Правову царину продовжує лихоманити від реформ та новітніх модернізаторських ініціатив. Наразі юристи активно обговорюють долю національних процесуальних кодексів, а особливо Господарського кодексу України, який може бути ліквідований за ініціативи Міністерства юстиції. Згуртувати фахову спільноту навколо проблеми та знайти її вирішення спробували у Вищому господарському суді України під час круглого столу «Реформування господарського законодавства України», що відбувся у будівлі установи 30.03.2016 р.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Не командна гра
Відкрили захід представники суддівства та науки – очільник Суду Богдан Львов, декан юридичного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка Іван Гриценко та директор Інституту економіко-правових досліджень НАН України Володимир Устименко. Вони висловили сподівання на те, що результатом форуму стануть спільні напрацювання, які згодяться і в національному законодавстві, і в національній економіці, пригадали мудрість стародавніх римлян та наголосили на очікуваннях, що покладають на майбутнє держави – її молодь.
Також доповідачі торкнулись проблематики реформування правової царини. «Не секрет, що часом реформування є способом перерозподілу влади, і про це варто пам’ятати», – зазначив І. Гриценко. Успіх же реформ, на думку освітянина, має бути опосередкований врахуванням власного досвіду та власних правових традицій, а також залученням до процесу представників класичних університетів. Він вважає, що саме через ігнорування представників науки, реформаторам не вдається сформувати міцне експертне середовище.
Цей недолік, переконані спікери, дедалі набиратиме вагу, оскільки будь-які зміни до законодавства тягнуть за собою зміни в економічних та суспільних процесах. «Кодифікаційна робота вважається найвищою у законотворенні, адже кодекси створюються на десятиріччя, а то й сторіччя, на кшталт кодексів Наполеона», – підкреслив В. Устименко.
Сумнівний напрям
Далі присутні перешли до запланованого порядку денного. Перша секція зібрання була присвячена перспективам вдосконалення господарського судочинства. Її модераторами виступили заступник голови ВГСУ Геннадій Кравчук та професор кафедри господарського права КНУ ім. Т. Шевченка Вікторія Рєзнікова. Першим з доповіддю про стан господарського законодавства виступив В. Устименко.
Серед іншого, він звернув увагу на взаємозалежність права та економіки, а також на невтішний стан останньої, який вщент наполохав представників підприємництва. Як зазначив доповідач, на нещодавньому бізнесовому форумі, була озвучена інформація про скорочення ВВП на 25%, знецінення національної валюти на 2/3, зменшення доходів населення на 30%, припинення інвестувань в національні підприємства та вихід України в лідери серед найбідніших країн світу.
На цьому тлі господарська гілка судової влади залишається найбільш ефективною й такою, що заслуговує на довіру у споживачів судових послуг. Тож питання про те, чи варто відмовлятися від ГКУ, потребує ретельного дослідження. Тим паче, що більшість економічно розвинених європейських країн мають кодекси, які регулюють торгові відносини. За словами експерта, зараз ініціатори ліквідації ГКУ повертають Україну у 2005 та 2008 роки, коли ця проблема підіймалась, але не знайшла підтримки у фаховому середовищі. Сьогодні ж «скасувальна лихоманка» повертається. Вже була проведена широкомасштабна дискусія щодо можливості скасування земельного кодексу, а на черзі знаходяться й інші законодавчі акти.
«Наукові дискусії – це добре, але вони мають стати фундаментом для руху вперед», – вважає В. Устименко. А от напрям, у якому рухаються ініціатори скасування ГКУ, залишається сумнівним.
Порятунок потопельників справа рук…
Наступним з доповіддю виступив заступник секретаря першої судової палати, суддя ВГСУ Олексій Євсіков. Він повністю підтримав попереднього доповідача та наголосив на тому, що перед скасуванням кодексу реформаторам варто було б пригадати, що норми, які регулюють окремі господарські відносини, містяться лише у цьому документі. До того ж суддя погодився з тим, що реформувати ГКУ потрібно хоча б у частині суперечностей з Цивільним кодексом України.
Далі до трибуни почали виходити науковці, які обґрунтовували недоцільність та неможливість відмовлятися від ГКУ. Вони нагадали про те, що зобов’язання реформувати та вдосконалити господарське законодавство випливають із тексту Угоди про Асоціацію України зі Старим Світом. На сьогодні реформаторські повноваження покладені на три державні інституції – Мін’юст, Міністерство економічного розвитку та торгівлі, а також на Державну регуляторну службу. При цьому діяльність усіх трьох є однобокою. Мін’юст не має департаменту, який би переймався господарським напрямом, а відтак, фаховість пропозицій звідти викликає істотні сумніви. Мінекономрозвитку має департамент, проте до нього не входять фахівці, що знаються на економічному розвитку. Про це свідчить план заходів щодо дерегуляції господарської діяльності, представлений Міністерством, що фактично не містить жодних реальних змін у цьому напрямку. Регуляторна ж служба є «молодим» органом, тож робити висновки про її діяльність ще зарано.
