 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Не зважаючи на актуальність таких питань як судова реформа й очищення судової влади, представники Феміди переймаються не лише ними, але й різними аспектами діяльності, зокрема органів суддівського самоврядування та роботи судів. Так, 29 жовтня відбулася робоча нарада керівництва Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з головами апеляційних судів областей та Апеляційного суду міста Києва. Під час заходу судді обговорили питання щодо стану здійснення правосуддя судами загальної юрисдикції,спірні питання забезпечення єдності судової практики судами загальної юрисдикції та проблемні аспекти, які виникають у судовій практиці під час здійснення підготовчого провадження відповідно до ст. 314, 315 КПК України.
На початку заходу, голова ВССУ Борис Гулько зазначив,що судді мають вжити усіх належних засобів, насамперед, для виявлення та обговорення проблемних питань, які безпосередньо характеризують сучасний стан здійснення правосуддя та визначити шляхи їх подальшого вирішення. «До вирішення цих проблем нас спонукає об’єктивний фактор – дані судової статистики, які демонструють показники розгляду судових справ, а також їх апеляційного та касаційного перегляду. Найбільш яскраво про сучасні тенденції стану здійснення правосуддя свідчить порівняння відповідних відомостей за декілька останніх звітних періодів», – зазначив пан Гулько. За його словами, аналіз абсолютних показників про кількість справ та матеріалів, які надійшли на розгляд у І півріччі 2015 р. дозволяє в черговий раз констатувати зменшення кількості відповідних справ і матеріалів. «У І півріччі на розгляді місцевих судів перебувало 1,6 млн справ і матеріалів, що на 13 % менше, ніж у І півріччі 2014 р. Разом з тим, необхідно розуміти, що таке зменшення кількості справ та матеріалів зумовлене подіями на сході й півдні України та, очевидно, не свідчить про існування тенденції зменшення кількості звернень громадян до суду», – підкреслив доповідач.
Як було зазначено, на 10 % зменшилось середньомісячне навантаження на суддю місцевого суду, яке у звітному періоді становило 56 справ і матеріалів. Разом з тим нагадаємо, що наведена цифра є середньозваженим показником, а отже навантаження на суддів розподілено нерівномірно. Проте, попри зменшення середнього навантаження, у І півріччі 2015 р. спостерігалася тенденція саме до збільшення у багатьох регіонах України кількості судових рішень, які були змінені чи скасовані за результатами їх апеляційного перегляду.
Скасування рішень апеляційних судів зменшується
Особливо це стосується результатів апеляційного перегляду вироків місцевих судів. «У порівнянні з 2014 р. питома вага скасованих вироків місцевих загальних судів збільшилась у 18 регіонах, у 2 регіонах залишилась майже незмінною, лише у 5 регіонах зазнала незначного зменшення. В окремих областях показник скасованих вироків досягає 50% (Закарпатська область), майже 47% у Луганській області, 43% вироків скасовується Апеляційним судом Харківської області. Найменший показник – 23% у Чернігівській області. Таким чином, середній показник по Україні є надзвичайно високим – 33%, тобто за результатами апеляційного перегляду скасовується кожен третій вирок, ухвалений місцевим судом, від кількості переглянутих. Ще раз закцентую вашу увагу на тому, що цей показник зростає на фоні зменшення навантаження, у судах окремих областей значно зростає, наприклад, на 10% у Київській області», – наголосив очільник ВССУ.
Також було зазначено, що аналіз даних судової статистики дозволяє стверджувати, що питома вага скасованих апеляційними судами рішень у цивільних справах збільшилась, у порівнянні з показником за попередній звітний період. Найвищим є зазначений показник у судах Житомирської, Кіровоградської, Рівненської та Полтавської областей, де він досягає 38%. Разом з тим, дещо кращим і більш стабільним є показник результатів касаційного перегляду судових рішень у цивільних справах. Питома вага скасованих рішень у цивільних справах становить 17%, у деяких регіонах, наприклад, у Луганській області не перевищує 10%.
