проводилося дослідження в Україні, було зафіксовано 26 угод. «Треба сказати, що методика враховує ті угоди, стосовно яких є достатня кількість публічної інформації. Ключовий критерій – сума угоди, яка мала перевищувати 5 млн доларів або еквівалент в іншій валюті», – додав керуючий партнер AEQUO. Для купівлі міноритарних пакетів також включалися деякі угоди при більш високих сумах угод. У випадках, коли публічно сума не була доступна, методологія дослідження передбачала певну суб’єктивну оцінку експертами вартості компанії, яка являлась предметом продажу.
За результатами 2015 р. відбулось 26 M&А угод, а за перший квартал 2016 р. – усього 4 угоди. «Але ми, юристи, працюємо які на цьому ринку, знаємо, що зараз велика кількість угод знаходяться в процесі та можуть бути завершені у 2-3 кварталі», – зазначив Д. Лисенко.
Також він навів статистику щодо співвідношення між внутрішніми угодами, які відбуваються між українськими резидентами та угодами із залученням іноземного капіталу. Так, 62% від кількісного показника угод – це український внутрішній ринок. Тобто це угоди між гравцями, які на ринку присутні, бачать можливості та намагаються реалізовувати їх у тих секторах, у яких мають відповідну експертизу чи навіть у нових для себе секторах. У той же час, лише 38% від загальної кількості M&А угод – це угоди, у яких тією чи іншою мірою присутній іноземний контрагент.
«Однак основні фінансові показники досягаються саме в угодах за участю іноземних резидентів. Безумовно, ми розуміємо, що частина цих угод є іноземними скоріше за походженням – за місцем реєстрації компанії покупця. Це може бути й раніше виведений український капітал, який вже повертається в Україну у вигляді іноземної валюти з-за закордону», – зазначив Д. Лисенко.
Ігор Білоус, голова Фонду державного майна України, заявив, що ми з вами живемо у цікавому періоді, коли є два типи M&A угод – дистрес і спеціальні ситуації. Інших угод на ринку немає. За його словами, це викликано сучасним або тимчасовим макроекономічним станом та надлишковою зарегульованістю, насамперед, у валютному регулюванні. «НБУ зараз буде виходити на ринок з продажем активів. Як правило, це майно, яке вони отримали в результаті ліквідації банків», – зазначив І. Білоус.
До того ж він відзначив, що до спеціальних ситуацій можна віднести приватизацію, яка не відбувалася з часів приватизації Криворіжсталі у 2005 р. «Ми звернули увагу на юридичну базу тієї приватизації, яка проводилася. Усі закони та підзаконні акти датуються 90-ми й початком 2000 років. За наявною методикою ми порахували, що Одеський припортовий завод коштує 39 млн грн. Всі зрозуміли, що необхідно щось змінювати. Були проведені консультації та прийнято рішення відкласти приватизацію ОПЗ. Спочатку потрібно зайнятися законом про приватизацію, методикою, порядком добору оцінювачів, напрацюванням змін до закону про корпоративне управління державним майном. Залучені донори, які виділили десятки мільйонів доларів на підготовку до приватизації. Складені графіки. На поточний рік заплановано 450 об’єктів на приватизацію, з них приблизно 20 – великих, 50 – середніх і понад 300 – маленьких», – заявив голова Фонду держмайна.
Також він додав, що кампанія з приватизації ОПЗ підготована на 99,9%. Лише на технічну підготовку Одеського припортового заводу витрачено майже 1 млн доларів. На сьогодні закінчується формування початкової ціни та умов приватизації.
Разом з тим, Юрій Терентьєв, голова Антимонопольного комітету України, нагадав, що всі M&A угоди проходять через АМКУ. «І в Угоді про асоціацію з ЄС, і в багатьох інших документах були зафіксовані зобов’язання про те, що система порогових показників, яка існує в Україні, має бути переглянута і стати дійсно ефективною. Є дві сторони ефективності. По-перше, вона повинна бути націлена на правильну ціль, контроль має здійснюватися не заради створення проблем суб’єктам на ринку, а задля тої мети, заради якої механізм контролю був створений у США, а потім у Європі, – недопущення монополізації ринку. Дуга сторона ефективності – це внутрішня ефективність, тобто процес оброблення конкретного файлу і справа повинні вестися максимально правильно та зрозуміло всередині АМКУ», – зазначив Ю. Терентьєв.
У той же час, партнер AEQUO Анна Бабич, сфокусувалася на угодах у сфері ТМТ (показовий приклад – продаж стартапу Looksery), а також на перспективі угод за участю інвестиційних фондів у 2016 р. Вона припустила, що обсяги ринку в кількісному та якісному вираженні будуть збільшуватися. А одним з варіантів хеджування ризиків українських бізнесів вона зазначила вихід на іноземні ринки.