Отже, піклуватися про долю ГКУ і, власне, про долю господарської царини мають самі господарники. Як зазначили доповідачі, наразі важливо сконсолідувати зусилля та створити консультативно-дорадчий орган при одній зі вказаних інституцій (бажано при Мінекономрозвитку), аби самостійно контролювати реформаторські процеси.
Коли питань більше
Відповідь на закиди фахівців наважився надати представник Мін’юсту – заступник міністра Сергій Пєтухов. Він закликав присутніх не надто апелювати до закордонного досвіду з посиланням на кодекси інших держав, адже ці документи істотно відрізняються від ГКУ і можуть називатися господарськими кодексами лише умовно. Зокрема, посадовець порадив почитати німецькі підручники з торгового права, у яких (на відміну від української традиції) це право визначається, як приватне право. На думку чиновника, у кодекс можна зібрати лише норми, що регулюють приватно-правові відносини. А норми, які регламентують публічні відносини, доцільно групувати за профільними законами. До слова, кілька законів, зібраних до купи, також можуть називатися кодексом, на кшталт кодифікованих актів США.
В цілому, С. Пєтухов переконаний, що питання ліквідації Кодексу має вирішуватися на найвищому політичному рівні. Стосовно ж Міністерства, то його позиція зводиться до того, що будь-яке дописування ГКУ не сприятиме формуванню нової ідеології комерційної діяльності.
У відповідь на це наступні доповідачі вказали, що ніхто не збирається порівнювати, а тим більше прирівнювати Кодекс до іноземних актів. Однак, не можна не помітити, що навколо ГКУ ведеться «гібридна» війна, у якій усі засоби добрі. Зокрема, її ініціатори з Мін’юсту не цураються вдаватись до декларативних заяв, спекуляцій, інсинуацій, лукавства й гіперболізації ролі та значення ЦКУ у розбудові ринкової економіки. Прикриваючись вимогами Угоди по Асоціацію (на виконання яких уже вийшли всі строки), Мін’юст намагається провести реформи, які в інших країнах тривали кілька десятиліть, за кілька місяців. Відтак, постає питання, кому ж дійсно заважає Кодекс, і хто виграє від його ліквідації? Знайти відповідь на це питання під час форуму не вдалось.
Коментарі:
Василь КИСІЛЬ, д. ю. н., старший партнер юридичної фірми «Василь Кісіль і Партнери»:
Я – класичний цивіліст. Я не є прихильником галузевого поділу та господарського права, як окремої галузі права. Я цього не приховую, але намагаюся бути об’єктивним. Наша кодифікація розпочалася у той час, коли була зовсім інша господарська й економічна ситуація в Україні. За цей час багато змінилося, тому зміни до чинного законодавства необхідні. З одного боку, добре, що Міністерство юстиції підняло деякі питання. З іншого боку, я не погоджуюся з тим, що вони ставляться так радикально. Серед іншого, в Міністерстві посилаються на факт, що буцімто Цивільний кодекс є стабільним, а до Господарського кодексу повсякчас вносяться зміни. Так от, зазначу, що до ЦКУ за час його існування внесено 104 зміни, а також 4 тлумачення Конституційного Суду України. До ГКУ було внесено 80 змін, в основному термінологічного характеру. Суттєвих змін було небагато.
Сергій ПЕТУХОВ, Заступник Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції:
Наше бачення зводиться до того, що будь яке редагування, дописування чинного ГКУ не призведе до реальної зміни свідомості у площині корпоративних відносин. Тому робота нашої групи спрямована на те, щоб ліквідувати Кодекс як єдиний документ. Однак ми схвалюємо ініціативу підготувати альтернативний варіант реформи. Ми максимально відкриті. У цій боротьбі концепцій має перемогти та, яка буде найбільш правильною. Як на мене, навіть прийняття вже представленого законопроекту («Про внесення змін до господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та деяких інших законів (щодо узгодження положень законодавчих актів) – прим. ред.) унормує багато неузгодженостей між ГКУ та ЦКУ. І це вже буде позитивний крок для бізнесу та для юристів, адже ми знаємо, як складно вести справи, коли є законодавчі неузгодженості.