Разом з тим, було повідомлено, що наведені показники засвідчують необхідність невідкладного вжиття заходів, спрямованих на підвищення якості правосуддя. Насамперед, це стосується вивчення та обговорення причин скасування судових рішень, вивчення проблем, які виникають у судах першої інстанції при розгляді тієї чи іншої категорії справ та визначення шляхів їх вирішення. «Безумовно, однією з причин аналізованої негативної тенденції є мінливість, неоднозначність законодавства та неоднакова судова практика. Однак ці причини самі по собі не можуть зумовити стан, при якому з року в рік скасовується кожне друге судове рішення від переглянутих», – наголосив Борис Гулько.
Таким чином, було зазначено, що головам і суддям апеляційних судів необхідно активізувати роботу з надання методичної допомоги місцевим судам як з метою вдосконалення розгляду цивільних справ, так і кримінальних проваджень. Крім того, на думку суддів, окремої уваги заслуговує показник кількості прийнятих слідчими суддями ухвал про застосування тих чи інших запобіжних заходів. Так, за озвученими даними, на 50% збільшилась кількість ухвал слідчих суддів про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при одночасному зменшенні у два рази ухвал про застосування інших запобіжних заходів.
Крім того було наголошено, що на судовій практиці значно відбились події, пов’язані з проведенням антитерористичної операції. У 20 разів,у порівнянні з І півріччям 2014 р., збільшилась кількість кримінальних проваджень щодо злочинів, пов’язаних з терористичною діяльністю: якщо за першу половину 2014 р. на розгляді судів їх було 4, то за цей же період 2015 р.– 81. Більш ніж у 10 разів збільшилась кількість кримінальних проваджень щодо військових злочинів.
ВССУ закликає суддів до співпраці зі ЗМІ
Також голова ВССУ Борис Гулько звернув увагу на необхідність подальшого розвитку комунікаційного напряму діяльності суду. «На попередніх нарадах ми неодноразово загострювали увагу на тому, що взаємодія зі ЗМІ, як і загальна відкритість діяльності суду, має надзвичайно важливе значення для того, щоб змінити штучно сформовані у суспільстві негативні оцінки діяльності судів. У якості позитивного досвіду хотів би навести приклад Апеляційного суду Запорізької області, яким було укладено Меморандум про співпрацю цього суду, територіального органу ДСА з громадськими організаціями. Така практика, як правильно зазначається у Меморандумі, сприяє реальному втіленню конституційної засади щодо забезпечення участі громадян в управлінні державними справами. Ми повинні усвідомлювати, що лише системна діяльність у відкритості, комунікації з суспільством, учасниками судових процесів, засобами масової інформації, здатна продемонструвати реальний стан здійснення правосуддя, а не те бачення, яке пропагується у суспільстві та досить часто інспірується особами, які жодного разу не були учасником судової справи або є політично мотивовані в оцінних судженнях», – підкреслив голова суду.
Крім того, за його словами, окремої уваги потребує аналіз поточних результатів очищення влади в суддівському корпусі. «Здебільшого, процес очищення влади у судах вже завершено. Це стосується 64% апеляційних судів та близько 50% суддів місцевих судів. В окремих областях (наприклад, Кіровоградській) процедуру очищення влади без негативних висновків пройшли всі судді місцевих та Апеляційного судів. В окремих областях фіксуємо затягування процедури очищення влади з причини ненадання відомостей органами внутрішніх справ, Служби безпеки України, фіскальної служби. Випадки наявності негативних висновків та заяв про те, що до судді застосовується встановлена Законом України «Про очищення влади» заборона, є поодинокими. Я переконаний у тому, що після завершення процедури люстрації будуть існувати всі умови для того, щоб судді могли продовжити виконувати свої професійні обов’язки у спокійному режимі. Насамкінець хочу подякувати колегам за участь у сьогоднішньому зібранні та закликати до обговорення найбільш важливих проблем, які виникають у нашій професійній діяльності», – зазначив Борис Гулько.